22.04.2014 Справа № 756/15672/13-ц
унікальний № 756/15672/13-ц
провадження №2/756/673/14
18 квітня 2014 року Оболонський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Маринченко М.М.,
при секретарі Князік І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про виселення з квартири, позбавлення права користування квартирою, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою шляхом зняття з реєстрації,
встановив:
ПАТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог) до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2, про виселення з квартири за адресою: АДРЕСА_1, позбавлення права користування вказаною квартирою, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою шляхом зняття з реєстрації.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 укладеного між ним та Банком умов кредитного договору від 18 квітня 2007 року № 06/2138К-07, звернуто стягнення на належну ОСОБА_1 та передану в іпотеку Банку квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Враховуючи, що перші прилюдні торги 05 вересня 2009 року та повторні 17 липня 2009 року визнані такими, що не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників, Банк виявив бажання залишити за собою непродану квартиру та 06 вересня 2010 року отримав свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо торги не відбулись.
У спірній квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_5
Банком на підставі ч.2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ч. 3 ст. 109 ЖК України відповідачам неодноразово направлялись письмові вимоги про добровільне звільнення жилого приміщення протягом одного місяця з дня отримання вимоги. Проте відповідачі з квартири разом з дітьми не виселилися, чим порушують права Банку, як власника, вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Також представниками Банку було здійснено виїзди до спірної квартири з метою добровільного врегулювання виселення, проте приміщення в добровільному порядку звільнено не було, у зв'язку з тим, що на дзвінки та стукіт у двері ніхто не відчинив.
На підставі викладеного, Банк, як власник квартири, просить виселити відповідачів з спірної квартири, позбавити їх права користування квартирою, а також усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою шляхом зняття відповідачів з реєстрації.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Представник служби у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, надіслав заяву, в якій просив вирішити справу у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням інтересів дитини.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 квітня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором від 18 квітня 2007 року № 06/2138к-07 передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до умов договору (п.4.3) звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі цього договору, виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема акта № 178/1 про передачу майна стягувачу, 11 серпня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис №1568 про звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру для задоволення вимог банку за кредитним договором №06/2138К-07 від 18 квітня 2007 року.
На підставі вказаного виконавчого напису та виконавчого листа №2-4056/09 від 21 грудня 2009 року, виданого Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку, боргу відкрито виконавче провадження, спірну квартиру арештовано, описано та передано ПП «СП «Юстиція» для реалізації на прилюдних торгах.
Відповідно до Протоколу № 1-К-26-ОБ проведення прилюдних торгів від 27 липня 2009 року прилюдні торги, що були призначені на 17 липня 2009 року, вважаються такими, що не відбулися, в зв'язку з тим, що предмет торгів не був проданий.
Оскільки іпотекодержатель виявив бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, вказаним протоколом переможцем прилюдних торгів визнано ПАТ «Універсал Банк».
Згідно Акта №178/1 про передачу майна стягувачу від 07 червня 2010 року квартиру АДРЕСА_1 було передано держаним виконавцем у власність ПАТ «Універсал Банк» на підставі його заяви від 02 грудня 2009 року, в якій банк (стягувач) виявив бажання залишити за собою непродане майно (квартиру) на суму 1092734 грн.
Згідно свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 06 вересня 2010 року, право власності на майно, що складається з квартири АДРЕСА_1, вартістю 1092734 грн., загальною площею 66,70 кв.м, має три кімнати, належить ПАТ «Універсал Банк», оскільки торги не відбулись і стягувач - ПАТ «Універсал Банк» виявив бажання залишити за собою непродане майно.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Як вбачається з пояснень сторін та довідки форми № 3 ЖБК «Промбудівельник-2» від 10 лютого 2014 року №4, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають колишній власник квартири - ОСОБА_1 та члени його сім'ї - дружина ОСОБА_2, сини: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.
Частиною 3 ст.109 ЖК України встановлено, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Згідно ст.40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Банк, звернувши стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку та набувши право власності на предмет іпотеки, неодноразово звертався до відповідачів з письмовими вимогами про добровільне звільнення займаної ними квартири протягом одного місяця з дня отримання вимоги (а.с.15, 16, 17). Крім того, представниками Банку було здійснено виїзди за адресою спірної квартири з метою добровільного врегулювання виселення відповідачів, проте відповідачі на дзвінки та стук у вхідні двері не відчинили та не відповіли, про що було складено акти від 05 вересня 2013 року та від 02 жовтня 2013 року про відсутність доступу до приміщення.
Відповідачі, як у наданий банком строк, так і в подальшому, після відкриття провадження у справі, квартиру не звільнили.
Враховуючи, що банк набув право власності на спірну квартиру, колишній власник квартири ОСОБА_1 та члени його сім'ї втратили право користування вказаною квартирою.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову про виселення з належної банку квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині позбавлення відповідачів права користування квартирою та усунення перешкод у користуванні банком квартирою шляхом зняття відповідачів з реєстрації з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» судове рішення, яке набрало законної сили, про виселення осіб з жилого приміщення, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання цих осіб.
Отже, виселення відповідачів з належної Банку квартири передбачає припинення користування відповідачами вказаною квартирою, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання відповідачів у встановленому законом порядку та в повній мірі захищає права позивача.
Керуючись ст. 109 ЖК України, ст.40 Закону України «Про іпотеку», ст.319 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Виселити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1) з квартири АДРЕСА_1.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційну скаргу на заочне рішення суду може бути подано позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.М.Маринченко