Провадження №1-кп/487/58/14
09.01.2014 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальне провадження відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого 29.05.2013 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, без реєстрації, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
- у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, суд -
18.08.2013 року близько 23 год. 30 хвил., ОСОБА_5 , знаходячись у підсобному приміщенні, яке належить ОСОБА_6 за адресою: м. Миколаїв, вул. Скороходова, 52 побачив поруч з тумбою на підлозі шліф машинку «Ростех УШМ 13-125 Д» та дриль-відбійник зеленого кольору, які належать ОСОБА_7 , після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , скориставшись відсутністю ОСОБА_6 , таємно викрав майно останнього, а саме:
- шліф машинку «Ростех УШМ 13-125 Д», вартістю 650 грн.;
- дриль-відбійник зеленого кольору, вартістю 550 грн.
Після чого ОСОБА_5 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми навмисними протиправними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальні збитки на суму 1200 грн., під час досудового розслідування ОСОБА_5 відшкодовано 650 грн.
Таким чином своїми навмисними діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 18.08.2013 року дійсно викрав у потерпілого шліф машинку «Ростех УШМ 13-125 Д» та дриль-відбійник. Цивільний позов потерпілого визнає. Свою провину також визнає в повному обсязі та просить суд його суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 надав заяву до суду про слухання справи за його відсутності. Просив суд задовольнити цивільний позов в повному обсязі.
За згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження, суд в силу ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільними дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції не має, а також йому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 скоїв злочин середньої тяжкості, на досудовому слідстві та в суді давав правдиві показання, розкаюється у скоєному, за місцем мешкання характеризується посередньо. Згідно Акту № 496 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 17.10.2013 року ОСОБА_5 у момент скоєння кримінального правопорушення психічним захворюванням не страждав і не страждає на даний час, може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує. Згідно довідки МОНД № 4007 від 05.09.2013 року ОСОБА_5 знаходиться на обліку з 14.09.2004 р. з діагнозом: синдром залежності від алкоголю. На даний час з 05.12.2013 р. по 24.12.2013 р. пройшов лікування в МОНД з діагнозом: синдром залежності від алкоголю.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не виявлено.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Що стосується цивільного позову.
Згідно положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.
Тому, з урахуванням викладеного, заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 у розмірі 550 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 349, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 2 місяці.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутого покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.05.2013 року у виді 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, остаточно призначити до відбуття ОСОБА_5 - 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 у рахунок відшкодування шкоди 550 грн.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1