№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2738/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Фаркош Ю.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.
10 квітня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді: Білич І.М.
Суддів: Кулікової С.В., Поліщук Н.В.
При секретарі Заліській Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного казначейства України, треті особи: Дніпровський районний суд м. Києва, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позивач звертаючись у жовтні 2013 року із позовом до Державного казначейства України ставила питання про стягнення безпідставно стягнутих аліментів у розмірі 13 471, 96 гривень, 30 000 гривень, вартість лікування сина ОСОБА_5, з якого рішенням суду було безпідставно стягнуто аліменти, 30 000 гривень на її лікування, інфляційні витрати пов'язані з несвоєчасним виконанням рішення суду в частині моральної шкоди 1 391 гривень, матеріальної - 3 885,30 - моральної, вартість правової допомоги в розмірі 1 000 гривень та 50 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_5 було залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач подала апеляційну скаргу, де ставила питання про його скасування та прийняття нового по суті заявлених вимог. Вказуючи при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: судом при постановленні судового рішення не було вирішено питання застосування положень ст. 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1167, 1173 ЦК України, ст. 4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду». Неповнота встановлених обставин справи що мають значення для справи призвела до постановлення необґрунтованого рішення.
Сторони будучи повідомленими про розгляд справи в судове засідання не з'явилися, відповідач та третя особа по справі ОСОБА_4 доказів поважності причин неявки суду не повідомили.
Позивач та третя особа: Дніпровський районний суд м. Києва до початку розгляду справи подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність в силу вимог ст. 305 ЦПК України.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
При зверненні до суду позивач в обґрунтування своїх вимог вказувала на те, що в результаті незаконних дій Дніпровського районного суду м. Києві, які виразились у безпідставному прийнятті рішення про стягнення аліментів з її сина, згодом видачею виконавчого листа, а в подальшому у зв'язку з тривалим невиконанням ВДВС рішення Печерського районного суду м. Києва про стягнення безпідставно стягнених аліментів, вона зазнала матеріальної шкоди та моральних страждань, а тому сума понесеної шкоди повинна бути стягнута за рахунок Державного казначейства України.
Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем по справі являється особа, з дією чи бездіяльністю якої позивач пов'язує порушення своїх прав. Наряду з цим у відповідності до положень Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України є окремою юридичною особою, яка самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та може виступати в статусі учасника цивільно-процесуальних відносин.
А так як у ході розгляду справи не було здобуто доказів в підтвердження того, що Державним казначейством України були вчинені дії, які позивачка розцінює як такі, що направлені на порушення її прав з урахуванням того, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними позовних вимог ( ст. 11 ЦПК), суд першої інстанції вважав пред'явлення вимог позивача до неналежного відповідача.
При цьому судом також зазначалось, що позивач не скористалася своїм правом на заміну неналежного відповідача належним, або ж залучення до участі у справі іншу особу як співвідповідача, за правилами ч. 1 ст. 33 ЦПК України, а відтак позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення..
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги в частині того, що суд першої інстанції не розглянув справу у відповідності до Конституції України, та не застосував відповідні Закони що регулюють правовідносини які виникли між сторонами не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, так як у відповідності до вимог ст. 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при постановленні судового рішення були допущені порушення норм матеріального права які б призвели до скасування постановленого рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий:
Судді: