17 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Пікуль А.А., Побірченко Т.І.,
при секретарі: Ошедшій А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
№ апеляційного провадження: №22-ц/796/5112/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Кізюн Л.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк») до ОСОБА_2про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ«Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за договором банківського обслуговування № BLaЖГА00084364 від 06 жовтня 2011 року, укладеним між ПАТ«Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_2, у розмірі 48 299 грн. 76 коп. та 483 грн. 00 коп. судового збору.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог ПАТ«Всеукраїнський акціонерний банк» про стягнення з ОСОБА_2 пені за договором банківського обслуговування в сумі 25 909 грн. 10 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні вказаних позовних вимог ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк». На думку апелянта, судом першої інстанції було неправильно застосовано положення ч. 3 ст. 551 ЦК України. Зазначає, що через три тижні після укладення договору банківського обслуговування №BLaЖГА00084364 від 06 жовтня 2011 року ОСОБА_2 було звільнено з роботи, в подальшому, протягом восьми місяців відповідачка втратила трьох членів своєї родини: батька - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, брата - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року та мати - ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Вказані обставини негативно вплинули на моральний, психологічний та майновий стан відповідачки. Однак, незважаючи на безробіття, пенсійний вік та пригнічений моральний стан, розуміючи необхідність виконання взятих на себе зобов'язань, 25 червня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до відділення №50 ПАТ «ВіЕйБі Банк» із заявою про реструктуризацію боргу та списання нарахованої пені. Проте, у задоволенні вищевказаної заяви ОСОБА_2 позивачем було відмовлено.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.
ОСОБА_8 в інтересах ПАТ«Всеукраїнський акціонерний банк» проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав, що спір вирішений судом правильно.
ОСОБА_2 особисто в судове засідання не з'явилась, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлена належним чином, забезпечила явку в судове засідання свого уповноваженого представника, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу у її відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 06 жовтня 2011 року між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (банк) та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено договір банківського обслуговування № BLaЖГА00084364 згідно з умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 20 000 грн. з терміном повернення до 06 жовтня 2014 року зі сплатою процентів за користування коштами у розмірі 10% річних, комісії за управління кредитом у розмірі 1,75% від суми кредиту (а.с.7-14).
Згідно з пунктом 2.5.2. кредитного договору позичальник зобов'язувався щомісячно до дати встановленої у Графіку, поповнювати свій поточний рахунок у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахування, у сумах не менших сум чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів, встановлених у Графіку, та комісії.
Відповідно до пункту 2.5.3. кредитного договору погашення відповідної частини кредиту, сплата процентів здійснюється відповідно до умов, зазначених в п. 2.5.6. цього договору, шляхом договірного списання банком коштів з поточного рахунка позичальника щомісяця в дату, зазначену у Графіку.
Пунктом 4.3. договору визначено пеню у розмірі 0,5% за прострочення позичальником сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу.
ОСОБА_2 належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконує.
ПАТ«Всеукраїнський акціонерний банк» порушило перед судом питання про дострокове стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором банківського обслуговування № BLaЖГА00084364 від 06 жовтня 2011 року, яка відповідно до наданих ним розрахунків станом на 15 серпня 2013 року становить 55 169, 51 грн., що включає в себе: заборгованість по сплаті кредиту - 19 039,35 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 3 221,06 грн., заборгованість по сплаті комісії - 7 000 грн., а також пеню - 25 909,10 грн. (а.с.6).
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ«Всеукраїнський акціонерний банк», стягнувши з ОСОБА_2 відповідно до положень ст. ст. 1050, 1054 ЦК України 48 299 грн. 76 коп. заборгованості за договором банківського обслуговування №BLaЖГА00084364 від 06 жовтня 2011 року.
При цьому, судом було зменшено розмір нарахованої баком пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України з 25 909,10 грн. до суми заборгованості за кредитом - 19 039,35 грн.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції в повному обсязі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2011 року, тобто через три тижні після укладення кредитного договору, ОСОБА_2 була звільнена з роботи в ТОВ «Центр правового консалтингу» згідно з наказом № 97 від 01 листопада 2011 року, що підтверджується копією трудової її книжки (а.с.48).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько ОСОБА_2 - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер брат відповідачки - ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла мати позивачки - ОСОБА_7 (а.с.49-51).
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені, яка була нарахована ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»на підставі частини третьої статті 551 ЦК України.
Разом з тим, з урахуванням особливих обставин, які склалися для ОСОБА_2, а саме, звільнення, втрати нею протягом року після укладення кредитного договору обох батьків та брата, що призвело до понесення нею майнових та немайнових втрат, а також розміру збитків, завданих позивачу, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка була заявлена з 19 039 грн. 35 коп. до 10 000 грн.
При цьому, ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачає можливість зменшення судом неустойки з урахуванням істотних обставин якщо він значно перевищує розмір збитків, однак наявність таких обставин не може бути підставою для звільнення боржника від сплати неустойки взагалі.
Враховуючи викладене, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року підлягає зміні в частині визначення розміру пені шляхом її зменшення, а також в частині визначення судом загальної грошової суми, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ«Всеукраїнський акціонерний банк».
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржене.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року змінити.
Зменшити розмір пені за кредитним договором №BLaЖГА00084364 від 06.10.2011 р., який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» станом на 15.08.2013р. з 19 039 грн. 35 коп. до 10 000 грн., у зв'язку з чим загальну суму заборгованості зменшити з 48 229 грн. 76 коп. до 38 229 грн. 76 коп.
В решті рішення залишити без змін
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: А.А. Пікуль
Т.І. Побірченко