Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_10,
суддів ОСОБА_11, ОСОБА_12,
за участю прокурора ОСОБА_13,
засудженого ОСОБА_5,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 25 березня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 18 червня 2013 року щодо ОСОБА_5,
Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2013 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше судимого
вироком Зарічного районного суду м. Суми
від 12.07.2010 р. за ч. 2 ст. 187 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого по відбуттю покарання,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_8 500 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 по 88,20 грн з кожного за проведення судових експертиз.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 18 червня 2013 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_7 залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_7 близько 7.30 год. 9 березня 2012 року біля будинку № 19 по вул. Герцена у м. Сумах з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_8, відкрито викрали майно останньої на загальну суму 333,33 грн.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, порушує питання про зміну судових рішень та пом'якшення призначеного ОСОБА_5 покарання. Зазначає, що суд не взяв до уваги визнання засудженим вини, сприяння у розкритті злочину, повне відшкодування заподіяної шкоди, а також, що ОСОБА_5 проживає з батьками похилого віку, які потребують догляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, котрий заперечував проти задоволення касаційної скарги, думку засудженого, який підтримав подану скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі захисника не оскаржуються.
Посилання захисника на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості є непереконливими.
Так, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України, суд із достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину (тяжкий), особу винного (раніше судимий за вчинення корисливого злочину) і дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_5 мінімального покарання, передбаченого санкцією частини статті, за якою його визнано винним.
Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого й попередження вчинення ним нових злочинів.
Апеляційний суд переглянув цю кримінальну справу і виніс мотивовану ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 законним та обґрунтованим, а призначене йому покарання - таким, що повною мірою відповідає вимогам ст. 65 КК України. При цьому доводи, наведені в апеляційних скаргах захисника ОСОБА_9, засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_7, належним чином перевірив апеляційний суд і мотивовано відхилив їх.
Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та цілком відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.
Оскільки в касаційній скарзі захисника ОСОБА_6 не наведено переконливих доводів на обґрунтування невиправданої суворості призначеного ОСОБА_5 покарання, скарга задоволенню не підлягає.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування судових рішень, у справі не встановлено.
Керуючись п.п. 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України та ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, колегія суддів
Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 18 червня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
________________ ____________________ ________________
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12