Справа № 464/3049/14-ц
пр.№ 2/464/912/14
16.04.2014 року
Сихівський районний суд м. Львова
в складі : головуючого судді Дулебка Н.І.
при секретарі Кріль Х.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ спільного майна подружжя,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 24 жовтня 2009 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №2944; стягувати на її користь з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно з моменту звернення до суду; поділити спільне майно подружжя, виділивши їй предмет побуту - шафу, за відповідачем визнати право власності на автомобіль марки «DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1, також просить стягнути з відповідача на її користь розмір витрат на оплату судового збору.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 24 жовтня 2009 року перебуває у зареєстрованих шлюбних відносинах з відповідачем. Від спільного подружнього життя у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Подружні стосунки між ними не склались, так як вони виявились різними людьми з різними поглядами на життя та сім?ю. Сторони не проживають разом півтора року, не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх стосунків. Переконана, що сім'я розпалась остаточно, примирення між ними неможливе, шлюб існує формально. Їх син проживає з матір'ю за адресою АДРЕСА_1 та перебуває на її утриманні, батько дитини ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо матеріального забезпечення сина. У зв'язку із тим, що відповідач часто змінює місце роботи та має нерегулярний місячний дохід, просить стягувати аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі. Під час перебування у шлюбі подружжя придбало шафу та автомобіль «DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1. Враховуючи те, що автомобіль був куплений в більшій мірі за кошти батьків відповідача, просить визнати за ним право власності на такий, а їй присудити шафу.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглядати справу у його відсутності, позов визнає, не заперечує проти задоволення вищевказаних позовних вимог.
На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 24 жовтня 2009 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №2944, проте міцної сім'ї не створили. Від подружніх відносин у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживають разом півтора року, не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства. Відповідач в своїй письмовій заяві підтримав позовні вимоги, а тому суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і такі обставини суперечать інтересам сторін, тому шлюб слід розірвати.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Ст.182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров"я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж тридцять відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її батька і у твердій грошовій сумі.
Ст. 184 Сімейного кодексу України передбачає визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі у випадку наявності платника аліментів нерегулярного, мінливого доходу.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того із тих, з ким вона проживає.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з матір'ю, відповідач ОСОБА_2 ухиляється від матеріального забезпечення сина. Встановлено, що між сторонами відсутня домовленість про сплату аліментів на дитину.
Відповідачем ОСОБА_2 не надано суду належних та допустимих доказів добровільного виконання батьківського обов'язку щодо утримання дитини, а тому вимоги про стягнення аліментів обґрунтовані.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров"я дитини, матеріальне становище дитини, яку утримує мати ОСОБА_1, матеріальне становище відповідача ОСОБА_2, який має нерегулярний і мінливий дохід, задовільний стан його здоров'я, те, що на утриманні він не має інших осіб, позовні вимоги визнав та приходить до висновку, що з відповідача в користь позивачки на утримання неповнолітнього сина слід щомісячно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., починаючи з часу подачі позову до суду, тобто з 25.03.2014 р. та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до статей 60, 61 Сімейного кодексу України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить чоловікові та дружині на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); об'єктом спільної сумісної власності подружжя є будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Судом встановлено, що за час перебування у шлюбних відносинах, подружжям було придбано майно: шафу та автомобіль марки «DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1.
Ст.70 СК України передбачає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Відповідно до ст.71 ч.1 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
Враховуючи наведене, а також у зв'язку з визнанням позову ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що позовну вимогу щодо поділу спільного майна подружжя слід задовольнити, виділивши позивачу ОСОБА_1 у власність предмет побуту - шафу, а за відповідачем ОСОБА_2 слід визнати право власності на автомобіль марки «DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1, так як вказане майно куплене та набуте за час шлюбу, являється об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягає розподілу.
Крім цього, на підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути розмір судового збору в сумі 487, 20 грн., що був сплачений позивачем при подачі позову до суду, а також необхідно стягнути з відповідача в дохід держави 243, 60 грн. судового збору за позовну вимогу щодо стягнення аліментів, від сплати яких звільнена позивач.
На підставі ст.ст. 60, 61, 70, 71, 110,112, 180, 181, 182, 183, 184 Сімейного кодексу України, постанови Пленуму Верховного Суду від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ спільного майна подружжя задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 24 жовтня 2009 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №2944.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п'ятсот) грн. щомісячно, починаючи з 25.03.2014 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Виділити ОСОБА_1 у власність предмет побуту - шафу.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки «DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 487 грн. 20 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий Дулебко Н.І.