Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 ; ЄУ № 1-кп/26/14; провадження № 11-кп/794/155/14.
22 квітня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого , судді ОСОБА_2 ,
СуддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретаріОСОБА_5
за участю:
прокурораОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченогоОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Чернівецької області старшого радника юстиції ОСОБА_9 на вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24 лютого 2014 року по кримінальному провадженню №12013270120000682 від 01.12.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 315 КК України,-
Вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24 лютого 2014 року,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кіпарісово, Надеждінського району, Приморського краю, Російської Федерації, мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, не одружений, з середньою освітою, не працюючий, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 315 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_8 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язано ОСОБА_8 періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишено у виді домашнього арешту.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком, ОСОБА_8 визнаний винним в тому, що 29.11.2013 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, у стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні літньої кухні за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , шляхом неодноразових умовлянь пропонував неповнолітнім ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вжити разом з ним наркотичні засоби в результаті чого схилив їх до вживання наркотичного засобу канабісу.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Чернівецької області старший радник юстиції ОСОБА_9 ставить питання про скасування вироку та постановлення нового, внаслідок м'якості призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, необґрунтованого застосування до нього ст. 69 КК України.
В апеляційній скарзі, зокрема зазначено, що ОСОБА_8 вчинив особливо тяжкий умисний злочин пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів щодо двох неповнолітніх осіб, тому суд не взявши до уваги ці обставини та не умотивувавши, що обставини, які пом'якшують покарання істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину необґрунтовано призначив йому покарання нижче від найнижчої межі передбаченої ст. 315 ч.2 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи прокурора, про необґрунтоване застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України, пояснення ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 про те, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, провівши судові дебати, та заслухавши обвинуваченого ОСОБА_8 в останньому слові, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Апеляційним судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_8 29.11.2013 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, у стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні літньої кухні за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , шляхом неодноразових умовлянь пропонував неповнолітнім ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вжити разом з ним наркотичні засоби в результаті чого схилив їх до вживання наркотичного засобу канабісу.
Винуватість ОСОБА_8 у схиленні до вживання наркотичних заходів двох осіб, які є неповнолітніми, за обставин зазначених у вироку, повністю доведена дослідженими судом першої інстанції доказами, яким дана правильна юридична оцінка і не оспорюється в апеляційній скарзі.
Беручи до уваги, що в апеляційній скарзі прокурора порушується питання про скасування вироку щодо ОСОБА_8 внаслідок м'якості призначеного йому покарання, а обвинувачений апеляційну скаргу не подавав, колегія суддів керуючись п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 1 «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» та ст. 404 КПК України не наводить доводи на підтвердження вини ОСОБА_8 у вчиненні поставленого йому у вину злочину та його кваліфікації.
Що стосується міри покарання, то вона призначена ОСОБА_8 з порушенням вимог ст. 65, 69 КК України.
У відповідності до ст. 65 КК України, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Як вбачається з вироку, підставами для застосування до ОСОБА_8 ст. 69 КК України суд визнав обставинами, які пом'якшують покарання, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому злочині, доглядає за хворим батьком.
Разом з тим, згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», вік обвинуваченого, стан його здоров'я, наявність на утриманні осіб похилого віку та характеристики відносяться до даних про особу винного, а не обставин, що пом'якшують покарання.
Таким чином, суд призначив ОСОБА_8 покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією ст. 315 ч.2 КК України за наявності однієї обставини що пом'якшує покарання обвинуваченого, його щире розкаяння у скоєному злочині, що є неприпустимим.
Також, визнаючи вказані обставини такими, що пом'якшують покарання, суд у вироку не навів мотивів, що вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду щодо обвинуваченого ОСОБА_8 в частині призначеного йому покарання скасуванню через його м'якість, внаслідок необґрунтованого застосування до нього ст. 69 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 409, 414, 418, 420 ч.1 п.2 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернівецької області старшого радника юстиції ОСОБА_9 задоволити.
Вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24 лютого 2014 року щодо ОСОБА_8 в частині призначеного йому покарання та застосування до нього ст. 69 КК України скасувати.
Призначити ОСОБА_8 покарання у виді п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язати ОСОБА_8 періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 скасувати.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту його проголошення.
Головуючий, суддя ОСОБА_2
Судді
ОСОБА_3
ОСОБА_4