15 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-4444/12/1470
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року, у справі за позовом Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області до Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання незаконним та скасування розпорядження,-
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року відмовлено з задоволенні позову Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування розпорядження Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області № 465-р від 8.08.2012р. «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (294 чол.) для ведення індивідуального садівництва».
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Вимоги скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як спірна земельна ділянка перебуває у віданні сільської ради, згідно затвердженого генерального плану населеного пункту, а тому розпорядження останньою є компетенцією саме сільської ради. Наявність рішення позивача щодо затвердження генерального плану населеного пункту є обов'язковим для виконання усіма суб'єктами владних повноважень, а тому прийняття розпорядження відповідачем за наявності останнього є протиправним і таким, що порушує інтереси громади.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Баловненської сільської ради №4 від 31.07.2012 року, затверджено Генеральний план села Баловне.
Розпорядженням Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області №465-р від 8 серпня 2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (294 чол.) для ведення індивідуального садівництва», передбачено надати у власність громадянам України земельну ділянку орієнтовною площею 39,28 га., в тому числі 36,0 га. ріллі, 3,28 га. пасовищ, із земель державної власності не переданих у власність або не наданих у користування в адміністративних межах території Баловненської сільської ради.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо правомірності прийнятого розпорядження Новоодеською районною державною адміністрацією, так як технічна документація по формуванню резервних територій для перспективного розвитку населених пунктів Миколаївської області не є визначеною законодавством підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погодитись не може з наступних підстав.
Згідно п.12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Судовою колегією встановлено, що предметом спору у справі є компетенція суб'єктів владних повноважень у вирішенні питань земельних відносин, а саме право на розпорядження землею.
Вирішуючи дане питання колегія виходить із загальних засад законодавства, які регулюють компетенцію сторін.
Так, діяльність сільської ради врегульовано наступним.
У відповідності до статті 2 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Згідно п.10 ст.59 даного Закону передбачено, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Статтею 71 Закону встановлено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.
У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, вона повинна повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого самоврядування.
Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб
місцевого самоврядування.
Навпаки діяльність районної державної адміністрації врегульовано наступним.
Згідно ст.2 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують, окрім іншого, взаємодію з органами місцевого самоврядування.
Статтею 35 Закону передбачено, що місцеві державні адміністрації на відповідній території взаємодіють з сільськими, селищними і міськими радами, їх виконавчими органами та сільськими, селищними і міськими головами, сприяють у здійсненні ними власних повноважень місцевого самоврядування, зокрема у вирішенні питань економічного, соціального та культурного розвитку відповідних територій, зміцнення матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування, контролюють виконання наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади, розглядають та враховують у своїй діяльності пропозиції депутатів, органів місцевого
самоврядування та їх посадових осіб.
У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, про це повідомляється заздалегідь відповідним органам місцевого самоврядування. Представники цих органів та посадові особи територіальних громад мають право брати участь у розгляді таких питань місцевою державною адміністрацією, висловлювати зауваження і пропозиції.
У відповідності до ст. 43 Закону, розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Колегія суддів вважає, що у відповідності до вищезазначених норм встановлено компетенцію сторін щодо реалізації власних повноважень, яка ґрунтується на розмежуванні даних повноважень та можливості взаємодії у вирішенні земельних питань.
Так, у 1993 році розроблена Технічна документація по формуванню резервних територій для перспективного розвитку населених пунктів.
Рішенням Баловненської сільської ради №4 від 31.07.2012 року, яке є чинним на час розгляду справи, затверджено Генеральний план села Баловне, а тому до складу населеного пункту увійшли земельні ділянки, орієнтовною площею 39,28 га., в тому числі 36,0 га. ріллі, 3,28 га. пасовищ, які є спірними у справі.
Статус оспорюваної земельної ділянки є землі запасу сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності.
Розпорядженням Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області №465-р від 8 серпня 2012 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (294 чол.) для ведення індивідуального садівництва», дано згоду громадянам на збір погоджувальної документації щодо передачі у власність.
В даному випадку приймаючи власне розпорядження, за наявності існуючого рішення сільської ради та не закінченої процедури встановлення меж села, відповідач створив конфлікт інтересів у земельних відносинах, за наявності існуючих прав щодо врегулювання такого земельного питання шляхом взаємодії з органом місцевого самоврядування або зверненням до суду.
За наявності зазначеного конфлікту відповідач повинен діяти у відповідності до вищезазначених вимог та повідомити орган місцевого самоврядування із забезпеченням права на участь у вирішенні такого питання.
Колегія погоджується з доводами відповідача, що рішення ради не є законодавчо реалізованим, у відповідності до ст.ст.173-176 ЗК України, так як зміну меж населених пунктів здійснює обласна рада за поданням сільської ради, однак відповідачем не враховано, що процедурно до направлення подання сільська рада приймає рішення щодо затвердження генерального плану з подальшим направленням подання.
Крім того, з моменту затвердження генерального плану села органом місцевого самоврядування і до встановлення змін меж села обласною радою прийняття жодних власних рішень відносно земель порушує загальні принципи збалансованості повноважень суб'єктів владних повноважень, так як виготовлена технічна документація враховує існуючі дані на час саме підготовки такої документації до її затвердження, а розпорядження землею фактично унеможливлює зміну меж населеного пункту.
Таким чином колегія вважає, що за наявності не закінченої процедури щодо зміни меж населеного пункту, з урахуванням розробленої технічної документації, місцева рада повинна діяти в інтересах територіальної громади села, а тому розпорядження не відповідає ознакам доцільності, економності та ефективності.
Також колегія зазначає, що у відповідності до ст. 159 КАСУ , судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, з судового рішення не вбачається з яких міркувань виходив суд приймаючи останнє, так як у тексті здійснено перерахування законодавчих норм, які регулюють різні правовідносини та компетенцію сторін, а висновок є незрозумілим.
Враховуючи вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому є підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАСУ, судова колегія,-
Апеляційну скаргу Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області - задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року - скасувати та прийняти у справі нову постанову, якою позов Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області до Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання незаконним та скасування розпорядження - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області № 465-р від 8.08.2012р. «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (294 чол.) для ведення індивідуального садівництва».
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів, після набрання нею законною сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
Т.М. Танасогло