"10" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/39077/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Пасічник С.С.,
Штульман І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, Батальйону патрульної служби при Сімферопольському міському управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби в АР Крим про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
встановила:
У липні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, Батальйону патрульної служби при Сімферопольському міському управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби в АР Крим про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним на скасовано наказ Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим від 10.06.2011 №39 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_2 Поновлено ОСОБА_2 на посаді інспектора патрульної служби батальйону патрульної служби при Сімферопольському міському управлінні з 14.06.2011. Стягнуто з Батальйону патрульної служби при Сімферопольському міському управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14.06.2011 по день поновлення на роботі із розрахунку середньомісячного грошового утримання у сумі 2471,04 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Сімферопольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебував на службі в органах внутрішніх справ з 04.11.1993, а з 28.06.2006 призначений на посаду інспектора патрульної служби батальйону патрульної служби при Сімферопольському міському управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим.
Постановою слідчого прокуратури Автономної Республіки Крим від 01.06.2011 було порушено кримінальну справу відносно інспекторів батальйону патрульної служби при СМУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по частині 3 статті 364 Кримінального кодексу України за фактом зловживання владою та службовим становищем.
Висновком службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи відносно працівників батальйону патрульної служби при Сімферопольському МУ та дільничного інспектора міліції СДІМ Залізничного РВ СМУ Головного управління від 07.06.2011 встановлено, що по справі проводиться досудове слідство та рекомендовано у разі пред'явлення обвинувачення працівникам БПС при Сімферопольському МУ або Залізничного РВ СМУ Головного управління по кримінальній справі вирішити питання щодо їх звільнення з органів внутрішніх справ.
Постановою слідчого прокуратури Автономної Республіки Крим від 09.06.2011 ОСОБА_2 було пред'явлено звинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 364 Кримінального кодексу України.
Наказом Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим від 10.06.2011 №39 о/с прапорщика міліції ОСОБА_2, інспектора патрульної служби батальйону патрульної служби при Сімферопольському міському управлінні звільнено зі служби в органах внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України відповідно до пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за дискредитацію).
Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ регулюється Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, Дисциплінарним Статутом органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Згідно зі статтею 12 Статуту органів внутрішніх справ - звільнення із органів внутрішніх справ є одним із видів дисциплінарного стягнення, а стаття 13 Статуту в свою чергу передбачає право накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ начальником, якому надано право прийняття для проходження служби в органи внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про міліцію» звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили.
Згідно статті 324 Кримінально-процесуального кодексу України питання про наявність кримінального діяння та наявності вини підсудного у вчиненні злочину вирішується судом при постановлені вироку.
Оскільки вина ОСОБА_2 у скоєнні злочину не встановлена, висновок відповідача про скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання працівника міліції є необґрунтованим та передчасним та враховуючи те, що службові особи органів внутрішніх справ не наділені правом надавати оцінку зібраних у ході досудового слідства фактам та відповідно робити висновок про причетність особи до кримінально караних дій, доки вина особи у скоєні злочину не буде доведена у встановленому законом порядку вироком суду, то суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині скасування наказу та поновлення на роботі.
Згідно з пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Позивачем дані обставини не доведені.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, Батальйону патрульної служби при Сімферопольському міському управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби в АР Крим про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді С.С. Пасічник
І.В. Штульман