"17" квітня 2014 р. м. Київ К/800/63227/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Васильченко Н.В., Горбатюка С.А., Леонтович К.Г.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Житомирські магістральні електричні мережі" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі №806/3407/13-а за позовом державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Житомирські магістральні електричні мережі" до Державної екологічної інспекції у Київській області про визнання дій протиправними, -
У травні 2013р. державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Житомирські магістральні електричні мережі" звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Київській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило визнати протиправними дії державної екологічної інспекції у Київській області по проведенню перевірки від 15.11.2012р., по нарахуванню збитків у розмірі 129893,12 грн., по пред'явленню претензії про відшкодування заподіяних збитків в розмірі 129893,12 грн., які нараховані на підставі акту перевірки від 15.11.2012р. та по застосуванню результатів перевірки викладених шляхом направлення на адресу позивача вимоги у формі претензії від 26.11.2012р. №99 про відшкодування збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Житомирські магістральні електричні мережі є відокремленим підрозділом державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" без статусу юридичної особи, а тому не є суб'єктом господарювання, до якого можуть застосовуватись штрафні санкції (збитки). Позивач зазначає, що відповідачем проігноровано та не забезпечено право суб'єкта господарювання на присутність уповноважених осіб під час проведення перевірки, чим порушено ст. 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", також зазначає, що на даний час відсутній закон, згідно якого нараховуються збитки за порушення природоохоронного законодавства (в частині водного законодавства).
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Житомирські магістральні електричні мережі" звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом від 01.10.2012р. №4604/08/13 відповідач повідомив Центральну електроенергетичну систему "Житомирські магістральні електромережі" про проведення планової перевірки вимог природоохоронного законодавства в період з 12.11.2012р. по 30.11.2012р., просив підготувати та надати державним інспекторам необхідну для проведення перевірки документацію та визначити уповноважених для участі в перевірці осіб. Даний лист було отримано начальником ПС - 750кВ "Київська" Колосом А.Т. для передачі керівникові.
Відповідно до направлення на перевірку, на підставі наказу відповідача №504 від 08.11.2012р., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища державною екологічною інспекцією у Київській області в присутності начальника підстанції ПС - 750кВ "Київська" Колоса А.Т., інженера Житомирських МЕМ Невмержицької В.М. 15.11.2012р. проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами підстанції ПС - 750кВ "Київська" Житомирських МЕМ центральної електроенергетичної системи ДП "Національна енергетична компанія" Укренерго", за адресою: Київська область, Макарівській район, с. Наливайківка, про що складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15 листопада 2012р., який був отриманий інженером Невмержицькою В.М., про що свідчить її підпис. Судами встановлено, що керівництво відокремленого підрозділу "Житомирські магістральні електричні мережі" повідомлялось начальником ПС - 750кВ "Київська" Колосом А.Т. про проведення перевірки.
Перевіркою встановлено, що у позивача: відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, чим порушені ст.ст.10,11,34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; відсутній дозвіл на спецводокористування, чим порушені ст.ст.44,49 Водного Кодексу України; відсутній дозвіл та ліміти на утворення і розміщення відходів на 2012р., чим порушені ст.ст. 17, 32 Закону України "Про відходи". На підставі зазначеного акту до Житомирської МЕМ був надісланий припис від 15.11.2012р., згідно якого позивачу був наданий термін для усунення виявлених порушень.
На виконання припису директором Житомирських магістральних електромереж винесений наказ №329 від 21.11.2012р. про усунення зауважень державної екологічної інспекції. Листами Центральної електроенергетичної системи Житомирські МЕМ від 19.11.2012р. № 007/78, від 14.12.2012р. №007/850-1, від 01.03.2013р. № 007/240 відповідач був повідомлений про виконання припису.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Відповідно ст.10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007р. № 877-V(Далі - Закон 877-V) суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Згідно п.2 ст.8 Закону 877-V, органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом.
Судами встановлено, що відповідачем 01.10.2012р. за вих.№4604/08-13 Центральній електроенергетичній системі "Житомирські МЕМ" був надісланий лист щодо проведення планової перевірки, який був отриманий директором ПС - 750кВ Колосом О.Т., для передачі керівникові. Посадові особи відповідача 15 листопада 2012р. були допущені до перевірки, за результатами якої складений акт, який підписаний начальником підстанції Колос А.Т. та інженером ВТВ Невмержицькою В.М.
Щодо доводів позивача з приводу того, що акт підписаний не уповноваженими особами суб'єкта господарювання у зв'язку з тим, що Житомирські МЕМ є відокремленим підрозділом державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" без статусу юридичної особи, а тому не є суб'єктом господарювання слід зазначити наступне.
Судами встановлено, що відповідно до п.3.5 Положення про відокремлений підрозділ "Житомирські магістральні електричні мережі" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", Житомирські МЕМ мають право вступати у господарські та цивільно-правові відносини з підприємствами, організаціями, установами незалежно від форми власності, а також з окремими громадянами згідно з довіреністю, виданою директору Житомирських МЕМ від імені ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Обставини того, що позивач, знаючи про проведення перевірки, допустив відповідача до її проведення, вчиняв дії по виконанню припису, прийнятого за наслідками цієї перевірки, свідчать про її відповідність ст. 5 Закону №877-V. При цьому слід звернути увагу на те, що згідно ч.4 ст.5 Закону №877-V суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Стосовно посилання позивача на вчинення відповідачем за межами наданих законодавством повноважень протиправних дій щодо складання та направлення претензії, слід зазначити наступне.
Судами встановлено, що з урахуванням результатів перевірки, у відповідності до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, зареєстрованого в Мін'юсті України 14.08.2009 р. за № 767/16783 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", із відповідними змінами, виходячи із обсягів забору води, відповідачем був проведений розрахунок розміру збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання води із підземних джерел Житомирськими МЕМ протягом періоду з 08.08.2011р. по 15.11.2012р., які становлять 129893,12 грн.
Згідно ст.38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Відповідно ст.ст.1,48 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Згідно п.9 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Відповідно ч.2,4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
За результатами правопорушень, встановлених перевіркою, відповідачем були здійснені розрахунки розміру шкоди та надіслана позивачу претензія від 26.11.2012 року №99 про відшкодування збитків у сумі 129893,12 грн., заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел Житомирськими МЕМ Центральної електроенергетичної системи Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Згідно ст.4 Закон 877-V виключно законами встановлюються, зокрема: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Відповідно до п.а ч.1 ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про використання та охорону земель; про поводження з відходами; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011 Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).
Наказом Державної екологічної інспекції України №136 від 12.12.2011р. затверджене положення про Державну екологічну інспекцію у Київській області. У відповідності до п.4.2 цього Положення, інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, вимог законодавства про використання та охорону земель, законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, законодавства про поводження з відходами.
Процедура проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів державними інспекторами Держекоінспекції регулюється Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2009 р. за N 18/16034.
Даний порядок розроблений у відповідності до Положення про Державну екологічну інспекцію.
Відповідно до п.6,7,8 ст.7 Закон 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. На підставі акта, який складений за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до п.п 6.11 п.6 Положення про Державну екологічну інспекцію у Київській області №136 від 12.12.2011 року Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та пред'являти претензії.
Судами встановлено, що відповідачем позивачу був направлений припис про усунення виявлених під час перевірки порушень та претензія № 99 від 26.11.2012 року про відшкодування збитків.
Відповідно ст.ст.5-7 Господарського процесуального кодексу України, сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. Порядок досудового врегулювання спорів визначається цим Кодексом, якщо інший порядок не встановлено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин. Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії. Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.
Виходячи з наведеного, складаючи та надсилаючи позивачу претензію, державної екологічної інспекції у Київській області діяла в межах досудового врегулювання спору, а вказана претензія є пропозицією позивачу добровільно відшкодувати завдані збитки. Отже, державна екологічна інспекція у Київській області діяла в межах своєї компетенції, здійснила інспектування позивача, в результаті чого пред'явила претензію про сплату суми відшкодування.
Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про безпідставність позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Житомирські магістральні електричні мережі" відхилити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
(підписи)
З оригіналом згідно
помічник судді М.В. Дрибас