МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа №22-ц/796/5614/14 Головуючий у І інстанції - Лужецька О.Р.
Доповідач - Заришняк Г.М.
16 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є
при секретарі - Місюра М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в Апеляційному суді міста Києва цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року
в справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-М Лепсе» про стягнення страхового відшкодування та розміру втрати товарної вартості, -
У серпні 2013 р. ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі - ВАТ НАСК «Оранта»), ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-М Лепсе» (надалі - ТОВ «Атлант-М Лепсе») про стягнення страхового відшкодування та розміру втрати товарної вартості.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 17 листопада 2012 р. за участю автомобілів «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, автомобіля «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобілем «Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_3, під його керуванням, відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої його автомобілю завдано механічних ушкоджень. Винним у вчинені дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_1, відповідальність якого була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта». Страховиком визначена сума страхового відшкодування у розмірі 28 374 грн. 30 коп., однак на момент подачі позову відшкодування виплачено не було.
Зазначав, що згідно висновку автотоварознавчого дослідження від 08 квітня 2009 р., складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4, в результаті пошкодження належного йому автомобіля завданий йому матеріальний збиток становить 38 751 грн. 39 коп.: вартість відновлювального ремонту - 30 56 грн. 40 коп. та вартість втрати товарної вартості - 8 294 грн. 99 коп.
Посилаючись на викладені обставини, просив стягнути на свою користь: з ВАТ НАСК «Оранта» - 30 456 грн. 40 коп. невиплаченого страхового відшкодування; з ОСОБА_1 - величину втрати товарної вартості автомобіля в сумі 8 294 грн. 99 коп. та 800 грн. - за проведення оцінки автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди.; з відповідачів - витрати на оплату судового збору в сумі 387 грн. 51 коп.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 лютого 2014 р. за клопотанням представника позивача позовні вимоги в частині стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» 2 082, 10 грн. невиплаченого страхового відшкодування та в частині стягнення з ТОА «Атлант-М Лепсе» 28 374, 30 грн. страхового відшкодування залишені без розгляду.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 17 лютого 2014 р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8 294 грн. 99 коп. величини втрати товарної вартості та 800 грн. - вартості проведення оцінки автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши представника відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення страхового відшкодування сторонами не оскаржено, тому у відповідності до положень ч.1 ст.303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 17 листопада 2012 р. за участю автомобілів «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, автомобіля «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобілю позивача завдано механічних ушкоджень.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2012 р. визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 /а.с.8/
Матеріли справи свідчать, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/3978828, зі строком дії з 31 липня 2012 р. до 30 липня 2013 р. /а.с.7/
18 січня 2013 р. ОСОБА_2 звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування за страховим випадком, який мав місце 17 листопада 2012 р. за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_1 /а.с.9/
Згідно дослідження ТОВ «Гарант-Асістанс» №АА5289МА_дод-4.12/2 від 04 грудня 2012 р. розмір матеріального збитку, завданого автомобілю позивача, становить 28 374 грн. 30 коп. /а.с.41-45/
Відповідно до звіту №168 про оцінку автомобіля, складеного фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 розмір втрати товарної вартості автомобіля позивача складає 8 294 грн. 99 коп. /а.с.97-110/
Як свідчить платіжне доручення №53490 від 19 серпня 2013 р. страховою компанією було перераховано на рахунок ТОВ «Атлант-М Лепсе», як виконавця ремонтних робіт, 28 374 грн. 30 коп. /а.с.40/
Згідно акту виконаних робіт №2310118957, закритого 09 серпня 2013 р., Товариством виконано ремонтні роботи пошкодженого автомобіля /а.с.121-126/
Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 величини втрати товарної вартості та вартості проведення оцінки автомобіля, районний суд, з урахуванням положень ст.22, 1166, ч.1 ст.1188 ЦК України та п.7 ст.32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виходив з того, що останній є винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, втрата товарної вартості автомобіля є матеріальною шкодою, яка не підлягає відшкодуванню страховою компанією, а має бути стягнута з особи, яка таку шкоду завдала.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.
Доводи апеляційної скарги про те, що втрата товарної вартості транспортного засобу не підпадає під ознаки реальних збитків, остільки не носить характер реальних витрат, які фактично поніс позивач у зв'язку з пошкодженням належного йому автомобіля спростовуються наступним.
Так, згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За умовами обов'язкового страхування відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовується витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, витрат пов'язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди та франшизи, при цьому, втрата товарної вартості транспортного засобу страховиком не відшкодовується.
Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, згідно зі ст. 1194 ЦК України у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, законодавством України обов»язок по відшкодуванню шкоди у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу покладено на заподіювача такої шкоди - винуватця дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи викладені обставини, матеріали справи, у їх сукупності, а також, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, колегія суддів вважає законними й обґрунтованими висновки районного суду про наявність правових підстав до задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь ОСОБА_2 розміру втрати товарної вартості та вартості проведеного дослідження з ОСОБА_1
Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно.
Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: