Справа № 128/31/14-к
Іменем України
22 квітня 2014 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
з участю прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013010100001001 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, розлученого, раніше судимого:
- 03.05.2007 року Ленінським районним судом м.Вінниці за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі та відповідно до ст.96 КК України з застосуванням примусового лікування від алкоголізму. Звільнений від відбування покарання умовно-достроково згідно постанови Могилів-Подільського районного суду Вінницької області від 21.10.2009 року на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 29 днів. (судимість не погашена),
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.1 КК України,-
ОСОБА_4 18.05.2013 року приблизно о 07:00 годині знаходячись біля ставу розташованого за адресою Вінницька область, Вінницький район, с. Майдан, маючи умисел спрямований на викрадення чужого майна, скориставшись тим що його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу зайшов у ставок та викрав розміщену у ньому неподалік від берега рибальську сітку, яка належить ОСОБА_5 , після чого переніс її до домогосподарства за адресою АДРЕСА_3 та заховав її, чим причинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 1500 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся. Суду пояснив, що 18.05.2013 року приблизно о 07:00 годині він знаходився біля ставу в с. Майдан Вінницького району. Проходячи понад берег ставу, він побачив неподалік від берега рибальську сітку і впевнившись в тому, що його ніхто не бачить, зайшов у ставок та викрав рибальську сітку. Потім викрадену сітку переніс за адресою АДРЕСА_3 . Коли до нього приїхали працівники міліції то він їм зізнався у вчиненому кримінальному правопорушенні і видав викрадену сітку. Просив не позбавляти його волі.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.1 КК України також підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_5 .
Так, потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що він має в оренді став в с.Майдан Вінницького району. 17.05.2013 року він поставив сітку, щоб ловити рибу, а наступного дня вранці коли прийшов до ставу, то виявив, що сітку було викрадено і він звернувся до міліції. Вважає, що ОСОБА_4 викрав сітку не сам а спільно із власником пилорами але взяв вину на себе. Просив задоволити цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на його користь 1000 грн. моральної шкоди, яка виразилася в перенесені ним стресової ситуації пов'язаної з викраденням його майна, сильними хвилюваннями. Просив покарати по закону.
За згодою обвинуваченого, згідно ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів зібраних в ході досудового розслідування, стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, крім даних, що характеризують особу обвинуваченого, і при цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумніву у добровільності його позиції, а також роз'яснено, що в такому випадку обвинувачений буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ст. 185 ч.1 КК України, як умисне, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, сімейний і матеріальний стан обвинуваченого, що він позитивно характеризується за місцем тимчасового проживання, раніше судимий, думку потерпілого про покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілому шляхом повернення викраденого майна.
Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, добровільне відшкодування потерпілому матеріальної шкоди шляхом повернення викраденого майна.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні.
При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.
З урахуванням всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, суд вважає що виправлення і перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, тому йому необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням відповідно обов'язків, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності і захистом інтересів потерпілого.
Також суд вважає неможливим обрати ОСОБА_4 інше менш суворе покарання передбачене санкцією ст.185 ч.1 КК України, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, затруднений сімейний і матеріальний стан обвинуваченого, що він ніде не працює.
Цивільний позов ОСОБА_5 по моральній шкоді підлягає до задоволення повністю, так як кримінальним правопорушенням ОСОБА_6 завдав потерпілому хвилювання, переживання за власне майно.
Речовий доказ підлягає передачі потерпілому.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий термін строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 :
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Цивільний позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_5 1000 грн. моральної шкоди.
Речовий доказ - поліетиленовий мішок з рибальською сіткою, що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області передати ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Суддя: