Справа № 2-а/2215/210/2012
Головуючий у 1-й інстанції: Сагайдак І.М.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
10 квітня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Курка О. П. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області про визнання дій незаконними та визнання права на пільгову пенсію , -
У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України Старокостянтинівському районі Хмельницької області про визнання дій незаконними та визнання права на пільгову пенсію.
Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2012 року позов задоволено, визнано незаконною відмову управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах, визнано за ОСОБА_2 право на пільгову пенсію за віком відповідно до пункту «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі призначити таку пенсію ОСОБА_2, починаючи з 13 серпня 2012 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засідання - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виповнилось 55 років. 13 серпня 2012 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 ч.1 п. «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак 27 серпня 2012 року йому було відмовлено у призначені такої пенсії в зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу: при необхідних 20 роках роботи трактористом підтверджено лише 4 роки 11 місяців 25 днів.
Судом також встановлено, і це визнано відповідачем, що загальний трудовий стаж роботи позивача на день подачі заяви становить 37 років 8 днів.
Згідно з записами у трудовій книжці ОСОБА_2 на посаді тракториста пропрацював: з 06 листопада 1973 року по 24 листопада 1975 року - в колгоспі Комунар с. Сахнівці (2 роки 18 днів); після служби в армії з 01 січня 1978 року по 20 вересня 1996 року продовжив працювати в колгоспі Комунар с. Сахнівці ( 17 років 9 місяців 20 днів); з 20 вересня 1996 року по 31 грудня 2000 року в АТ «Дружба народів» с. Сахнівці (4 роки 3 місяці 11 днів); з 01 січня 2001 року по 30 червня 2003 року в СТОВ «Прислучанське» с. Сахнівці (2 роки 5 місяців 29 днів); з 01 липня 2003 року по 08 квітня 2006 року в СТОВ «Фактор» с. Красносілка (2 роки 9 місяців 7 днів); з 10 квітня 2006 року по 01 грудня 2006 року в ФГ «Бізон-1» с. Сахнівці (7 місяців 21 день); 12 квітня 2007 року по 15 січня 2008 року - в ФГ «Бізон-1»с. Сахнівці (9 місяців 4 дня); з 15 грудня 2008 року по 30 червня 2012 року в ФГ «Бізон-1»с. Сахнівці (3 роки 6 місяців 16 днів).
Таким чином, стаж роботи ОСОБА_2 на посаді тракториста згідно з записами у його трудовій книжці становить 34 років 4 місяці 6 днів.
Проте, як зазначено судом першої інстанції з матеріалів пенсійної справи вбачається, що у пільговий трудовий стаж позивача управління ПФУ у Старокостянтинівському районі зарахувало лише періоди його роботи трактористом в ФГ «Бізон-1»с. Сахнівці, що склало 4 роки 11 місяців 12 днів.
Так, період роботи ОСОБА_2 в колгоспі Комунар, АТ «Дружба народів», СТОВ «Прислучанське» та СТОВ «Фактор» не враховано у пільговий стаж через відсутність довідок про уточнюючий характер роботи у цих підприємствах та відсутність відомостей про ліквідацію колгоспу Комунар та АТ «Дружба народів».
Однак, згідно з записами у трудовій книжці ОСОБА_2 вбачається, що він 06 листопада 1973 року був прийнятий на роботу в колгосп Комунар трактористом, з цієї роботи був призваний до лав Радянської армії, після служби у якій знову вернувся на роботу у цей же колгосп трактористом. З цієї ж посади він був переведений в АТ «Дружба народів», пізніше в СТОВ «Прислучанське» та в СТОВ «Фактор».
Факт роботи позивача трактористом у вищезазначених господарствах підтверджується також архівною довідкою №С-559 від 21.06.2012 року, згідно якої з 1973 по 1975 роки та з 1978 по 2000 роки він працював в колгоспі Комунар, АТ «Україна», АТ «Дружба народів». Вказана інформація отримана на підставі книг обліку трудового стажу колгоспників трактористів за 1973-1975 роки та 1978-1994 роки та книги обліку трудового стажу колгоспників за 1995-2000 роки. Згідно архівної довідки №С-756 від 22 серпня 2012 року вбачається, що позивач в 2001-2006 роках працював в СТОВ «Прислучанське» та СТОВ «Фактор» у відповідності до даних книги трудового стажу колгоспників за 2001-2006 роки.
Разом з тим судом першої інстанції у судовому засідання також було допитано свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили, що позивач весь час працював трактористом.
Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з того, що спірний період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, достатнього для призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а відсутність уточнюючої довідки за наявності необхідних відомостей у трудовій книжці не може слугувати підставою відмови у цьому.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такою позицією районного суду, з огляду на наступне.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Так, право на призначення пільгової пенсії за віком, передбаченої пунктом "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цієї категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії „тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Відповідно до п.1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків. Про належність такого доказу за подібних спірних обставин зазначено й у п. 10 листа Вищого адміністративного суду України № 1406/13-08 від 14 серпня 2008 року.
Пунктом 20 вказаного Порядку, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Так, загальний трудовий стаж позивача складає 37 років 8 днів, з них більше 20 років пільгового стажу, що підтверджується копією трудової книжки.
Отже колегія суддів вважає доведеними висновки суду першої інстанції, що позивач маючи загальний трудовий стаж понад 25 років, відпрацювавши більше 20 повних років трактористом, набув права на призначення пільгової пенсії за віком згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Щодо відсутності уточнюючих довідок, наявність яких, на думку органів Пенсійного фонду, є обов'язковою умовою призначення пільгової пенсії, та первинних документів, на основі яких вони видані, суд зазначає наступне.
Строк зберігання первинних документів підприємств, організацій, установ визначено Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України "Про затвердження переліку типових документів" № 41 від 20 липня 1998 року. Згідно з даним Наказом, строк зберігання первинних документів, наряди, табелі обліку робочого часу, графіки на т.п. становить 3 роки. Таким чином, отримати уточнюючу інформацію після спливу вказаного часу не виявляється можливим.
Тому суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта про відсутність таких відомостей й з підстав того, що Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637, як зрозуміло з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або записів у ній. Трудова ж книжка позивача відповідно до положень внесення записів до неї заповнена.
Отже, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2012 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Курко О. П.
Сторчак В. Ю.