16.04.2014
№ 336/8575/13-ц
провадження № 2/336/133/2014
16 квітня 2014 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
при секретарі Петрові С.В.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи - Міське комунальне підприємство «Основаніє», ОСОБА_3) про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа - Міське комунальне підприємство «Основаніє») про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 до ОСОБА_1 (третя особа - Міське комунальне підприємство «Основаніє») про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення, -
ОСОБА_1 звернулась до суду 04.10.2013 р. з позовом про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1. В позовній заяві зазначила, що вказана квартира належить до державного житлового фонду і знаходиться на балансі міського комунального підприємства «Основаніє». Квартира трикімнатна, не приватизована. Наймачем квартири є вона. У квартирі вона зареєстрована та постійно мешкає. У квартирі також зареєстрований її брат - ОСОБА_3 та його донька - ОСОБА_2, яка народилась та постійно мешкала і мешкає зараз з батьками за адресою: АДРЕСА_2. 15.03.2013 р. ОСОБА_3, без її відома та згоди, зареєстрував у вказаній квартирі на той час неповнолітню доньку ОСОБА_2, яка в квартирі ніколи не мешкала та не мешкає, до квартири не заселялась, речі та майно не завозила.
ОСОБА_3 також в квартирі не мешкає, однак сплачує платежі за квартиру з березня 2013 р. тільки за себе.
З 15.03.2013 р. у квартирі АДРЕСА_1 мешкає тільки вона. ОСОБА_2 в квартирі не проживає без поважних причин, не сплачує платежі житловому органу на утримання житлового будинку та прибудинкової території, не користується квартирою для проживання, її речей в квартирі нема.
За позовом ОСОБА_1 посилаючись на ст.ст.71, 72 ЖК України, просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати.
ОСОБА_2, як відповідач, та ОСОБА_3, як третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, заявили зустрічні позови, в яких зазначили, що квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю та складається з трьох кімнат: № 5 - площею 10,12 кв.м.; № 2 - площею 11,12 кв.м., та № 6 - площею 18,6 кв.м., жилою площею 41,69 кв.м., загальною площею 54,79 кв.м. Ізольованою є лише кімната № 2. Вони сплачують комунальні послуги та квартирну плату, тобто виконують передбачені житловим кодексом та договором найму обов»язки. За згодою ОСОБА_3, договір найму на спірну квартиру було укладено між ОСОБА_1 та МКП «Основаніє», на балансі якого знаходиться будинок АДРЕСА_3. У березні 2013 р. ОСОБА_3 зареєстрував та вселив у якості члена своєї сім»ї ОСОБА_2 та вони зайняли дві кімнати у квартирі. З першого ж дня проживання ОСОБА_1 була не згодна з таким порядком користування квартирою та почала оскаржувати реєстрацію ОСОБА_2, яка проживала у квартирі до травня 2013 р., тобто, до закінчення навчання на четвертому курсі, а влітку у зв»язку з канікулами перебувала на відпочинку, потім відпочивала та проживала у своєї мами у селі Петромихайлівка. В цей час відносини між ними та ОСОБА_1 суттєво погіршилися через судові спори та невизнання позивачем за первісним позовом їх прав на проживання у спірній квартирі. ОСОБА_1, використовуючи будь-яку можливість, робила неможливим проживання у спірній квартирі, вчиняла сварки, перекладала їх особисті речі, викидала з холодильника продукти. У зв»язку з неможливими умовами користування квартирою у вересні 2013 р., замість того, щоб вселитись у спірну квартиру після літніх канікул та перебування на відпочинку, ОСОБА_2 вимушена була винайняти житло за оплату, оскільки вона перебуває на стаціонарному навчанні у м.Запоріжжя. У квартирі ОСОБА_1 тримає трьох котів та собаку породи - німецька вівчарка, які псують технічний стан квартири, а також їх речі, що робить неможливим їх користування квартирою. 13.11.2013 р. ОСОБА_3 не зміг потрапити до спірної квартири, оскільки ОСОБА_1 змінила замок на вхідних дверях, у зв»язку з чим він був вимушений звертатись до Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області.
За позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на ст.ст.47, 63-65 ЖК України, просять зобов»язати ОСОБА_4 не перешкоджати їм користуватись квартирою та надати їм один комплект ключів від вхідних дверей квартири за адресою: АДРЕСА_1; вселити їх до квартири АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 та її представник підтримали первісний позов, просили його задовольнити та відмовити в задоволенні зустрічних позовів.
Представник ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просила задовольнити зустрічні позови з підстав, які в них викладені, та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Представник третьої особи - МКП «Основаніє» подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника, представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3, допитавши свідків, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 позови підлягають задоволенню, а в задоволенні вимог ОСОБА_2 слід відмовити.
Згідно довідки МКП «Основаніє» від 09.04.2013 р. (а.с.6) в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована та мешкає ОСОБА_1, яка має склад родини: донька - ОСОБА_2 та брат - ОСОБА_3
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_2 до зазначеної квартири не вселялась, в ній з моменту реєстрації -15.03.2013 р. не мешкала та не мешкає.
Викладені обставини в судовому засіданні підтвердили допитані свідки - сусіди ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також невістка ОСОБА_1 - ОСОБА_7
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Таким чином, для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням з передбачених ст.71 ЖК України підстав, необхідно встановити строк та причини непроживання.
З пояснень вказаних вище свідків судом встановлено, що ОСОБА_2 до квартири не вселялась.
Вказані висновки суду не спростовані в процесі розгляду справи. ОСОБА_2 зазначила, що вселилась в березні 2013 р. до спірної квартири, де проживала до травня 2013 р., але влітку у зв»язку з канікулами перебувала на відпочинку та тимчасово мешкала в с.Петромихайлівка у своєї матері, а з вересня 2013 р. не проживала в квартирі через перешкоди у проживанні, які створила їй ОСОБА_1
Відповідно до ст.10 ЦПК України розгляд і вирішення справ в порядку цивільного судочинства здійснюється на засадах змагальності та свободи сторін у наданні доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. судом
Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Твердження ОСОБА_2 про те, що вона вселялась до квартири, а також в частині створення їй ОСОБА_1 перешкод у користуванні житловим приміщенням не доведені належними та допустимим доказами в процесі розгляду справи, а тому позов, заявлений ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Задоволення позову ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою, повністю виключає можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про усунення їй перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення.
Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд виходив з наступного.
Ч.1 ст.64 ЖК України передбачено, що члени сім»ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами та несуть усі обов»язки, що виплавають з договору найму жилого приміщення.
З заяви ОСОБА_3 на ім»я директора МКП «Основаніє» від 18.11.2013 р. (а.с.26) встановлено, що останній звертався за створенням комісії, яка б могла засвідчити факт заміни дверних замків. З відповідною заявою щодо зміни дверних замків звертався ОСОБА_3 і до Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, про що свідчить висновок від 18.11.2013 р. (а.с.58). Ту обставину, що позивач за зустрічним позовом, не зміг потрапити до квартири в листопаді 2013 р. підтвердили допитані в суді свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10
Оцінивши надані ОСОБА_3 докази, суд дійшов висновку, що на час розгляду справи ОСОБА_1 створила йому перешкоди у користуванні квартирою, а тому його право користування квартирою підлягає захисту у обраний ним спосіб.
У відповідності до ст..88 ЦПК України, стягненню з відповідачів підлягає судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 212, 213-215, 218 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи - Міське комунальне підприємство «Основаніє», ОСОБА_3) про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа - Міське комунальне підприємство «Основаніє») про усунення перешкод в користуванні квартирою, вселення - відмовити.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 (третя особа - Міське комунальне підприємство «Основаніє») про усунення перешкод в користуванні квартирою, вселення - задовольнити.
Зобов»язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_3 користуватись квартирою АДРЕСА_1 та надати ОСОБА_3 один комплект ключів від вхідних дверей квартири за вказаною адресою.
Вселити ОСОБА_3 до квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В.Дмитрюк