"11" квітня 2014 р. Справа № 5019/1801/11
Господарський суд Рівненської в складі судді Качура А.М. розглянувши матеріали скарги на дії ДВС у справі за позовом заступника прокурора Здолбунівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до відповідача Фермерського господарства ім. Шевченка
про стягнення 23 000 грн. 00 коп. заборгованості, пені та збитків, завданих внаслідок інфляції
Заступник прокурора Здолбунівського району в 2011 році звернувся до господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до відповідача Фермерського господарства ім. Шевченка про стягнення 23000 грн. 00 коп. заборгованості, пені та збитків, завданих внаслідок інфляції.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.09.2011 р. у справі № 5019/1801/11 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. На виконання рішення видано відповідні накази.
11.04.2014 р. на адресу господарського суду Рівненської області від відповідача надійшла скарга на постанову про арешт коштів боржника від 31.01.2011 р.
Розпорядженням керівника апарату суду від 11.04.2014 р. № 01-04/59/2014 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, в зв'язку з прийняттям Постанови Верховної Ради України № 327VIІ від 06.06.2012 р. "Про обрання судді", яка набрала чинності з моменту прийняття, суддю Павлюк І.Ю., обрано суддею Рівненського апеляційного господарського суду, враховуючи наказ голови суду №348 від 02.08.2013 р. про відрахування судді Павлюк І.Ю. зі штату господарського суду Рівненської області, та на підставі пунктів 3.1.11-3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №5019/1801/11 за позовом заступника прокурора Здолбунівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до відповідача Фермерського господарства ім. Шевченка про стягнення 23000 грн. 00 коп. заборгованості, пені та збитків, завданих внаслідок інфляції, з метою розгляду скарги на дії ДВС.
За результатом повторного автоматичного розподілу справа № 5019/1801/11 була передана судді Качуру А.М.
Господарським судом встановлено, що зазначена скарга не може бути прийнята до розгляду з наступних підстав.
Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу (далі-ГПК) України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Як вбачається із скарги та доданих до неї документів, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції була винесена постанова про арешт коштів боржника ВП № 29802832 від 31.01.2014 р., а з урахуванням статті 121-2 ГПК України, яка зазначалася вище, скарга на дії Державної виконавчої служби може бути подана протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії.
У поданій скарзі оспорюється постанова від 31.01.2014 р. з посиланням на те, що скаржник отримав постанову 02.04.2014 р., проте доказів отримання саме цією датою не надав.
Оскільки скарга надсилалася до суду поштою, судом враховується перебіг поштових відправлень, проте, як вбачається з конверту подана скарга була надіслана до суду 08.04.2014 р., з урахуванням всього вищезазначеного скаржник пропустив наданий йому статті 122-2 ГПК України десятиденний строк для оскарження постанови Державної виконавчої служби.
Згідно пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (далі - постанова)/, судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, статтею 26, частиною 4 статті 57 Закону № 606-XIV, статтею 121-2 ГПК), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку, передбаченому статтями 85, 89 ЦПК, залишається без розгляду. Відповідно до статті 53 ГПК у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановлюється ухвала.
Як роз'яснено в пункті 9.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.
Окрім того суд зазначає, що пунктом 9.9. зазначеної вище постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. визначено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".
Приписами частини 1 статті 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
За пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 5 березня 2009 року, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Згідно вищезазначених Правил розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Таким чином, належними доказами відправлення копії позовної заяви з доданими до неї документами є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Проте всупереч вимог статті 56 ГПК України скаржником не було надано опису вкладення, про що відділом канцелярії та документального забезпечення складено відповідний акт № 314 від 11.04.2014 р.
Оскільки скаржник пропустив строк подачі скарги та не надав належних доказів надіслання сторонам та відділу ДВС копії скарги, суд приходить до висновку, що скаргу на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 53, 86, 122-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
Залишити без розгляду скаргу фермерського господарства ім.Шевченка на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції від 31.01.2014 р.
Суддя Качур А.М.