Справа № 676/2311/14-к
Провадження № 1-кп/676/146/14
22 квітня 2014 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янець-Подільському кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014240070000341, про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , непрацюючого, раніше не судимого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, -
ОСОБА_5 7 березня 2014 року близько 18 год. 30 хв., перебуваючи на території домогосподарства по АДРЕСА_1 , на ґрунті неприязних відносин під час словесного конфлікту із ОСОБА_4 , з необережності, не передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння - шкоди здоров'ю потерпілого, хоча повинен був і міг їх передбачити, схопивши останнього за правий ліктьовий суглоб та одяг, штовхнув його, внаслідок чого ОСОБА_4 впав на ліву верхню кінцівку та отримав тілесні ушкодження у вигляді попередньо-нижнього вивиху головки лівої плечової кістки, які за ступенем тяжкості відносяться до середніх тілесних ушкоджень, що призвели до тривалого розладу здоров'я більше 21 дня.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому правопорушенні визнав повністю, та показав, що в 7 березня 2014 року близько 18 год. 30 хв. коли він прийшов на власне домоволодіння, в літній кухні побачив свого дядька ОСОБА_6 та сусіда ОСОБА_4 . Останні вживали спиртні напої. ОСОБА_4 розпочав говорити, щоб він повернув кошти, хоча будь-яких коштів він йому не був винен. На ґрунті цього між ними виник конфлікт, в ході якого він взяв ОСОБА_4 за одяг, вивів із свого подвір'я та штовхнув в напрямку від подвір'я, а ОСОБА_4 , зашпортнувшись, впав. На час події він не передбачав, що потерпілий отримає тілесні ушкодження, так як штовхнув з невеликою силою. Цивільний позов потерпілого визнав повністю.
Окрім показань ОСОБА_5 , його вина у вчиненні злочину підтверджується й іншими, перевіреними судом доказами.
Так, із показань потерпілого ОСОБА_4 встановлено, що 7 березня 2014 року він дійсно перебував у літній кухні домогосподарства ОСОБА_5 , де із ОСОБА_7 вживав спиртне. Близько 18 год. 30 хв. в приміщення літньої кухні прийшов ОСОБА_5 в якого він спитав, коли той віддасть кошти за те, що він допомагав різати і прибирати дрова. На його запитання ОСОБА_5 відповів, що віддасть «могорич», і на цьому ґрунті в них виникла сварка, під час якої ОСОБА_5 спочатку із господарства на вулицю викинув велосипед, а згодом взявши його за руки та одяг, виштовхнув із подвір'я, він чого він впав на руку. Тоді ж ОСОБА_5 наніс йому декілька ударів ногами по тілу та кінцівках. Прийшовши додому, він виявив, що в нього болить рука, у зв'язку з чим він звернувся в лікарню. Підтримав заявлений цивільний позов про стягнення 400 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди та просив його задоволити.
Крім того, об'єктивно винуватість обвинуваченого у вчиненні правопорушення підтверджується висновком судово-медичної експертизи, згідно із яким у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді чотирьох садин на тильній поверхні правої кисті на рівні середньої фаланги 2, 3, 4 пальців правої кисті, два синяка на зовнішній та внутрішній поверхнях правого ліктьового суглобу, садини на передній поверхні правого колінного суглобу, внутрішній поверхні правого гомілково-ступневого суглобу, два синяка на передній поверхні лівого колінного суглобу, які могли утворитися внаслідок дії тупих твердих предметів та при ударах об такі по механізму «удар-тертя», та по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень; передньо-нижній вивих головки лівої плечової кістки, який міг утворитися в результаті непрямого прикладання сили при падінні на виправлену та відведену до заду ліву верхню кінцівку, та по ступені тяжкості відноситься до середніх тілесних ушкоджень, які привели до тривалого розладу здоров'я більше 21 дня. Всі зазначені тілесні ушкодження могли утворитися 7 березня 2014 року (т.2 а.с.30-31).
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 мало місце, що воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України і за цією ж статтею Закону як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, судом кваліфікуються дії обвинуваченого. Обвинувачений ОСОБА_5 винен у вчиненні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню.
При цьому, судом не беруться до уваги доводи потерпілого ОСОБА_4 про те, що обвинуваченим йому було заподіяні шляхом нанесення ударів ногами по тулубу та кінцівках інші тілесні ушкодження, оскільки ОСОБА_5 відповідно до обвинувального акту обвинувачується лише у необережному спричиненні потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а згідно із ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Натомість ч.3 цієї ж статті Закону передбачено, що суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
При призначенні покарання, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, судом враховується, що ОСОБА_5 вчинив злочин невеликої тяжкості, як особа за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні двоє малолітніх дітей. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах санкцій ст.128 КК України, оскільки таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, наявність зазначеної вище обставини, що пом'якшує покарання, яка істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також враховуючи ту обставину, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, суд вважає можливим застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 в частині вимог про відшкодування 400 гривень майнової шкоди не підлягає задоволенню, а в частині відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи із наступного.
Так, не підлягають задоволенню вимоги про відшкодування 400 гривень заподіяної майнової шкоди, оскільки будь-які докази на підтвердження того, що потерпілим було витрачено на лікування зазначену суму коштів, суду не надані. Із показань потерпілого вбачається, що 400 гривень - це кошти, які він витратив на лікування, а саме придбання ліків та рентген знімків, однак будь-які документи, які б підтверджували ці витрати, у нього відсутні.
Що стосується позовних вимог потерпілого щодо відшкодування моральної шкоди, то вони підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки ґрунтуються на законі, підтверджується матеріалами справи.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права, а згідно із п.1,2 ч.2 цієї ж статті моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Частиною 1 ст.1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. А відповідно п.1 ч.2 цієї статті моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Як встановлено із висновку судово-медичної експертизи обвинуваченим потерпілому спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, внаслідок отримання яких потерпілий відчував фізичну біль та страждання, лікувався амбулаторно в Кам'янець-Подільській районній лікарні, втратив на певний час працездатність, було порушено звичний спосіб життя та нормальні життєві зв'язки. Тому, розмір відшкодування моральної шкоди із врахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, ступеня вини обвинуваченого, характеру спричинених тілесних ушкоджень, порушення нормального укладу життя, а також із врахуванням матеріального становища обвинуваченого та потерпілого, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, на думку суду повинен складати 2000 грн., у зв'язку з чим позов в частині стягнення моральної шкоди слід задоволити в повному обсязі.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, процесуальні витрати відсутні, речові докази відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368 - 371, 373-375 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк один рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 2000 (дві тисячі) грн. на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду ОСОБА_1