Номер провадження 22-ц/791/978/2014 Головуючий в І інстанції: Спічак О.Б.
Категорія 48 Доповідач: Бездрабко В.О.
2014 року квітня місяця 17 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Бездрабко В.О.
Суддів:Приходько Л.А.
Борка А.Л.
при секретарі:Романовій Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
В жовтні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 30.06.2007 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, вони мають малолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, відповідач будь-яку матеріальну допомогу не надає, хоча працює за періодичними контрактами механіком на суднах іноземних держав та отримує середньомісячну заробітню плату у розмірі 4975 доларів США, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі по 1492,50 доларів США щомісячно, еквівалент якої просила суд стягнути на її користь.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 лютого 2014 року позов ОСОБА_6 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання ОСОБА_7 в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 03.10.2013 року до досягнення дитиною повноліття; стягнуто судові витрати на користь держави у розмірі 243,60 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким стягнути з нього аліменти на користь позивачки, на утримання сина ОСОБА_7 відповідно до частки його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зокрема зазначив, що з 01.12.2013 року працює за трудовим контрактом в ПП «АРС» на посаді механіка з тарифною ставкою в розмірі 1400грн., що позбавляє його можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, мають малолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), який проживає з матір'ю-позивачкою по справі та перебуває на її утриманні.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК).
Згідно ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.182 цього Кодексу).
Встановивши, що дитина перебуває на утриманні позивачки, в той час, як відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених ст.ст. 180, 181 СК України підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання їх малолітньої дитини.
Ухвалюючи рішення у справі про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, суд першої інстанції врахував, що відповідач є дипломованим моряком, за станом здоров'я працездатний, має можливість працевлаштуватися за фахом та надавати дитині відповідну матеріальну допомогу.
Не погоджуючись з рішенням суду, апелянт ОСОБА_5, як на підставу своїх заперечень, посилається на те, що з 01 грудня 2013 року працює за трудовим контрактом в ПП «АРС» на посаді механіка за тарифною ставкою 1400грн. на місяць та не може сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі.
Представник апелянта в суді апеляційної інстанції наполягала, що відповідач перебуває в Україні та працює за контрактом. В подальшому надала довідку ПП «АРС» про те, що ОСОБА_5 з 01 квітня по 01 липня 2014 року знаходиться у відрядженні на стажуванні за кордоном.
Проте ці посилання не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються довідкою Державної прикордонної служби України від 07 квітня 2014 року, відповідно до якої встановлено, що відповідач з 02.01.2014р. по 07.02.2014р.; з 03.03.2014р. по час складання довідки перебував за межами України.
Крім того, згідно інформації Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 15 квітня 2014 року в період з 01.12.2013 року по теперішній час відрахування в дохід держави необхідних зборів та платежів із заробітної плати ОСОБА_5 приватним підприємством «АРС» не здійснювалося.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Суд першої інстанції, встановивши дійсні обставин справи, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення аліментів в порядку ст.184 СК України.
Висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :