04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"10" квітня 2014 р. Справа№ 911/2975/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Жук Г.А.
Мальченко А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача - 1: не з'явились
від відповідача - 2: Бондаренко О.І. - дов. б/н від 03.03.2014р.
від третьої особи: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське» на рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2013р.
у справі № 911/2975/13 (суддя Черногуз А.Ф.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія
«Ніко-Тайс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»
(відповідач - 1)
Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське»
(відповідач - 2)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація Агросинтез»
про стягнення суми
В судовому засіданні 10.04.2014р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
В липні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (відповідач - 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське» (відповідач - 2) про солідарне стягнення 1 000, 00 грн. пені та стягнення з ТОВ «Лиманське» 1 067, 28 грн. пені, 164, 82 грн. інфляційних втрат, 9 386, 79 грн. штрафу, 24 340, 16 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що за угодою № 15-11/12-98 від 15.11.2012р. про заміну кредитора у зобов'язанні до ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» перейшло право вимоги до відповідача - 2 щодо сплати пені, інфляційних витрат, відсотків за користування чужими грошовими коштами та штрафу, набутих первісним кредитором в результаті неналежного виконання відповідачем - 2 положень договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010р., укладеного між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» та ТОВ «Лиманське». При цьому позивач зазначав, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою № 15-11/12-98 від 15.11.2012р. про заміну кредитора у зобов'язанні, між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» було укладено договір поруки № 21-12-2012-31 від 21.12.2012р., відповідно до умов якого відповідач-1 поручається перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-2.
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.10.2013р. у справі № 911/2975/13 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 1 067, 28 грн. пені, 164, 82 грн. втрат від інфляції, 9 386, 79 грн. штрафу, 24 340, 16 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» 1 000, 00 грн. пені, 2 000, 00 грн. витрат на послуги адвоката, а також 1 720, 50 грн. судового збору.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач - 2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з наявних податкових накладних вбачається різниця між сумами в них та у видаткових накладних, оформлених ТОВ «Корпорація «Агросинтез», що містяться в матеріалах справи, на суму 14 915, 72 грн., у зв'язку з чим, на думку апелянта, ним отримано товар на загальну суму 68 274, 28 грн., сплачено 81 137, 97 грн. Апелянт зазначає, що його заборгованість перед ТОВ «Корпорація «Агросинтез» станом на 08.02.2012р. в сумі 31 289, 28 грн. не відповідає дійсності, оскільки позивачем не враховано усіх проплат по спірному договору.
Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013р. повторно подану апеляційну скаргу ТОВ «Лиманське» передано на розгляд судді Скрипці І.М.
Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. для розгляду справи № 911/2975/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 13.02.2014р.
20.01.2014р. представником позивача подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній зазначав про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення.
30.01.2014р. представником позивача подано додаткові заперечення на апеляційну скаргу з додатками, а представником відповідача -1 відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечував проти доводів відповідача - 2, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін. У зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання просив розглядати справу без участі представника відповідача - 1.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «Корпорація «Агросинтез», у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 03.03.2014р., та за клопотанням представника позивача продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача вказував про необґрунтованість доводів відповідача - 2 щодо отриманням ним товару на загальну суму 68 274, 28 грн. згідно наданих суду податкових накладних.
26.02.2014р. представником третьої особи подано пояснення по справі щодо отриманого товару згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010р. та здійснених відповідачем - 2 оплат за отриманий товар.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014р., у зв'язку з участю судді Зеленіна В.О. у розгляді інших справ, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Жук Г.А., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 27.03.2014р.
25.03.2014р. представником позивача подано пояснення по справі, в яких останній зазначив, що надані відповідачем - 2 платіжні доручення на підтвердження погашення заборгованості, на його думку, є недостовірними та необ'єктивними.
27.03.2014р. до суду надійшли пояснення представника відповідача - 2 до апеляційної скарги, в яких останній підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, посилаючись на оплату отриманого товару та неповідомленням третьою особою про зміну кредитора.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2014р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 10.04.2014р.
09.04.2014р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, у зв'язку неможливістю прибути в судове засідання.
Представник відповідача - 2 в судовому засіданні апеляційної інстанції 10.04.2014р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.
Представники позивача, відповідача - 2 та третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 10.04.2014р., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явилися.
Оскільки явка в судове засідання учасників апеляційного провадження обов'язковою не визнавалась, зважаючи на наявність в матеріалах справи письмових заперечень позивача щодо вимог апеляційної скарги та наявність клопотань позивача та відповідача - 1 про розгляд справи без участі їх представників, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача - 2, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач посилався на те, що за угодою № 15-11/12-98 від 15.11.2012р. про заміну кредитора у зобов'язанні до ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» перейшло право вимоги до відповідача - 2 щодо сплати пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, штрафу та інфляційних витрат, набутих первісним кредитором в результаті неналежного виконання відповідачем - 2 положень договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010р., укладеного між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» та ТОВ «Лиманське».
З матеріалів справи вбачається, що 15.11.2012р. між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» (третя особа, первісний кредитор за угодою) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (позивач, новий кредитор за угодою) було укладено угоду № 15-11/12-98 про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до п. п. 1.1., 1.2. первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Лиманське» (код ЄДРПОУ 32323794), що іменується надалі боржник, зобов'язання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, інфляційних витрат та штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010р., у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010р. За цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному у п. 2.1. цієї угоди.
Пунктом 2.1. угоди сторони погодили, що вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 36 838, 07 грн.
Первісний кредитор повідомив, а новий кредитор погодив те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010р., є загальною сумою (розміром) пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, інфляційних витрат, процентів по товарному кредиту та штрафу, котрі нараховані за період з 18.12.2010р. по 08.02.2012р. відповідно до умов договору та норм чинного законодавства України (п. 2.2 угоди).
Відповідно до п. 2.3. угоди первісним кредитором нараховано, а новим кредитором перевірено та погоджено розмір нарахувань, виходячи із наступного: сума нарахованої пені за період з 18.12.2010р. по 08.02.2012р. становить 2 067, 28 грн.; сума нарахованого штрафу (30%) становить 9 386, 79 грн.; сума нарахованих інфляційних втрат за період з вересня 2011р. по січень 2012р. становить 164, 82 грн.; сума нарахованих відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 18.12.2010р. по 08.02.2012р. становить 24 340, 16 грн.
Згідно п. 4.1. угоди первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється актом приймання-передачі.
Первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про поступку права вимоги за цією угодою (п. 4.3 угоди).
Ця угода, згідно п. 6.1., набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою.
На виконання умов даної угоди третьою особою передано, а позивачем прийнято документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору, що підтверджується актом прийому-передачі документів від 15.11.2012р. (а. с. 37, т. 1).
На виконання умов угоди № 15-11/12-98 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012р. третьою особою (первісним кредитором) було направлено відповідачеві - 2 (боржнику) повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012р., при цьому в даному повідомленні замість ТОВ «Лиманське» помилково зазначено ФГ «Промінь», однак вказане повідомлення адресовано саме ТОВ «Лиманське» з зазначенням його коду ЄДРПОУ та юридичної адреси.
Надіслання даного повідомлення ТОВ «Лиманське» також підтверджується наданим позивачем до суду описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи (а. с. 39).
Згідно ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Приписами ст. 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор передав новому кредиторові документи які засвідчують права, що передаються, та інформацію яка є важливою для їх здійснення, та згідно ч. 2 ст. 518 Цивільного кодексу України боржник був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні.
Відтак, відповідно до норм чинного законодавства та вищезазначеного правочину до позивача перейшло право вимоги до боржника згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010р.
З матеріалів справи вбачається, що 21.12.2012р. між ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (відповідач - 1, поручитель за договором) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (позивач, кредитор за договором) було укладено договір поруки № 21-12-2012-31, відповідно до п. 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ «Лиманське» (боржник) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру пені у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору: угода № 15-11/12-98 про заміну кредитора у зобов'язанні, укладена згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010р.
Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру пені у сумі 1 000, 00 грн. У разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором (п. п. 3.1., 4.1. договору).
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Положеннями ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
29.12.2012р. директору відповідача - 1 було вручено вимогу № 27-31/12 від 27.12.2012р. про виконання зобов'язань за договором поруки № 21-12-2012-31 від 21.12.2012р., у відповідь на яку відповідач - 1 повідомив, що не в змозі виконати взяті на себе зобов'язання у зв'язку з скрутним фінансовим становищем.
Звертаючись із вказаним позовом до суду, позивач зазначав, що станом на 08.02.2012р. відповідачем - 2 отриманий товар було оплачено лише частково, що підтверджується банківськими виписками від 22.12.2010р. на суму 8 965, 04 грн., від 09.09.2011р. на суму 9 000, 00 грн., від 22.09.2011р. на суму 25 000, 00 грн. та від 03.11.2011р. на суму 3 000, 00 грн., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 31 289, 28 грн., яка і була використана позивачем та третьою особою в розрахунках пені, штрафу, інфляційних втрат та відсотків за користування чужими грошовими коштами, які є предметом позову.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача - 2 на користь позивача 1 067, 28 грн. пені, 164,82 грн. втрат від інфляції, 9 386, 79 грн. штрафу, 24 340, 16 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, та солідарне стягнення з відповідачів 1 та 2 на користь позивача 1 000, 00 грн. пені є документально підтвердженими, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2010р. між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» (третя особа, постачальник за договором) та ТОВ «Лиманське» (відповідач - 2, покупець за договором) було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3, відповідно до п. 1.1. якого у строки, зумовлені договором, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіннєвий матеріал (надалі «товар» або «насіння») та хімічні засоби захисту рослин (надалі «товар» або «препарати»), а покупець зобов'язується прийняти товар, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього).
Згідно п. п. 2.1., 2.3. вказаного договору найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені у специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на дату укладення договору. Вартість договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, в яку включається ціна товару та проценти за користування товарним кредитом.
Покупець зобов'язується оплатити продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані в специфікаціях. Оплата товару здійснюється в українських гривнях в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою платежу є даний договір (п. п.6.1., 6.2. договору).
Даний договір, згідно п. 9.1., набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом року з моменту його складання. Закінчення строку дії договору не звільняє покупця від виконання тих грошових зобов'язань, які лишилися невиконаними ним.
На виконання договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010р. сторонами договору було підписано специфікацію № 1 від 08.12.2010р. на загальну суму 50 416, 57 грн., з яких 49 652, 40 грн. - ціна товару та 764, 17 грн. - проценти по товарному кредиту, та специфікацію № 2 від 19.05.2011р. на загальну суму 33 652, 45 грн., з яких 33 537, 60 грн. - ціна товару та 114, 85 грн. - проценти по товарному кредиту.
Пунктами 3 специфікацій № 1 від 08.12.2010р. та № 2 від 19.05.2011р. сторони погодили порядок оплати товару, а саме згідно специфікації № 1 перший платіж у сумі 14 895, 72 грн. перераховується третій особі відповідачем - 2 у строк не пізніше 17.12.2010р.; другий платіж у сумі 17 378, 34 грн. - у строк не пізніше 15.08.2011р.; третій платіж у сумі 17 378, 34 грн. - у строк не пізніше 01.10.2011р., згідно специфікації № 2 перший платіж у розмірі 33 537, 60 грн. перераховується третій особі відповідачем - 2 у строк не пізніше 25.09.2011р.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно частин 1, 4 ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010р. третьою особою було поставлено, а відповідачем - 2 прийнято товар на загальну суму 83 190,00 грн.
Даний факт підтверджується видатковими накладними:
- № А-00003426 від 12.04.2011р. на суму 6 762, 00 грн.;
- № А-00003528 від 18.04.2011р. на суму 13910, 40 грн.;
- № А-00003607 від 21.04.2011р. на суму 28 980, 00 грн.;
- № А-00004041 від 20.05.2011р. на суму 33 537, 60 грн., які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін договору (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи).
Вищезазначені видаткові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995р. № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному таабо вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2. Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996р. № 99, сировина, матеріали, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів. При відпуску цінностей довіреність залишається у постачальника.
Поставлений товар був отриманий уповноваженими представниками відповідача - 2, повноваження яких підтверджуються довіреностями б/н від 11.04.2011р., серії 12 ААА № 065841 від 18.04.2011р., серії ЯОЖ № 332306 від 20.04.2011р., б/н від 20.05.2011р., належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.
З вищенаведеного вбачається, що третя особа поставила, а відповідач - 2 отримав товар на загальну суму 83 190,00 грн. без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших умов поставки.
З матеріалів справи вбачається, що в період з вересня 2011р. по лютий 2012р. відповідачем - 2 на виконання умов договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010р. було перераховано на користь третьої особи 72 172, 93 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 70 від 09.09.2011р. на суму 9 000, 00 грн. з призначенням платежу «за гербіциди з/но рах. без № від 09.09.2011р.», № 77 від 22.09.2011р. на суму 25 000, 00 грн. з призначенням платежу «за гербіциди з/но рах. без № від 09.09.2011р.», № 8 від 03.11.2011р. на суму 3 000, 00 грн. з призначенням платежу «за гербіциди з/но рах. без № від 02.11.2011р.», № 10 від 05.12.2011р. на суму 2 532, 80 грн. з призначенням платежу «заборгованість за гербіциди з/но акта звірки від 02.11.2011р.», № 28 від 09.12.2011р. на суму 5 000, 00 грн. з призначенням платежу «заборгованість за гербіциди з/но акта звірки від 02.11.2011р.», № 13 від 14.12.2011р. на суму 4 000, 00 грн. з призначенням платежу «заборгованість за гербіциди з/но акта звірки від 02.11.2011р.», № 51 від 27.01.2012р. на суму 4 000, 00 грн. «заборгованість за гербіциди з/но акта звірки від 02.11.2011р.», № 58 від 06.02.2012р. на суму 19 294, 28 грн. з призначенням платежу «заборгованість за гербіциди з/но акта звірки від 02.11.2011р.», № 60 від 07.02.2012р. на суму 345, 85 грн. з призначенням платежу «заборгованість за гербіциди з/но акта звірки від 02.11.2011р.».
При цьому, з пояснень відповідача - 2, наданих суду апеляційної інстанції та прийнятих судом до уваги, вбачається, що вищезазначені оплати на користь ТОВ «Корпорація «Агросинтез» були здійснені відповідачем - 2 за товар, поставлений за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010р., а інших договорів з третьою особою відповідачем - 2 не укладено, принаймні доказів їх укладення матеріали справи не містять.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що здійснені відповідачем - 2 платежі на користь третьої особи 09.09.2011р. розмірі 9 000, 00 грн. з призначенням платежу «за гербіциди з/но рах. без № від 09.09.2011р.», 22.09.2011р. в розмірі 25 000, 00 грн. з призначенням платежу «за гербіциди з/но рах. без № від 09.09.2011р.», 03.11.2011р. на суму 3 000, 00 грн. з призначенням платежу «за гербіциди з/но рах. без № від 02.11.2011р.» позивач визнає як оплату за договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010р., про що зазначив у позовній заяві (а .с 3, т. 1), та підтвердження чого долучив до позовної заяви банківські виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» (а. с. 32-34, т. 1).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, всі вищезазначені оплати на загальну суму 72 172, 93 грн. є оплатами по договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010р.
Крім того, на підтвердження здійснених відповідачем - 2 оплат по вказаному договору позивачем до позовної заяви було надано реєстр кредитових платежів за 22.12.2010р. (а. с. 31, т. 1), відповідно до якого відповідачем - 2 на користь третьої особи також здійснено оплату в розмірі 8 965, 04 грн. Даний факт відповідачем - 2 не заперечується.
Отже, відповідачем - 2 за отриманий від третьої особи товар станом на 08.02.2012р. було сплачено 81 137, 97 грн., і його заборгованість перед третьою особою становила 2 052, 03 грн.
Виходячи з викладеного, на підставі наявних матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що на момент укладення угоди № 15-11/12-98 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012р. між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» (третя особа) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» заборгованість відповідача - 2 перед третьою особою у вказаному в угоді розмірі на початок кожного відповідного періоду нарахування була відсутня.
При цьому, третьою особою не надано суду жодних належних заперечень щодо ненадходження від відповідача - 2 оплат за поставлений товар згідно усіх платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи.
Вимоги ухвал Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014р. та від 27.03.2014р. щодо надання розгорнутого розрахунку суми заборгованості відповідача -2 по спірному договору на кожний із періодів, за який проведено нарахування пені, штрафу, інфляційних втрат та відсотків за користування чужими грошовими коштами, із зазначенням первинних документів, по яким виникла заборгованість та з урахуванням проведених відповідачем -2 оплат, а також щодо надання нормативного обґрунтування нарахувань пені, штрафу, інфляційних втрат та відсотків за користування чужими грошовими коштами на авансові платежі, що не надійшли на певну дату, визначену в специфікаціях, за умови, що товар на вказану дату ще не був поставлений, або згідно умов специфікації була відстрочка в оплаті поставленого товару та інше, позивачем виконані не були, жодних пояснень по даних питаннях суду надано не було.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нарахування позивачем та третьою особою в угоді про заміну кредитора в п. 2.3. пені, штрафу, інфляційних втрат та процентів за користування чужими грошовими коштами здійснювалось також і на авансові платежі, що не надійшли на відповідну дату, визначену в специфікаціях до договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК081210/3 від 08.12.2010р.
Посилання відповідача - 2 на отримання ним товару лише на суму 68 274, 28 грн., що підтверджується наданими суду апеляційної інстанції податковими накладними № 139 від 12.04.2011р. на суму 4 733, 40 грн., № 223 від 18.04.2011р. на суму 9 737, 28 грн., № 292 від 21.04.2011р. на суму 20 266, 00 грн. та № 260 від 20.05.2011р. на суму 33 537, 6 грн., не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки податкові накладні не є первинними документами, що підтверджують поставку товару, а тому не можуть свідчити про поставку третьою особою товару відповідачу - 2 лише на суму 68 274, 28 грн.
З огляду на викладене та враховуючи, що під час розрахунку в угоді від 15.11.2012р. пені, штрафу, інфляційних втрат та процентів за користування чужими грошовими коштами було враховано заборгованість, розмір якої на кожний відповідний період нарахування матеріалами справи не підтверджується, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача - 2 зазначених нарахувань.
З огляду на викладене відсутні і підстави для солідарного стягнення пені з відповідача - 1, як поручителя за виконання відповідачем - 2 свого обов'язку з оплати отриманого товару.
Місцевий господарський суд не звернув увагу на вказані обставини справи та норми чинного законодавства, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення позову та визначення до стягнення з відповідача - 2 на користь позивача 1 067, 28 грн. пені, 164,82 грн. втрат від інфляції, 9 386, 79 грн. штрафу, 24 340, 16 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, та солідарне стягнення з відповідачів 1 та 2 та користь позивача 1 000, 00 грн. пені та 2 000, 00 грн. витрат на послуги адвоката.
Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ «Лиманське» з підстав, викладених в ній, підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2013р. у справі № 911/2975/13, прийняте із невірним застосуванням норм матеріального права, без з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, підлягає скасуванню, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача - 2, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське» на рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2013р. у справі № 911/2975/13 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2013р. у справі № 911/2975/13 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» відмовити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, кв. 23; код ЄДРПОУ 38039872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське» (38443, Полтавська обл., Решетилівський р-н, с. Лиман перший; код ЄДРПОУ 32323794) 860, 25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.
6. Матеріали справи № 911/2975/13 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 15.04.2014р.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Г.А. Жук
А.О. Мальченко