Справа № 703/1262/14-к р.
1-кп/703/118/14 р.
22 квітня 2014 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
та захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальну справу №1201325023000760 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Тернівка, Смілянського району, а жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта середня, розлученої, не працюючої, раніше не судимої,-
- за ч. 1 ст. 115 КК України
Обвинувачена ОСОБА_8 12 грудня 2013 року близько 22 години перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , маючи умисел направлений на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, під час сварки, яка виникла під час спільного розпиття спиртних напоїв на грунті неприязних відносин, усвідомлюючи свої дії нанесла два удари обухом сокири по голові своєму співмешканцю ОСОБА_9 , чим спричинила йому тілесні ушкодження у вигляді травми голови, що супроводжувалась численними ранами, підоболонковою і внутрішньомозковою кровотечею із забиттям речовини головного мозку та вираженим його набряком, які належать до тяжких тілесних ушкоджень від яких і настала смерть ОСОБА_9 .
Шевченко своєї вини в умисному вбивстві ОСОБА_10 не визнала та пояснила, що дійсно з серпня 2011 року проживала разом з ним. Між ними часто виникали сварки на побутовому грунті. 12 грудня 2013 року протягом дня вони разом вживали спиртні напої внаслідок чого сварились. В ході сварки ОСОБА_11 вдарив її палицею по нозі. Близько 17 години до них в будинок прийшли їх знайомі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з якими вони стали розпивати спиртне. В ході випивки вона заснула, а коли прокинулась приблизно о 1 годині ночі, то ОСОБА_14 і ОСОБА_15 в будинку вже не було, а ОСОБА_11 лежав в кріслі в крові і був холодний. Після цього вона пішла до ОСОБА_14 , якій сказала, що ОСОБА_11 вбитий, але остання не захотіла з нею говорити. Хто вбив ОСОБА_11 - вона не знає, але підозрює в цьому ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Про те, що саме вона вбила ОСОБА_11 до затримання її працівниками міліції нікому не говорила, а тому вважає, що свідки її оговорюють.
Проте незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченою її винність в скоєному злочині стверджується дослідженими судом доказами, зокрема:
- показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що по сусідству з нею проживали ОСОБА_7 з ОСОБА_19 , які зловживали спиртними напоями, на цьому грунті часто сварились і ОСОБА_20 била ОСОБА_11 . В ніч на 13 грудня 2013 року близько 1 години ночі до неї в будинок постукала ОСОБА_20 , а коли вона відчинила їй двері то остання повідомила, що вбила ОСОБА_11 . Дослівно ОСОБА_8 сказала: « ОСОБА_21 , давай щось робити бо я замочила ОСОБА_11 ». Не повіривши ОСОБА_8 , оскільки остання була п'яна, вона не стала розпитувати у неї про цю подію, а закрила двері будинку і пішла спати. Проте, вранці близько 9 години до неї прийшов дільничний інспектор міліції і попросив надати пояснення та прийти до будинку ОСОБА_8 , оскільки ОСОБА_11 дійсно вбитий. Прийшовши до будинку ОСОБА_8 вона чула як ОСОБА_20 , перебуваючи всередині будинку, розповідала працівникам міліції як саме вона вбила ОСОБА_11 пояснивши, що вона його «зарубала». В ході цього спілкування ОСОБА_20 знайшла та видала працівникам міліції і сокиру, якою скоїла вбивство. При цьому ОСОБА_8 була ще трохи нетвереза, але почувалась впевнено. Напередодні цих подій, тобто ввечері 12 грудня 2013 року, вона до ОСОБА_8 в будинок не ходила і разом з нею, ОСОБА_22 та ОСОБА_15 спиртні напої не вживала;
- показаннями свідка ОСОБА_23 про те, що 12 грудня 2013 року близько 17 години він дійсно зайшов до ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , але оскільки вони його нічим не пригостили, то буквально через 5 хвилин пішов від них до ОСОБА_24 та ОСОБА_25 у яких повечеряв і заночував. Тому що відбулось між ОСОБА_8 та ОСОБА_22 після його візиту - не бачив. ОСОБА_26 в будинку ОСОБА_8 взагалі не було і спиртного там він не вживав. Вранці наступного дня близько 8 години до них, тобто в будинок ОСОБА_24 , прийшла ОСОБА_8 , яка попросила дати їй поїсти, оскільки вона збирається в тюрму. На запитання, що трапилось ОСОБА_8 відповіла, що вбила ОСОБА_11 , а тому за нею вже їде міліція. Вони спочатку їй не повірили, але через деякий час їм зателефонував дільничний інспектор, який, дізнавшись, що ОСОБА_20 перебуває з ними, попросив не відпускати її бо за нею зараз приїдуть. Коли ОСОБА_20 забрали працівники міліції, то дільничний попросив його прийти до її будинку, щоб допомогти винести труп ОСОБА_11 . Коли він туди прийшов, то ОСОБА_20 вже була там і розповідала працівникам міліції як вона сокирою вбивала ОСОБА_11 . ОСОБА_8 і ОСОБА_22 обоє зловживали спиртними напоями, а тому часто сварились і в ході цих сварок ОСОБА_20 неодноразово била ОСОБА_11 , який по характеру був тихий і покірний;
- показаннями свідка ОСОБА_27 про те, що вона проживає в с. Голов'ятино разом з ОСОБА_28 . 12 грудня 2013 року близько 17 години до них прийшов ОСОБА_13 , який з ними став дивитись телевізор та, повечерявши, залишився і ночувати бо був напідпитку. Вранці 13 грудня 2013 року близько 8 години до них прийшла ОСОБА_7 , яка попросила дати їй поїсти бо вона збирається іти в тюрму. На їх запитання що трапилося ОСОБА_20 відповіла, що вона вбила свого сожителя ОСОБА_11 , зарубавши його сокирою. Вони їй спочатку не повірили, але тут зателефонував дільничний інспектор і запитав за ОСОБА_20 , а коли дізнався, що вона у них в будинку, то попросив не відпускати її. Згодом ОСОБА_20 забрали працівники міліції;
- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_29 ;
- показаннями свідка ОСОБА_30 , який суду пояснив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_22 зловживали спиртними напоями. При цьому ОСОБА_8 в нетверезому стані ставала агресивною і часто піднімала руку на ОСОБА_11 , який, на відміну від неї, був тихий і покірний. Як відбулося вбивство ОСОБА_11 він не знає, але в один з днів, здається 13 грудня 2013 року вранці, близько 8 години, побачив ОСОБА_8 , яка йшла по вулиці. Він запитав куди вона йде, на що остання відповіла, що йде шукати десь випити бо вбила ОСОБА_11 , вживши при цьому слово «грохнула». Проте, деталей цього не повідомила, а пішла далі в напрямку будинку ОСОБА_31 . Він спочатку не повірив почутому, але того ж дня дізнався, що ОСОБА_20 таки вбила ОСОБА_11 ;
- показаннями свідка ОСОБА_32 , який пояснив, що як дільничний інспектор Смілянського міськрайвідділу мілції він виїжджав на місце вбивства ОСОБА_22 в с. Головятино, Смілянського району. Шевченко вдома не було, але з допомогою місцевих мешканців йому вдалося швидко встановити її місцезнаходження та затримати. Коли ОСОБА_8 була доставлена на місце події то вона не заперечувала того, що це саме вона вбила ОСОБА_22 , пояснивши, що в ході сварки вбила його нанісши удари обухом сокири по голові;
- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_33 ;
- даними протоколу огляду місця події від 13.12.2013 року з фототаблицями, згідно яких в будинку АДРЕСА_1 , було виявлено труп ОСОБА_9 з пошкодженнями голови, а також сокира зі слідами бурого кольору схожими на кров. Замок вхідних дверей будинку та самі двері будь-яких пошкоджень не мають (а.с. 5-13, т. 1);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 314 від 1 лютого 2014 року, згідно якого смерть ОСОБА_9 настала від травми голови, що супроводжувалась її численними ранами, підоболонковою і внутрішньомозковою кровотечею із забиттям речовини головного мозку та вираженим його набряком. Було спричинено скалковий перелом тім'яно-потиличної частини черепа зліва з лінійними переломами, що ідуть на різні кістки його основи та склепіння, розриви твердої мозкової оболонки в тім'яно-потиличній області зліва, субдуральна гематома над лівою півкулею головного мозку, численні субарахноїдальні крововиливи на лівій та поодинокі на правій півкулях головного мозку, ділянки забиття мозкових речовини на тім'яно-потиличній області головного мозку зліва, крововилив у шлуночки головного мозку, суцільний крововилив на внутрішній поверхні м'яких тканин тім'яно-скроневій потиличної області голови зліва, рани № 1 та 2 лівої скронево-тім'яної області голови, рана скронево-потиличної області голови зліва, поодинокі поверхневі рани повік правого ока та області середньої частини правої брови, які розташовані на фоні синців, садно верхньої третини спинки носа, крововилив білкової оболонки правого ока. Дані ушкодження виникли від неодноразової дії тупого предмета, що має обмежену травмуючи поверхню із помірно вираженим ребром (тупим і тонким виступом), прижиттєві, по давності спричинення можуть відповідати проміжку часу тривалістю до 1 доби перед моментом смерті, мають ознаку, примінюючи до живих людей, тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та перебувають в причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_9 (а.с. 21-23, т. 1);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 492 від 17 грудня 2013 року, згідно якого у ОСОБА_7 виявлено легкі тілесні ушкодження у вигляді садна лівого кута рота та синців на обох стегнах, які, з її слів, вона отримала в ході сварки та бійки з Плясецьким 12.12.2013 року (а.с. 85, т.1);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 31 від 25.01.2014 року, згідно якого кров на одязі і, зокрема, на куртці належній обвинуваченій, відноситься до крові осіб з групою Аb(11) з супутним антигеном Н і може походити як від ОСОБА_7 , так і від ОСОБА_9 (а.с. 61-65, т. 1). Проте, враховуючи те, що тілесні ушкодження, що могли кровоточити, на тілі ОСОБА_8 були відсутні, що підтверджується як висновком судово-медичної експертизи № 492 від 17 грудня 2013 року, так і показаннями самої обвинуваченої, яка підтвердила ці обставини, то суд вважає, що дана кров належить саме ОСОБА_22 ;
- даними висновку судово-медичної експертизи № 18 від 28.01.2014 року, згідно якого на сокирі, вилученій з місця вбивства, виявлено кров людини походження якої від загиблого ОСОБА_22 не виключається (а.с. 69-71, т.1);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 023 від 3.02.2014 року, згідно якого тілесні ушкодження, від яких наступила смерть ОСОБА_9 , могли бути спричинені обухом сокири вилученої з будинку, де проживала обвинувачена ОСОБА_8 (а.с. 94-95, т.1);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 032 від 5.02.2014 року, згідно якого ОСОБА_9 , після отримання смертельних травм, ще міг жити протягом 3-4 годин і не виключено, що міг в цей період часу здійснювати хаотичні рухи (а.с. 97, т.1);
- даними акта судово-психіатричної експертизи № 17 від 20 січня 2014 року згідно якого ОСОБА_8 , незважаючи на вживання алкоголю із синдромом залежності, розуміла характер своїх дій як в період скоєння інкримінованого їй злочину, так і в даний час і може керувати ними (а.с. 69-78, т.1);
Суд вважає недостовірними показання обвинуваченої щодо її непричетності до умисного вбивства ОСОБА_9 . При цьому суд враховує, що посилання ОСОБА_8 щодо причетності до цього злочину ОСОБА_16 та ОСОБА_26 спростовується показаннями свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_29 , які пояснили, що ОСОБА_13 прийшов в їх будинок близько 17 години 12 грудня 2013 року і більше до ранку наступного дня нікуди не ходив. Тому оскільки вбивство ОСОБА_9 мало місце близько 22 години 12 грудня 2013 року, то даний злочин ОСОБА_15 скоїти не міг.
Стосовно причетності до цього злочину ОСОБА_18 , то як вбачається з показань самого ОСОБА_23 коли він приблизно о 17 години зайшов в будинок ОСОБА_8 , то в ньому знаходились лише обвинувачена і ОСОБА_22 , а ОСОБА_14 там взагалі не було. Таким чином посилання обвинуваченої на причетність до даного вбивства ОСОБА_23 та ОСОБА_18 суперечать наявним в справі доказам, а тому є надуманими.
Крім цього, неправдивість показань ОСОБА_8 щодо своєї невинуватості полягає і в тому, що в судовому засіданні вона заявила, що вранці 13 грудня 2013 року нікому не говорила, що саме вона скоїла умисне вбивство ОСОБА_22 , а допитані судом свідки її оговорюють. Проте, будь-яких підстав для оговорення обвинуваченої у свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_23 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , які викривають її в скоєнні даного злочину, суд не вбачає. Ніхто з вказаних свідків не має особистої неприязні до обвинуваченої, не перебуває з нею в стані особистого конфлікту. Крім цього, як вбачається з відеозапису проведеного в ході огляду місця скоєння даного злочину, ОСОБА_8 визнавала, що саме вона вбила ОСОБА_22 завдавши йому удари сокирою по голові. Тому виходячи з наведеного суд вважає, що показання вищевказаних свідків щодо поведінки ОСОБА_8 після скоєння умисного вбивства ОСОБА_22 та її висловлювань з цього приводу є достовірними.
Даючи ж оцінку показанням обвинуваченої щодо її непричетності до скоєння даного злочину суд вважає таку її поведінку спробою уникнути відповідальності за скоєне, та розцінює як спосіб захисту від висунутої підозри. Вина ОСОБА_8 в скоєнні умисного вбивства ОСОБА_22 доведена сукупністю зібраних в справі доказів, належним чином досліджених судом.
Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Призначаючи покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину та особу ОСОБА_8 , яка за місцем проживання характеризується негативно, вчинила особливо тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, що є обтяжуючою покарання обставиною.
Пом'якшуючі покарання обставини в справі відсутні.
В якості обставин, що характеризують особу ОСОБА_8 суд враховує також те, що вона протягом тривалого часу зловживала спиртними напоями, вела паразитичний спосіб життя, скоїла злочин на грунті пияцтва та алкоголізму. Відповідно ж до роз'яснень, які дані в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з врахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на грунті пияцтва та алкоголізму.
Виходячи з наведеного суд вважає, що ОСОБА_8 представляє небезпеку для суспільства, а тому покарання повинна відбувати в місцях позбавлення волі.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити їй покарання - 11 років позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.
Строк покарання рахувати з 13 грудня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 367 грн. 08 коп. процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Речові докази: сейф-пакети з сокирою, піднігтьовим вмістом з рук трупа, волоссям з голови трупа, вирізом з ковдри, 2 черевиками і 2 тапками, які знаходяться на зберіганні в Смілянському МВ (а.с. 137, т.1) - знищити. Сейф-пакети з курткою сірого кольору та мобільним телефоном «Самсунг», які знаходяться там же та гроші в сумі 3 грн. - повернути засудженій ОСОБА_7 , а 2 паперові пакети з лазерними дисками з записом слідчих дій - залишити в матеріалах справи.
Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженою - з моменту отримання копії вироку в той же строк.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді