Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-кп/781/301/14 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 291 (217) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
17.04.2014 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області
ОСОБА_6 ,
представника потерпілих адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника-адвоката ОСОБА_9 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровоград апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 18.02.2014 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному проваджені №12012120050000072 стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України, повернуто прокурору, який затвердив обвинувальний акт, для усунення недоліків.
Згідно ухвали своє рішення суд обґрунтував тим, що обвинувальний акт, не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема: обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України, містить фактичні обставини кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, проте не містить формулювання обвинувачення, що є порушенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Крім того суду зазначив, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). Із доданого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що в якості потерпілих були допитані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .. Проте, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування постанова про відмову у визнанні потерпілою була винесена лише стосовно ОСОБА_11 , відтак анкетні відомості про потерпілу ОСОБА_10 мали б бути внесені у обвинувальний акт.
Окрім того, у судовому засіданні прокурор заявив, що потерпілою особою внаслідок смерті ОСОБА_12 був визнаний ОСОБА_10 , проте ні обвинувальний акт, ні реєстр матеріалів досудового розслідування не містить такої інформації, що є порушенням ст. 56, 291 КПК України.
Зважаючи на зміст ст. 55 КПК України стосовно набуття особою статусу потерпілого через написання відвідної заяви про залучення до провадження в якості потерпілого або письмової згоди на визнання потерпілою особою, суд вважає за необхідне звернути увагу органів досудового слідства на необхідність відображення у реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначеної інформації.
Також в ухвалі йдеться про те, що відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
У своїй апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Вважає, що дана ухвала винесена незаконно, необгрунтовано, невмотивовано та з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, відповідно до обвинувального акту слідчим зазначено анкетні дані потерпілого ОСОБА_10 .
Проте, дана обставина судом не вивчалася, оскільки висновок, що анкетні дані на потерпілого ОСОБА_10 не зазначені у обвинувальному висновку, не відповідає дійсності.
Далі прокурор зазначає, що згідно вимог ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити номер та найменування процесуальної дії, реквізити процесуальних рішень прийнятих під час досудового розслідування та вид заходу забезпечення кримінального провадження.
Оскільки, заява про залучення до провадження в якості потерпілого або письмової згоди на визнання потерпілою особою не є ні процесуальною дією, ні процесуальним рішенням, тому її, відповідно, не зазначено в реєстрі.
Також на думку прокурора під час досудового розслідування ні слідчому, ні прокурору у кримінальному провадженні не було відомо про витрати понесені медичними закладами охорони здоров'я Республіки Білорусь на лікування потерпілого ОСОБА_10 . Крім того, відповідно до вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, правова допомога здійснюється на підставі надісланого доручення про надання правової допомоги, у ході досудового розслідування такого доручення не надходило.
Таким чином, на думку прокурора, судом не наведено жодної правової підстави, передбаченої кримінальним процесуальним законодавством України для повернення обвинувального акту прокурору, через що дана ухвала не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого і його захисника, котрі також підтримали апеляційні вимоги, представника потерпілих, яка вважає рішення суду законним і обґрунтованим та заперечила апеляційні вимоги, перевіривши матеріали кримінального провадження та апеляційні доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно положень ч. 3 ст. 314 КПК України, суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення, зокрема, про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу.
Такі вимоги щодо обвинувального акту вичерпно регламентовані ст. 291 КПК України.
Положеннями ст.291 КПК України законодавець встановив процесуальний порядок складення обвинувального акту у кримінальному провадженні, ряд відомостей, що їх має містити обвинувальний акт, а також чітко визначив ті процесуальні документи, що в обов'язковому порядку додаються органом досудового розслідування до обвинувального акту.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, зазначений обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 містить усі відомості, що їх передбачено нормою статті 291 КПК України. Зокрема, він підписаний слідчим, котрий його склав та прокурором, який обвинувальний акт затвердив, до обвинувального акту додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
Таким чином, колегією суддів не встановлено допущення органом досудового розслідування порушень вимог кримінального процесуального закону під час подання до суду першої інстанції обвинувального акту, який є відповідним положенням ст. 291 КПК України за своєю формою та змістом, разом із долученими до нього додатками.
Будь-яких інших вимог, котрим повинен відповідати обвинувальний акт, що його подано до суду першої інстанції, законодавцем не визначено.
Колегія суддів наголошує, що під час підготовчого провадження, суд першої інстанції має право повернути обвинувальний акт прокурору лише з причин невідповідності саме процесуальним вимогам, однак не вправі давати оцінку тому, чи всі потерпілі були залучені до участі у справі, чи правильно визначив орган досудового слідства суми збитків та суми, що підлягають стягненню, суд також не може в даній стадії вирішувати питання правильності формулювання обвинувачення, давати оцінку його відповідності фактичним обставинам справи.
За вказаних обставин доводи прокурора, викладені в апеляції є обґрунтованими, а тому ухвала суду підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 418,419 КПК України колегія суддів -
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 18.02.2014 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному проваджені №12012120050000072 стосовно ОСОБА_8 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України повернуто прокурору, який затвердив обвинувальний акт для усунення недоліків - скасувати та призначити новий судовий розгляд у тому ж суді.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Кіровоградської області ОСОБА_2