Справа № 395/43/14-ц Провадження № 2/395/49/2014
04 квітня 2014 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Орендовського В.А.,
з участю секретаря - Слюсара І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
У січні 2014 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду. У позові позивач просив стягнути на його користь з відповідача: суму боргу за договором позики у розмірі 38535 гривень; суму пені за договором позики у розмірі 1 368 гривень 73 копійки; 3 % річних за договором позики у розмірі 315 гривень 86 копійок; судовий збір у розмірі 372 гривні 20 копійок. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29 липня 2013 року відповідач взяв у позивача кошти в сумі 38535 гривень та зобов'язався повернути борг в строк до 1 вересня 2013 року. На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано позивачу розписку. Відповідачем борг не повернуто, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Крім того, позивач з посиланням на ст.ст.536, 549, 551, 625, 1048, 1050 ЦК України просив стягнути з відповідача пеню та 3 % річних за період простроченого грошового зобов'язання.
Під час судового розгляду справи представник позивача змінила позовні вимоги, зокрема: відмовилась від позовних вимог у частині стягнення суми пені за договором позики у розмірі 1 368 гривень 73 копійки; просила стягнути з відповідача витрати, що пов'язані з явкою до суду, в розмірі 553 грн. 53 коп., судовий збір у розмірі 402 грн. 20 коп., 3 % річних за період простроченого грошового зобов'язання, що складає 571 гривню. В іншій частині представник позивача підтримала позовні вимоги. Крім того представник позивача не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань та письмових заперечень проти позову не надіслав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Вивчивши письмові матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Відповідно до вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно вимог ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.1048 ч.1 ЦК України якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. Згідно до ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У судовому засіданні встановлено, що 29 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів. Згідно умов вказаного договору позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 38535 гривень, а відповідач їх прийняв та зобов'язався повернути в строк до 1 вересня 2013 року. На підтвердження укладення зазначеного договору позики відповідачем надано позивачу розписку. На момент звернення до суду основний борг складав 38535 гривень. Оскільки відповідачем не повернуто борг у визначений договором строк, то позивач згідно до ст.ст.625 ч.2, 1048 ЦК України нарахував 3 % річних за період простроченого грошового зобов'язання у розмірі 571 гривня. На момент розгляду справи судом борг відповідачем не повернутий.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань за договором позики.
Враховуючи, що представник позивача у ході розгляду справи зменшив розмір позовних вимог і позовні вимоги задоволені на загальну суму 39106 гривень, то відповідно до ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 391 гривня 06 копійок. Також суд вважає за необхідне відповідно ст.ст.85, 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача витрати, що пов'язані з явкою до суду, у розмірі 553 гривні 53 копійки.
Враховуючи викладене, керуючись 209, 213-215, 224 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований у АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 39106 (тридцять дев'ять тисяч сто шість) гривень, судовий збір в розмірі 391 гривня 06 копійок, витрати, що пов'язані з явкою до суду, в розмірі 553 гривні 53 копійки, а всього стягнути - 40050 (сорок тисяч п'ятдесят) гривень 59 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Новомиргородського районного суду
Кіровоградської області В.А. Орендовський