Ухвала від 08.04.2014 по справі 2а/0570/2718/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/52697/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого судді: Мороза В.Ф.

Суддів: Логвиненка А.О.

Донця О.Є

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в місті Маріуполі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2012 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування висновку зазначеного у п. 1.5 акта перевірки від 23 листопада 2011 року та визнання недійсною та скасування вимоги № 25-01-34/3505 від 16 грудня 2011 року,

встановила:

У лютому 2012 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в місті Маріуполі Донецької області (далі - Відділення) звернулось до Державної фінансової інспекції в Донецькій області (далі - Інспекція) з позовом про скасування висновку зазначеного у п. 1.5 акта перевірки від 23 листопада 2011 року та визнання недійсною та скасування вимоги № 25-01-34/3505 від 16 грудня 2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2012 року, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі Відділення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що Інспекцією проведено планову ревізію цільового та законного використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні Відділенням за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року, про що складено акт.

За результатами перевірки встановлено, що при встановлені окладу водію Відділення у періоді з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року ОСОБА_2 оклад з 01 листопада 2009 року складає 1191, 89 грн., і він не переглядався при зміні законодавчо визначеної мінімальної заробітної плати. Внаслідок цього, водієм ОСОБА_2 недоотримано заробітну плату у розмірі 2700 грн..

16 грудня 2011 року Інспекцією пред'явлено вимогу № 25-01-34/3505 про зобов'язання Відділення здійснити донарахування та виплату заробітну плату з урахуванням надбавок, відряджень, матеріальної допомоги, премій та відпускних на суму 6390 грн..

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, а апеляційний суд, погодившись з ним виходили з того, що оклад водія ОСОБА_2 не переглядався у зв'язку із змінами у законодавстві.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 24 квітня 2004 №12 «Про умови оплати на виробництві та професійних захворювань України», із змінами та доповненнями, затверджено схеми посадових окладів керівних працівників, спеціалістів, службовців і місячних окладів робітників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України згідно з додатками 1-3.

Пунктом 3 Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 24 квітня 2004 № 12 «Про умови оплати на виробництві та професійних захворювань України», із змінами та доповненнями встановлено, що оплата праці водіїв здійснюється на підставі норм Галузевої тарифної угоди між Державним Департаментом автомобільного транспорту і профспілкою працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України, зареєстрованої Міністерством праці і соціальної політики України.

Згідно з пунктом 4.2 зазначеної Угоди оклад водія повинен переглядатись при зміні законодавчо визначеної мінімальної заробітної плати.

Із матеріалів справи вбачається. що оклад водія Відділення встановлений у 2009 році в сумі 1191,89грн. та не переглядався при зміні законодавчо визначеної мінімальної заробітної плати.

Відповідно до постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 грудня 2011 року № 65 про внесення змін до постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 24 квітня 2004 № 12 «Про умови оплати на виробництві та професійних захворювань України» виключено з 01 січня 2012 року пункт 3 постанови.

Отже в період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року пункт 3 постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 грудня 2011 року № 65 був чинним.

Так, пунктом 2 Положення про умови оплати та стимулювання праці працівників відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області схеми посадових окладів (місячних окладів) затверджуються правлінням Фонду та переглядаються з урахуванням зростання розміру мінімальної заробітної плати та середньомісячної зарплати робітників, службовців, працівників сільського господарства за погодженням із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері фінансів, праці та соціальної політики.

У разі, коли розмір посадового (місячного) окладу працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів нижчий від визначеного законодавством розміру мінімальної заробітної плати, посадовий (місячний) оклад встановлюється на рівні відповідного розміру мінімальної заробітної плати, наказом виконавчої дирекції Фонду.

Отже доводи Відділення спростовуються Положенням про умови оплати та стимулювання праці працівників відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області .

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що вимоги про визнання недійсною та скасування вимоги № 25-01-34/3505 від 16 грудня 2011 року не підлягають задоволенню.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в місті Маріуполі Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2012 року - без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець

Попередній документ
38332070
Наступний документ
38332073
Інформація про рішення:
№ рішення: 38332071
№ справи: 2а/0570/2718/12
Дата рішення: 08.04.2014
Дата публікації: 23.04.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері: