1[1]
16 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю прокурора - ОСОБА_4
підсудних - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 06 грудня 2013 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 209, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 358 КК України та ОСОБА_7 за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 209 КК України повернуто прокурору Житомирської області для проведення додаткового розслідування, -
Органами досудового слідства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються в тому, що вони в період з березня 2007 року по грудень 2010 року, діючи умисно, протиправно, у складі організованої злочинної групи, до якої входили ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , посягаючи на встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності, і в першу чергу оподаткування, вчинили: - пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування введених в установленому законом порядку, службовій особі підприємства, яка зобов'язана їх сплачувати незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах; - пособництво у фіктивному підприємництві, тобто створенні та придбанні суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, чим заподіяли велику матеріальну шкоду державі; - пособництво в службовому підробленні документів, які видаються чи посвідчуються підприємством з метою використання його як підроблювачем так і іншою особою, збуті такого документа; а також легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, в особливо великих розмірах.
ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він в період з березня 2007 року по грудень 2010 року, діючи умисно, протиправно, у складі організованої злочинної групи, до якої входили ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , посягаючи на встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності і в першу чергу оподаткування, вчинив пособництвов умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку, службовій особі підприємства, яка зобов'язана їх сплачувати, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах, а також легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, в особливо великих розмірах.
Повертаючи справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти та однобічності досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, суд вказав на відсутність оригіналів протоколів обшуку, відміток про опечатування бірок (т.2 а.с.58), що печатки та штампи вилучені без протоколу (т.2 а.с.35-49), а пустий бланк із підписом без зазначення чий підпис (т.2 а.с.52), податкові роздруківки не підписані (т.2 а.с.63-80)
Крім того, в т.26 на а.с.112 міститься довідка про те, що ОСОБА_6 не перебуває на обліку у лікаря психіатра, однак він із 20.03.2011 року є інвалідом 2-ї групи у зв'язку із наявністю захворювання - шизофренія. Що в т. 45 на а.с.162 міститься психіатрична експертиза в якій зазначено, що ОСОБА_6 не страждає на психіатричні захворювання, однак в той же час є інвалідом 2-ї групи, і оцінки даному факту не надано. Так само в т.58 міститься експертиза про психічний стан ОСОБА_6 , в якій зазначено про наявність у нього захворювання - шизофренія, і що він перебуває під наглядом в лікарні ім. Павлова.
За таких обставин слід провести стаціонарну судово-психіатричну експертизу ОСОБА_6 .
В т.29 на а.с.2 міститься протокол із банківського сейфу, що належить ОСОБА_6 , однак документів про те, що вказані документи йому належать слідством не надано.
Також до справи долучено томи 6, 7, 8, 9, 15-18, 20, 22-24, 49-57 та інші томи справи, однак, але незрозуміло з яких підстав вони були долучені і чи мають відношення до даної кримінальної справи.
В матеріалах справи відсутні постанови про ознайомлення із висновками експертів.
В томах 63-64 містяться копії документів про вилучення та огляд яких відсутні процесуальні документи.
Суд також зазначає в постанові, що на неодноразові запити суду не надано записів телефонних розмов підсудних та пристрою, на яких здійснювався запис, а через порушення процесуальних норм при огляді та упакуванні телефонів, як речових доказів, при їх огляді суд не зміг встановити їх індивідуальну належність.
Також, на думку суду, існує необхідність в призначенні судово-економічної експертизи, оскільки інкримінуються економічні злочини, чого суд самостійно здійснити не може.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, просить її скасувати, а кримінальну справу направити до районного суду на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Вважає, що судом не наведено аргументів на підтвердження того, що виявлена в ході судового слідства неправильність та неповнота не можуть бути усунуті в ході судового засідання, а саме не направлено необхідних запитів, не залучено додаткових свідків, у тому числі шляхом примусового приводу, не витребувано необхідної інформації для повного та об'єктивного розгляду справи, не використано можливостей, наданих ст. 315-1 КПК України, не надано доручень виконати необхідні слідчі дії, у тому числі щодо забезпечення явки свідків, витребування речових доказів, проведення відповідних експертиз, які до того ж суд сам міг призначити.
Зазначає, що доводи суду про те, що томи справи 6-9, 15-18, 20, 22-24, 49-57 та інші, незрозуміло з яких підстав долучені і чи мають вони відношення до даної справи, не можуть бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування, оскільки суд може надати відповідну оцінку документам, що знаходяться в зазначених томах.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення обвинувачених, які заперечили проти апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Тобто, суди повинні вживати необхідні заходи для усунення неповноти або неправильності досудового слідства, як шляхом перевірки обставин, які не з'ясовувались в процесі розслідування справи, так і шляхом дослідження нових даних, про які стало відомо в ході судового розгляду.
Вказані вимоги закону судом виконані не були.
Так суд, встановивши обставини, про які зазначає у своїй постанові, а саме: про відсутність у справі оригіналів протоколів обшуку, відміток про опечатування, бірок; що печатки та штампи вилучені без протоколу; мається пустий бланк із підписом, але без зазначення особи, що його підписала; не підписані податкові роздруківки; наявність копій документів, про вилучення та огляд яких відсутні процесуальні документи; мав би в судовому засіданні перевірити дані, викладені у зазначених документах, можливо уточнити їх або спростувати, і в залежності від отриманого, вирішити справу по суті без направлення її на додаткове розслідування, надавши встановленому відповідну оцінку.
Вказівка суду про ненадання йому слідством документів про те, що згідно протоколу із банківського сейфу документи належить ОСОБА_6 , є необґрунтованою тому, що органи досудового слідства вказані обставини дослідили і зробили по ним свої висновки, а отже суд не використав можливостей, наданих ст. 315-1 КПК України 1960 року, як про те правильно вказано в апеляції прокурора, і не надав доручень виконати необхідні йому слідчі дії.
Що стосується вказівки суду про необхідність додаткової перевірки психічного стану ОСОБА_6 шляхом проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи з огляду на те, що в матеріалах справи містяться висновки психіатричної експертизи з яких вбачається, що ОСОБА_6 не страждає на психічні захворювання і в той же час згідно довідки є інвалідом 2-ї групи у зв'язку з наявністю захворювання - шизофренія, але цьому факту оцінки не надано, то у відповідності до вимог закону (ст.312 КПК 1960 року), якщо така необхідність виникла під час судового розгляду справи, суду необхідно було з'ясувати можливість проведення експертизи в судовому засіданні, для чого викликати осіб, які вже проводили стаціонарну судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_6 для пояснень висновку, або призначити таку експертизу самостійно без повернення справи на додаткове розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи та постанови суду, експерт в судове засідання не викликався, а документи, на які посилається суд, не досліджені належним чином (посвідчення інваліда за загальним захворюванням, довідки з лікарні, що враховані експертами, пояснення самого ОСОБА_6 з цього приводу).
Відсутність в матеріалах справи постанови про ознайомлення із висновками експертів не є тим істотним порушення вимог КПК України 1960 року і не може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування, оскільки, як видно з матеріалів справи, підсудні фактично ознайомлювались з висновками експертиз і ніяких зауважень при цьому не мали.
Доводи суду про те, що томи 6-9, 15-18, 20, 22-24, 49-57 та інші томи справи незрозуміло з яких підстав долучені і чи мають відношення до даної кримінальної справи, не можуть бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування, оскільки суд може надати відповідну оцінку документам, що знаходяться в зазначених томах, як про те правильно вказує в апеляції прокурор.
Інші підстави повернення справи на додаткове розслідування, як то порушення процесуальних норм при огляді та зберіганні речових доказів (телефонів) та ненадання (оригіналів) запису телефонних розмов підсудних та пристрою, на яких він здійснювався, є безпідставними оскільки в матеріалах справи мається роздруківка змусту розмов, які суд мав змогу належним чином дослідити, а крім того, допитати в судовому засіданні свідків, показання яких у сукупності з іншими доказами по справі могли вплинути на його висновки щодо можливості розгляду справи у суді без її повернення на додаткове розслідування.
Таким чином, посилання суду на те, що встановлені ним неповнота та однобічність досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні, є безпідставними і необґрунтованими, а тому колегія суддів вважає апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції такою, що підлягає задоволенню, а постанову суду незаконною і такою, що підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду, під час якого необхідно більш ретельно дослідити всі обставини справи, дати належну оцінку всім зібраним доказам по справі у їх сукупності, на підставі чого вирішити питання про винність чи невинність ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інкримінованих їм злочинах, дати їхнім діям правильну юридичну оцінку і постановити законне та обґрунтоване рішення по справі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України в ред. 1960 р. та п.п.11, 13, 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 06 грудня 2013 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 209, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 358 КК України та ОСОБА_7 за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 209 КК України повернуто прокурору Житомирської області для проведення додаткового розслідування, - скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у виді підписки про невиїзд залишити без зміни.
Судді: ______________ ______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1] Справа: № 11/796/274/2014
Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_9
Доповідач: ОСОБА_10