"10" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/1926/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Пасічник С.С.,
Штульман І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Знам'янського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області Клименка С.В., виконуючого обов'язки начальника СДІМ Знам'янського міжрайонного відділення управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області Марушка В.В., Знам'янського міжрайонного відділення управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, третя особа: управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,
встановила:
У липні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до заступника начальника Знам'янського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області Клименка С.В., виконуючого обов'язки начальника СДІМ Знам'янського міжрайонного відділення управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області Марушка В.В., Знам'янського міжрайонного відділення управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, третя особа: управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та скасування рішення.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів позивачу стало відомо ще в червні 2009 року коли ОСОБА_2 подавав заяви про доповнення позовних вимог у справі №2а-45/09, що знаходиться у провадженні Ленінського районного суду міста Кіровограда, проте до суду він звернулися лише в липні 2010 року, тобто за межами строку встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частин 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з приписами частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
За таких обставин, враховуючи відсутність належних доказів про поважність причин пропуску строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до заступника начальника Знам'янського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області Клименка С.В., виконуючого обов'язки начальника СДІМ Знам'янського міжрайонного відділення управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області Марушка В.В., Знам'янського міжрайонного відділення управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, третя особа: управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та скасування рішення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді С.С. Пасічник
І.В. Штульман