Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/193/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Осадчук В. П.
Категорія - 41 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.
16.04.2014 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Ремез П.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_3, на постанову Новоукраїнського районного суду від 12 березня 2014 року відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого приватним підприємцем, мешканця АДРЕСА_1,
за ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Новоукраїнського районного суду від 12 березня 2014 року на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він працюючи приватним підприємцем, що використовує найману працю, вчинив порушення вимог чинного законодавства про працю, яке виявлено в результаті проведеної 10.02.2014 року перевірки дотримання окремих питань законодавства про працю, а саме, що при виплаті ним заробітної плати у період за липень-грудень 2013 року та січень 2014 року, відсутні дати виплат, що вказує на порушення вимог щодо обов'язку власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік витрат на оплату праці у встановленому порядку, чим порушив вимоги Закону України «Про оплату праці».
27 березня 2014 року правопорушник ОСОБА_3 подав до місцевого суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову суду від 12.03.2014 року. Мотивує скаргу тим, що постанова суду суперечить чинному законодавству, оскільки ним вчасно нараховується та виплачується заробітна плата найманим працівникам, починаючи з 23.02.2007 року. Інспектор праці Макар О.М. кожен рік проводить у нього перевірки, попередня була 21.03.2013 року, і жодним перевіряючим йому не зроблено навіть усного зауваження з приводу того, що у відомостях про виплату заробітної плати відсутні дати виплат, оскільки на цих бланках взагалі відсутня така колонка. Однак, ним ведеться зошит довільної форми, де вказані дати і є підписи найманих працівників про отримання ними авансу та заробітної плати, а тому законодавство про працю ним не порушувалось.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію і просив її задовольнити, вивчивши доводи апеляції вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Проте, вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався, а допустив однобічність та неповноту судового розгляду даної адміністративної справи, про що свідчать наступні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх в неповному обсязі, а також за інші порушення вимог законодавства про працю.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 11-19-061/0171 від 10 лютого 2014 року, при перевірці дотримання окремих питань законодавства про працю фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, що використовує найману працю встановлено, що останнім порушено вимоги ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», а саме при виплаті ним заробітної плати у період за липень-грудень 2013 року та січень 2014 року, відсутні дати виплат.
Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
З даної норми Закону слідує, що саме нею не визначено обов'язок роботодавця вказувати у відомості на видачу заробітної плати дату її нарахування та видачі.
Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять відомості на видачу заробітної плати, в яких дійсно відсутня дата, при цьому є лише місяць і рік за який нараховувалась та видавалась заробітна плата, однак порушень з приводу нарахування та видачі заробітної плати найманим працівникам посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, не виявлено.
При цьому слід також зазначити, що апелянтом до апеляційної скарги долучено ксерокопію зошиту, в якому наявні всі дати виплат авансу та заробітної плати та отримання їх найманими працівниками, що засвідчено підписами останніх (а.с.21-24). Вказані дати нарахування та видачі заробітної плати здійснювались у відповідності до вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», тобто у строки встановлені вказаною вимогою закону.
Враховуючи те, що норма Закону, яку на думку державного інспектора праці, порушено ОСОБА_3, прямо не встановлює обов'язок роботодавця вказувати у відомості на видачу заробітної плати дату її видачі, та беручи до уваги наявність таких записів у зошиті, ксерокопію якого долучено до справи, а його оригінал оглянуто апеляційним судом при розгляді даної справи за апеляцією ОСОБА_3, які містять дату видачі заробітної плати ФОП ОСОБА_3, приходжу до висновку, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 КУпАП, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі ч.1 п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 247 ч.1 п. 1, ст. 294 ч.8 п.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду Кіровоградської області
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, а постанову судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2014 року відносно нього - скасувати і закрити провадження по даній справі на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Ремез П.М.