15 квітня 2014 р.Справа № 820/14118/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Чалого І.С.
Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014р. по справі № 820/14118/13-а за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Управління пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідачів - Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області, Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області та просила, з урахуванням поданих змін та уточнень, визнати протиправними дії та бездіяльність відповідачів щодо взяття позивачки на облік як платника єдиного внеску без надсилання відповідного повідомлення платнику та без взаємного погодження між собою і нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску; визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Ізюмському районі Харківської області щодо не зняття з обліку платника єдиного внеску та незаконно нарахованої недоїмки зі сплати єдиного внеску за карткою особового рахунку платника на підставі судового рішення, яке набрало законної сили і не надання довідки про суми заборгованості; визнати протиправними дії Ізюмської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про прийняття рішення - вимоги про сплату недоїмки від 17 грудня 2013 року №Ф-9095-17 за станом на 31.10.2013 р., зі сплати єдиного внеску, штрафі та пені у розмірі 10466,58 грн.; скасувати рішення Ізюмської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області - вимогу про сплату недоїмки від 17 грудня 2013 року №Ф-9095-17 за станом на 31.10.2013 року зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені у розмірі 10466,58 грн.; зобов'язати УПФУ в Ізюмському районі Харківської області та Ізюмську ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області зняти з обліку незаконно нараховану недоїмку зі сплати єдиного внеску за карткою особового рахунку платника єдиного внеску; зобов'язати УПФУ в Ізюмському районі Харківської області та Ізюмську ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області видати довідку про наявність/відсутність суми заборгованості зі сплати єдиного внеску та зобов'язати суб'єктів владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області; Управління пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області визнання дій протиправними, скасування рішення було задоволено частково.
Визнано протиправними дії Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області щодо прийняття рішення - вимоги про сплату недоїмки від 17 грудня 2013 року №Ф-9095-17 за станом на 31.10.2013 р., зі сплати єдиного внеску, штрафу та пені у розмірі 10466,58 грн.;
Скасовано вимогу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області про сплату недоїмки від 17 грудня 2013 року №Ф-9095-17.
Зобов'язано Ізюмську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківської області, Управління пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області зняти з обліку незаконно нараховану недоїмку зі сплати єдиного внеску за карткою особового рахунку платника єдиного внеску.
В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, що діє системі пенсійного забезпечення.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, заявником та позивачем надани заяви про розгляд справи за їх відсутністю.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка зареєстрована як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області.
Відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_3 позивачка є платником єдиного податку.
Згідно п. 4.6.2. Постанови правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п. 4.2. Постанови правління пенсійного фонду України №21-2 від 27.09.2010 року "Про затвердження Порядку ведення органами пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів" станом на 01.10.2013 року борг по єдиному соціальному внеску складав 9272,55 грн., а саме: 2011 р. - 2312,07 грн., 2012 р. - 4572,42 грн., 1 кв. 2013 року 1194,03 грн.
Відповідачем оскаржувану в даній справі вимогу направлено позивачу з посиланням на до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування". З урахуванням відомостей картки особового рахунку платника Ізюмська ОДПІ зобов'язала позивача виплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 10466,58 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що у відповідача відсутні підстави для прийняття оскаржуваної в даній справі вимоги та, відповідно, її надіслання до органів державної виконавчої служби, з урахуванням відсутності її узгодження позивачем.
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме вимоги від 17 грудня 2013 року №Ф-9095-17, приймаючи вказану вимогу відповідач виходив з того, що фізичні особи - підприємці, які отримують пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-XII від 09.09.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб" із змінами, не звільняються від сплати єдиного внеску.
Рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволення позовних вимог не оскаржується.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах апеляційної скарги.
Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2464-VI (яка набрала чинності 06.08.2011 р.) особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті (тобто фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції не було надано доказів того, що позивач у відповідності до вимог ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) укладав договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991року, передбачає, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років (статті 2 вказаного закону). Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років (статті 12 закону). Згідно ст. 15 розділу ІІ (Пенсії за віком) Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 55 ("Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення") Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію.
Також, колегія судів зазначає, що у вищезазначеній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за вислугу років.
Колегія судів зазначає, що 18.09.2013 р. постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/4412/13-а, що набрала законної сили 28.10.2013 року, було задоволено позов ФОП ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про визнання дій протиправними та скасування рішення, скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про сплату недоїмки від 15.05.2013 р. № Ф51 за станом на 01.05.2013 р. платника єдиного внеску у розмірі 5766,45 грн.
Вказаною постановою встановлено, що Наказом від 29.11.2008 року № 174 о/с Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області позивачка звільнена у відповідності до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України у відставку за п. 65 "а" (за віком) .
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.07.2013 року №1855/К-14, позивачка отримує пенсію за вислугу років, призначену з урахуванням статей 1, 11, 13 та 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивачці встановлена третя група інвалідності (довідка до акту огляду МСЕК серії ХАР-07 №039761 від 12.03.2009 р., копія довідки до акту огляду МСЕК серії ХАР-07 №039858 від 13.04.2009 р., посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи Серії НОМЕР_1 з вкладкою НОМЕР_2).
Позивачу МСЕК встановлена третя група інвалідності.
Вимоги державних органів щодо сплати ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, дії з нарахування їй такого внеску, є протиправними, оскільки будучи пенсіонером - підприємцем ОСОБА_1 правомірно користується пільгою, передбаченою ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У зв'язку з тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років, а ч.4 ст.4 Закону №2464 не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком, позивач не повинен сплачувати за себе єдиний внесок.
Разом з цим колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в зв'язку з визнанням незаконним рішення про нарахування недоїмки зобов'язання щодо зняття суми такої недоїмки з обліку відповідає меті захисту прав позивача та сприятиме їх поновленню.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки оскаржувана вимога винесена з порушенням вимог Закону №2464, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014р. по справі № 820/14118/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.