Справа № 2/337/335/2014р.
ЄУН № 337/7644/13-ц
15 квітня 2014 року Хортицький районний суд г. Запоріжжя
в складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
при секретарі - Гальцевій К.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представників відповідачів - Рибалкіної Я.М., Віхляєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, ОСОБА_3, треті особи - Міське комунальне підприємство «Основаніє», ОСОБА_4, ОСОБА_5, реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Запорізької міської ради в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, ОСОБА_3, треті особи - Міське комунальне підприємство «Основаніє», ОСОБА_4, ОСОБА_5, філія - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому просить включити ? частку квартири АДРЕСА_1 в склад спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька позивачки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та 1/2 частку зазначеної квартири в склад спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнав за нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності на зазначену квартиру в порядку спадкування за законом, визнати за нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності на грошові вклади на ім'я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, в Ленінському відділенні № 5991-0109 філії -Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунку НОМЕР_1 - 244 грн., на рахунку НОМЕР_2- 733 грн; в Орджонікідзевському відділенні № 7717/0168 філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунку НОМЕР_3 -8004,32 грн - в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь понесені судові витрати у розмір 2089 грн.83 коп.
Під час розгляду справи позивачка уточнила заявлені позовні вимоги та просить включити 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 в склад спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька позивачки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та 1/3 частку зазначеної квартири в склад спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнав за нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності на 2/3 частки зазначеної квартири в порядку спадкування за законом, після смерті батьків, визнати за нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності на грошові вклади на ім'я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, в ТВБВ № 10007- 0286 філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» на компенсаційних рахунках № НОМЕР_3 від 21.12.2008 р. - 8004,32 грн.; № НОМЕР_5 від 04.02.1997 - 2737,81 грн.; № НОМЕР_6 від 04.02.1997 р. - 1402,61 грн., а усього на суму 12144,74 грн., - в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, та стягнути на її користь з відповідача ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 2532,3 грн.
Ухвалою суду від 24 березня 2014 року позовні вимоги в частині визнання права власності на грошові вклади в ТВБВ № 10007- 0286 філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» на компенсаційних рахунках № НОМЕР_3 від 21.12.2008 р. - 8004,32 грн.; № НОМЕР_5 від 04.02.1997 - 2737,81 грн.; № НОМЕР_6 від 04.02.1997 р. - 1402,61 грн., а усього на суму 12144,74 грн., - в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері - ОСОБА_7 за заявою позивачки залишенні без розгляду.
У судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити, посилаючись на те, що спірна квартир за життя батьків була приватизована та їй подарована, після смерті батьків вона у встановлений законом строк звернулася до нотконтори з заявою про прийняття спадщини, рішенням Апеляційного суду Запорізькій області від 2.11.2013 року визнані незаконними та скасовані розпорядження на приватизацію квартири, свідоцтво про право власності на житло та договір дарування. Внаслідок смерті батьки позбавлені права відновити свої майнові права на приватизацію. Згідно Пленуму Верховного Суду України в ч. 5 п. 13 постанови № 20 від 22 грудня 1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» - в разі непередання квартири у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в їх задоволені було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборони для передачі квартири наймачеві. Оскільки рішенням суду ОСОБА_3 відновлено право на приватизацію квартири, вважає, що він має право претендувати на 1/3 частку квартири, а право власності на 2/3 частки квартири повинно належати її померлим батькам та включено в склад спадкового майна. Просить позов задовольнити, включити 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 в склад спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька позивачки - ОСОБА_6 та 1/3 частку зазначеної квартири в склад спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_7, визнав за нею, ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки зазначеної квартири в порядку спадкування за законом, після смерті батьків
Представник позивача ОСОБА_2 вважає заявлені позовні вимоги законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Представник Запорізької міської ради в особі районної адміністрації ЗМР по Хортицькому району проти задоволення позову заперечує, вважає заявлені позовні вимоги такими, що не містять правового обґрунтованими, просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що після визнання приватизації спірної квартири недійсною. Спірна квартира фактично повернута у комунальну власність, хоча процедура оформлення на теперішній час не завершена. Померлі ОСОБА_7 свої права на приватизацію використали, після їх смерті їхні права та обов'язки, в тому числі і право на повторну приватизацію спірної квартири припинені, підстави для включення частини спірної квартири в склад спадкового майна та визнання за позивачкою права власності на частину спірної квартири в порядку спадкування відсутні. Крім того, відповідно до норм чинного законодавства оформлення права власності шляхом приватизації можливо лише на всю квартиру в цілому, або на кімнату. Якщо в квартирі мешкають два чи більше наймачів.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з заявами про відкладання розгляду справи до суду не звертався.
Представник відповідачки Віхляєв В.В. проти задоволення позову заперечує, оскільки вважає, що посилання позивачів на Постанову Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності недоречним, оскільки заява про приватизацію ОСОБА_7 була розглянута в установлений строк, в її задоволені відмовлено не було, спірна квартира була розприватизована за рішенням суду та фактично є комунальною власністю, хоча й фактично процедура повернення спірної квартири у комунальну власність не завершена.. Правові підстави для визнання права власності на частку спірної квартири за позивачкою після смерті її батьків відсутні. Крім того, приватизація квартири можлива лише за наявності згоди всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають у квартирі, ОСОБА_3 своєї згоди на приватизацію не висловив, не зрозуміло з яких підстав визначений розмір часток, на які претендує позивачка, спірна квартира не є місцем постійного проживання позивачки, чинним законодавством не передбачено оформлення права власності шляхом приватизації на частину нерухомості, яка не є відокремленим приміщенням, просить у задоволенні позову відмовити.
Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, звернулася до суду з заявою щодо розгляду справи у її відсутність, у минулих судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечувала, оскільки вони є незаконними та необґрунтованими, просить у позові відмовити.
Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду письмові заперечення ( т.1 а.с. 230-231), проти позову заперечує. Просить у задоволенні позову відмовити
Представник третьої особи реєстаційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у минулих судових засіданнях пояснив,що реєстраційна служба не є правонаступником БТІ, а тільки здійснює методичне забезпечення та використовує в своїй роботі відомості з реєстаційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області. В Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який здійснювало БТІ містяться відомості про право власності на спірну квартиру за ОСОБА_1, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості записи про речові права на спірну квартиру відсутні. Реєстаційна служба Запорізького міського управління юстиції Запорізької області не має повноважень вносити зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно, який здійснювало БТІ, навіть за наявності рішення суду щодо визнання договору дарування, на підставі якого були включені відомості стосовно права власності за ОСОБА_1- недійним.
Представники третіх осіб до судового засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи не зверталися. ОСОБА_9 надала суду заяву щодо розгляду справи в її відсутність.
Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення представників сторін, заперечення третьої особи ОСОБА_5, пояснення свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, які пояснили суду, що за життя подружжя ОСОБА_7 приватизувало спірну квартиру, про що достовірно було відомо їхнім донькам, а пізніш оформило договір дарування на ОСОБА_1, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 10 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що:
Згідно рішення виконкому Запорізької міської ради № 445/3 від 12.09.1968 р. 3-х кімната квартира АДРЕСА_1 належала Запорізькій місцевій раді.
27.03.1970 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 міським житловим управлінням виконкому Запорізької міської ради був виданий ордер № 1267 на зайняття цієї квартири на сім'ю з 5 осіб : на ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5
02.04.1970 року. між управлінням будинками № 17 житлового управління
Міського житлового управління та ОСОБА_6 був укладений договір найму житлового приміщення згідно ст. ст. 61-64 ЖК УРСР.
В подальшому в квартирі проживали різні особи, в тому числі і онуки ОСОБА_7 - ОСОБА_3 та ОСОБА_12., які разом з їх матір'ю ОСОБА_5 на підставі заяви останньої від 09.06.1998 р. були зняті з реєстрації за цією адресою.
02.11.1998 р.ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приватизували спірну квартиру АДРЕСА_1 згідно розпорядження органу приватизації Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради № 5777 від 02.11.1998 р., про що 02.11.1998 р. батькам було видане свідоцтво № 5777 про право власності на житло, яке зареєстроване в Запорізькому БТІ в реєстровій книзі № 235 за номером запису 36353.
26.01.2008 р. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 оформили договір дарування спірної квартири на ім'я доньки ОСОБА_1, яка зареєструвала право власності на спірну квартиру у встановленому законом порядку.
В квартирі разом з батьками проживав ОСОБА_3.
14.09.2012 року помер ОСОБА_6, заповіту не залишив.
Згідно ст. 1261 ЦК України спадкоємцями по закону є: дружина померлого - ОСОБА_7 та діти ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5
ОСОБА_7 прийняла спадщину фактом проживання в квартирі разом з померлим згідно ст. 1268 ч. З ЦК України, ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. ст. 1269-1270 ЦК України - подала в 6-ти місячний строк до Державної нотаріальної контори № 8 відповідну заяву, де була заведена спадкова справа № 72/2013.
Інші спадкоємці з заявами щодо прийняття спадщини в нотконтору не зверталися.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7, заповіту не залишила.
Згідно ст. 1261 ЦК України спадкоємцями по закону були діти померлої: ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5
ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. ст. 1269-1270 ЦК України - подала в 6-ти місячний строк до Державної нотаріальної контори № 8 відповідну заяву, де була заведена спадкова справа № 73/2013.
Інші спадкоємці з заявами щодо прийняття спадщини в нотконтору не зверталися.
Після смерті ОСОБА_7 залишився проживати в спірній квартирі ОСОБА_3
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 21 листопада 2013 року визнане незаконним та скасоване розпорядження органу приватизації про видачу свідоцтва від 02.11.1998 р. № 5777 про право власності на житло - квартири АДРЕСА_1; визнане недійсним та скасоване свідоцтво № 5777 про право власності на це житло від 02.11.1998 p.; визнаний недійсним договір дарування квартири.
В Реєстрі прав власності на нерухоме майно на теперішній час існують відомості щодо реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 23.01.2008 року.
В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо реєстрації речових прав на спірну квартиру відсутні.
Згідно змісту зазначеного рішення Апеляційного суду, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 була єдиним постійним місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_3 і те що він був членом сім'ї діда ОСОБА_6», при цьому апеляційний суд встановив, що районний суд безпідставно дійшов до висновку, що передача відповідачам спірного приміщення у власність є правомірною та відповідає положенням Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а відтак, наявні підстави для визнання договору дарування недійсним
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Виходячи з ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність, тобто здатність мати цивільні права та обов'язки, виникає у фізичної особи в момент її народження та припиняється смертю.
За ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає с моменту державної реєстрації.
Згідно ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до п. 4.15, 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Виходячи з ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонено законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконності набуття права власності не встановлена судом.
Зокрема, виходячи з ст. 345 ЦК України, фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.8 ч.2Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. ОСОБА_3 своєї згоди на приватизацію спірної квартири не надав
Посилання позивачки, що 2/3 частини спірної квартири входить до складу після померлих ОСОБА_7 є недоречним, оскільки після визнання незаконним та скасування розпорядження органу приватизації про видачу свідоцтва від 02.11.1998 року №5777 про право власності на житло - спірну квартиру, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло №5777 від 02.11.1998 року - спірну квартиру, визнання недійсним договору дарування квартири від 23.01.2008 року преюдиціальним для цієї справи рішенням апеляційного суду Запорізької області від 21.11.2013 р. було встановлено незаконність набуття права власності на спірну квартиру позивача (на підставі договору дарування) і дарувальників - ОСОБА_7 (на підставі свідоцтва про приватизацію) та фактично відновлено існуючий до 02.11.1998 року правовий режим комунальної власності, хоча і на теперішній час процедура повернення спірної квартири у комунальну власність не завершена, а тому суд .вважає. що у позивача може виникнути прав на спадкування вказаної частини спірної квартири після смерті ОСОБА_7.
Посилання позивачки на ч. 5 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», згідно якої - в разі не передання квартири у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в їх задоволені було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборони для передачі квартири наймачеві - є недоречним, оскільки заява про приватизацію ОСОБА_7 була розглянута в установлений строк, в її задоволені відмовлено не було, рішення про приватизації спірної квартири було прийняте за життя померлих, спірна квартира була розприватизована за рішенням суду та є комунальною власністю; зазначена правова норма регулює зовсім інші правові відносини, а тому суд вважає, що правові підстави для визнання права власності на частку спірної квартири за позивачкою після смерті її батьків відсутні.
Крім того, суд вважає, що до об'єкту приватизації не може належати частка спірної квартири. якщо вона не виділена в натурі, оскільки це суперечить до ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до норм якої, до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 25,1216,1218 ЦК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Запорізької міської ради в особі районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, ОСОБА_3, треті особи - Міське комунальне підприємство «Основаніє», ОСОБА_4, ОСОБА_5, реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.
Суддя: Л.Г. Салтан