10.01.07р.
Справа № А7/418-06
12 год. 50 хв.
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області, смт. Царичанка Дніпропетровської області
До Царичанської районної спілки споживчих товариств, смт. Царичанка Дніпропетровської області
Про стягнення 3 385, 69 грн.
Суддя Коваль Л.А.
Секретар судового засідання Пелипенко К.В.
Представники сторін:
Від позивача: головний спеціаліст-юрисконсульт Шпак О.О., дов. № 95/09 від 09.01.2007 р.
Від відповідача: заступник начальника юридичного відділу Старченко Т.В., дов. № 05/120 від 12.12.2006 р.
Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області (смт. Царичанка Дніпропетровської області) просить стягнути з Царичанської районної спілки споживчих товариств (смт. Царичанка Дніпропетровської області) на свою користь заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3 385, 69 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.01.2005р. набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», статтею 45 якого встановлено, що у 2005 році платники єдиного податку сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у порядку та на умовах, визначених спеціальним законодавством з питань справляння страхових внесків із сплатою юридичними особами єдиного податку в розмірі 50% діючих ставок. Відповідач в порушення вимог закону в січні 2005 року безпідставно сплатив 100% єдиного податку за грудень 2004 року. Відповідно, страхові внески Пенсійному фонду в січні 2005 року, нараховані за грудень 2004 року, відповідач не сплатив. 42% сплаченого відповідачем єдиного податку до Пенсійного фонду також не надійшли, оскільки для цього відсутні правові підстави. В зв'язку з неоплатою у січні 2005 року страхових внесків за грудень 2004 року до Пенсійного фонду станом на 01.02.2005р. у відповідача виникла недоїмка. В подальшому, за рахунок поточних платежів відповідача борг відповідача по страховим внескам за грудень 2004 року позивачем погашений. Однак в зв'язку з викладеними обставинами на суму страхових внесків за грудень 2004 року у відповідача кожного місяця виникає прострочена заборгованість, яка рахується як недоїмка по поточним платежам. На суму недоїмки відповідача позивач формує вимоги про сплату боргу, які відповідачем не оплачуються. На спірну суму позивачем 02.10.2006р. сформована вимога про сплату боргу № Ю-15 станом на 01.10.2006р., яка отримана відповідачем 02.10.2006р. та не оплачена.
Відповідач проти позову заперечує. Відповідач зазначає, що він виконав свої зобов'язання щодо сплати єдиного податку за грудень 2004 року, а орган Державного казначейства повинен був розмежувати частину єдиного податку в розмірі 42% в рахунок сплати страхових внесків. Також, відповідач посилається на ст. 58 Конституції України, згідно якої закони не мають зворотної дії в часі. Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» не може застосуватися до правовідносин, що виникли і припинили своє існування у 2004 році.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -
Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003р. (надалі -Закон) фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (включаючи тих, які обрали особливий спосіб оподаткування) є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно зі статтею 15 - платниками страхових внесків.
Враховуючи зазначене та положення частини першої статті 19 Закону, зазначені суб'єкти зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці працівників та допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески у розмірі 32,3 відсотка (до 31.03.2005 р. - 32 відсотки) і сплачувати їх в установлені строки та в повному обсязі.
В той же час, продовжує діяти Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ). Згідно названого Указу суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:
6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР );
10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Також, згідно положень Указу суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у розмірі 42% до Пенсійного фонду України.
Сума коштів, що спрямовується до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного та фіксованого податків, у 2004 році зараховувалася в рахунок сплати страхових внесків.
З 01.01.2005р. набрав чинності Закон України “Про Державний бюджет України на 2005 рік».
Згідно ст. 45 названого Закону в редакції, що діяла з 01.01.2005р. до 31.03.2005р., до набрання чинності законом про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності платники єдиного податку сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне та пенсійне страхування у порядку та на умовах, визначених спеціальним законодавством з питань справляння таких внесків, із сплатою юридичними особами єдиного податку у розмірі 50 відсотків діючих ставок.
З 31.03.2005р. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» (2505-15) відновлено порядок сплати єдиного податку та зарахування його частини в рахунок сплати страхових внесків, який діяв до 01.01.2005р.
Царичанська районна спілка споживчих товариств (смт. Царичанка Дніпропетровської області) станом на грудень 2004 року -січень 2005року була платником єдиного податку.
В січні 2005 року Царичанською районною спілкою споживчих товариств згідно платіжних доручень № 5 від 17.01.2005р., № 11 від 21.01.2005р., № 13 від 24.01.2005р., № 14 від 31.01.2005р. сплачено єдиний податок за грудень 2004 року в загальній сумі 9 046, 14 грн. (100% діючих ставок).
З отриманої в січні 2005 року суми єдиного податку за грудень 2004 року Управління Державного казначейства у Царичанському районі Дніпропетровської області відрахувань Пенсійному фонду України у розмірі 42% єдиного податку не здійснило.
Страхові внески за грудень 2004 року окремо до Пенсійного фонду відповідачем не сплачувалися.
Згідно Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2004 року, наданого відповідачем позивачу відповідачем нараховані страхові внески в сумі 3 397, 12 грн.
Згідно ст. 1 Закону України № 3583-IV від 16 березня 2006 року «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року» суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року N 2285-IV ( 2285-15), не вважати заборгованістю. Згідно ст. 2 цього ж Закону донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році - I кварталі 2005 року, не застосовуються.
Відповідач у складі єдиного податку сплатив страхові внески у сумі 3 799, 38 грн. (42% від 9 046, 14 грн.), що перевищує суму нарахованих страхових внесків, зазначену в Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2004 року. В зв'язку з не зарахуванням названої суми на особовий рахунок відповідача в Пенсійному фонді у зв'язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" у відповідача не виникло заборгованості по сплаті страхових внесків.
В той же час, за відсутності заборгованості відповідача по страховим внескам за грудень 2004 року, позивач за рахунок сплати відповідачем поточних сум страхових внесків, керуючись ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», погасив неіснуючу недоїмку відповідача. Такі дії позивача спричинили ситуацію, коли за даними обліку, що здійснюється позивачем, у відповідача кожного місяця виникає прострочена заборгованість, яка рахується як недоїмка по поточним платежам, яку і просить стягнути на свою користь позивач.
Враховуючи підстави виникнення спору, викладені вище обставини, законодавчі положення, суд не вбачає заборгованості відповідача з оплати страхових внесків, а позовні вимоги вважає необґрунтованими, такими, що заявлені неправомірно та не підлягають задоволенню.
Також, суд погоджується з доводами відповідача щодо неправомірності застосування Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік», який набрав чинності з 01.01.2005р., до правовідносин, що склалися в грудні 2004 року.
Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Безпосередньо в Законі України “Про Державний бюджет України на 2005 рік» зазначено, що він набирає чинності з 01.01.2005р. Відповідно, названий Закон не може регулювати правовідносини, що пов'язані зі сплатою страхових внесків, нарахованих за грудень 2004 року.
Доводи позивача суд відхиляє з огляду на викладені вище обставини справи.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 60, 71, 104, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
В адміністративному позові -відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу Адміністративного судочинства України та оскаржується в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.
Суддя
Л. А. Коваль
Дата складення - 22.01.2007р.