04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"15" квітня 2014 р. Справа№ 911/33/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пашкіної С.А.
при секретарі Майданевич Г.А.
за участю
представників сторін : від позивача - Бохан С.О.
від відповідача - Шахіна А.А.
розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю
апеляційну скаргу "ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС"
на рішення
господарського суду Київської області
від 03.02.2014 року.
у справі №911/33/14 (Суддя Горбасенко П.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"СПЕКТР-АГРО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС"
про стягнення 360946,19грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 03.02.2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС" (08722, Київська обл., Обухівський район, с. Трипілля, вул. Дружби, буд. 6; код ЄДРПОУ 36349093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Будьонного, буд. 33; код ЄДРПОУ 36348550) 320623 (триста двадцять тисяч шістсот двадцять три гривні) 69 коп. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 18014 від 29.04.2013р., № 18017 від 29.04.2013р., № 18024 від 29.04.2013р., № 18227 від 30.04.2013р. та № 18502 від 07.05.2013р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р. товар, 20292 (двадцять тисяч двісті дев'яносто дві гривні) 19 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 6329 (шість тисяч триста двадцять дев'ять гривень) 46 коп. пені, 13632 (тринадцять тисяч шістсот тридцять дві гривні) 69 коп. 28 % річних та 7217 (сім тисяч двісті сімнадцять гривень) 56 коп. судового збору.
У задоволенні решти позову - відмовлено.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині стягнення пені у розмірі 6329,46 грн. 28% річних у розмірі 13632,69 грн. та судового збору в розмірі 7217,56 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.
В судове засідання 01.04.2014 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи було відкладено на 15.04.2014 року.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів даної справи, 26.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИПІЛЛЯ АГРО ПЛЮС" (Покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ, згідно якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець - прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.
Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, порядок та терміни оплати товару, та нарахованих відсотків, інші умови, визначені в додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору. Фактична номенклатура, асортимент та кількість по задоволеним постачальником замовленням визначаються згідно видаткових накладних. Перераховані аванси зараховуються в оплату товару, який було реалізовано в першу чергу (п. 1.2. договору).
Згідно п.п. 2.7., 2.8., 2.9., 2.9., 2.10. договору покупець проводить оплату вартості (ціни) товару, вирахуваної відповідно до положень п.п. 2.2-2.4., плати за користування товарним кредитом та відсотків за користування товарним кредитом, шляхом перерахування коштів в національній валюті на банківський рахунок постачальника. За користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника відсотки, розмір яких передбачений додатком № 1 до договору. Сума відсотків підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Податок на додану вартість додається до нарахованої суми відсотків та підлягає обов'язковій оплаті покупцем. Строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого додатком № 1 до договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання товару покупцем, та закінчується в день повного розрахунку покупцем за поставлений товар. Покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. В цьому випадку, відсотки нараховуються та сплачуються за фактичну кількість днів користування товарним кредитом.
Відповідно до п.п. 2.11., 2.12. договору у випадку недостатності коштів, отриманих від покупця на виконання в повному обсязі його зобов'язань по договору, постачальник має право провести зарахування коштів в наступному порядку: - в першу чергу - в рахунок оплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом; - в другу чергу - в рахунок плати за користування товарним кредитом, передбаченій п. 2.4. договору; - в третю чергу - в рахунок сплати відсотків за неправомірне користування коштами в порядку, передбаченому п. 7.2.1. (в) договору; - в четверту чергу - в рахунок сплати пені за кожен день прострочення, передбаченої п. 7.2.1 (а) договору; - в п'яту чергу - в рахунок відшкодування збитків, завданих постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по договору, передбачених п. 7.2.1 (б) договору; - в шосту чергу - в рахунок оплати вартості (ціни) товару. Відсотки за користування товарним кредитом, нараховуються постачальником щомісячно. До 5 числа місяця наступного за розрахунковим, сторони підписують акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування. Акт про надання послуг товарного кредитування, надсилається постачальником на адресу покупця, що вказана в тексті договору. Покупець зобов'язується підписати акт та повернути його протягом 1 дня з дати отримання. У разі якщо підписаний акт не повертається постачальнику, акт вважається схваленим та підписаним покупцем. Сплата нарахованих відсотків відбувається одночасно з оплатою вартості (ціни) товару, відповідно до затвердженого графіку оплати товару покупцем в додатку № 1 до договору.
Господарські зобов'язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, крім зобов'язань покупця по оплаті вартості товару, процентів за користування товарним кредитом та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням (крім випадку, передбаченого п. 9.1. договору), а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям - до повного їх виконання (п. 5.1. договору).
Додатком № 1/СА000004457 від 26.04.2013р. до договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р. сторонами погоджено товар, що купується покупцем на умовах товарного кредиту та графік оплати товару покупцем: 1. авансова частина - 113775,90грн., строк оплати до 26.04.2013р., 2. відстрочений платіж -- 265474 грн., строк оплати до 01.11.2013р.
Додатком № 1/СА000004619 від 29.04.2013р. до договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р. сторонами погоджено товар, що купується покупцем на умовах товарного кредиту та графік оплати товару покупцем: 1. авансова частина - 6034,39грн., строк оплати до 30.04.2013р., 2. відстрочений платіж - 14080,25грн., строк оплати до 01.11.2013р.
Додатком № 1/СА000004458 від 26.04.2013р. до договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р. сторонами погоджено товар, що купується покупцем на умовах товарного кредиту та графік оплати товару покупцем: 1. авансова частина - 17600,76грн., строк оплати до 26.04.2013р., 2. відстрочений платіж - 41068,44грн., строк оплати до 01.11.2013р.
На виконання п. 1.1. договору поставки на умовах товарного кредиту №Ж/106-КВ від 26.04.2013р. позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 458033,84грн., що підтверджується видатковими накладними № 18014 від 29.04.2013р. на суму 178500 грн., № 18017 від 29.04.2013р. на суму 53665,68грн., № 18024 від 29.04.2013р. на суму 20114,64 грн., № 18227 від 30.04.2013р. на суму 200750грн. та № 18502 від 07.05.2013р. на суму 5003,52грн. (а.с. 18-22), що підтверджується підписами представника відповідача на підставі довіреностей № 8 від 29.04.2013р. та № 11 від 30.04.2013р. (а.с. 23-24) - Близнюка Юрія Піоновича на вказаних видаткових накладних.
Відповідач свій обов'язок, передбачений договором поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р., з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши позивачеві 137410,15грн., що підтверджується наявними матеріалами справи, решту боргу не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі видаткових накладних № 18014 від 29.04.2013р., № 18017 від 29.04.2013р., № 18024 від 29.04.2013р., № 18227 від 30.04.2013р. та № 18502 від 07.05.2013р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р. товар на момент судового розгляду справи склав 320623,69грн. (458033,84 грн. - 137410,15 грн.), що підтверджується довідкою ТОВ "Спектр-Агро" № 41 від 21.01.2014р. (а.с. 43), підписаною фінансовим директором та головним бухгалтером товариства, а також скріпленою печаткою позивача та довідкою ПАТ "Укрсоцбанк" № 06.301-186/961 від 29.01.2014р., наявною в матеріалах справи.
Позивач з метою досудового врегулювання спору в порядку п. 7.2. договору звернувся до відповідача з повідомленням про притягнення до відповідальності за п. 7.2. договору № 539 від 20.12.2013р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 24.12.2013р. та фіскальним чеком № 4923 від 24.12.2013р. Вказане повідомлення залишене відповідачем без відповіді та задоволення.
Також, сторони п.п. 1.1., 2.8., 2.12. договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р., керуючись принципом свободи договору та ст. 694 Цивільного кодексу України, передбачили обов'язок покупця сплачувати постачальнику відсотки за користування товарним кредитом.
Як вбачається з актів надання послуг № 22429 від 03.06.2013р. на суму 3991,07грн., № 25812 від 01.08.2013р. на суму 7432,10грн., № 27946 від 02.09.2013р. на суму 3267,73грн., № 32449 від 02.12.2013р. на суму 9592,36грн. (а.с. 26-29), підписаних та скріплених печатками обох сторін договору позивачем та відповідачем погоджено сплату останнім ТОВ "СПЕКТР-АГРО" відсотків за користування товарним кредитом на загальну суму 24283,26грн.
Відповідач, в порушення договору поставки на умовах товарного кредиту №Ж/106-КВ від 26.04.2013р., свій обов'язок зі сплати відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 24283,26грн. виконав частково, сплативши 12.08.2013р. позивачеві 3991,07грн., які в порядку п. 2.7. договору зараховано в оплату відсотків за користування товарним кредитом, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем зі сплати відсотків за користування товарним кредитом на момент прийняття судового рішення склав 20292,19грн. (24283,26грн. - 3991,07грн.), що підтверджується довідкою ТОВ "Спектр-Агро" № 41 від 21.01.2014р., підписаною фінансовим директором та головним бухгалтером товариства, а також скріпленою печаткою позивача та довідкою ПАТ "Укрсоцбанк" № 06.301-186/961 від 29.01.2014р., наявною в матеріалах справи.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимоги про стягнення 320623,69грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних №18014 від 29.04.2013р., № 18017 від 29.04.2013р., № 18024 від 29.04.2013р., №18227 від 30.04.2013р. та № 18502 від 07.05.2013р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р. товар, 20292,19грн. відсотків за користування товарним кредитом, 6397,62грн. пені, 13632,69грн. штрафу в розмірі 28 % річних.
Отже, між сторонами виникли правовідносини поставки на умовах товарного кредиту.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання (п.п. 6.1., 6.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013р.).
Позивач на виконання п. 1.1. договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р. поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 458033,84грн., що підтверджується видатковими накладними № 18014 від 29.04.2013р. на суму 178500грн., № 18017 від 29.04.2013р. на суму 53665,68грн., № 18024 від 29.04.2013р. на суму 20 114,64грн., № 18227 від 30.04.2013р. на суму 200750грн. та № 18502 від 07.05.2013р. на суму 5003,52грн. (а.с. 18-22), що підтверджується підписами представника відповідача на підставі довіреностей № 8 від 29.04.2013р. та № 11 від 30.04.2013р. (а.с. 23-24) - Близнюка Юрія Піоновича на вказаних видаткових накладних; відповідач свій обов'язок, передбачений договором поставки на умовах товарного кредиту №Ж/106-КВ від 26.04.2013р., з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши позивачеві 137410,15грн., що підтверджується наявними матеріалами справи, решту боргу не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі видаткових накладних № 18014 від 29.04.2013р., № 18017 від 29.04.2013р., № 18024 від 29.04.2013р., № 18227 від 30.04.2013р. та № 18502 від 07.05.2013р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р. товар на момент судового розгляду справи склав 320623,69грн. (458033,84грн. - 137410,15грн.), що підтверджується довідкою ПАТ "Укрсоцбанк" № 06.301-186/961 від 29.01.2014р., наявною в матеріалах справи.
Враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення у розмірі 320623,69грн. не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 320623,69грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 18014 від 29.04.2013р., № 18017 від 29.04.2013р., № 18024 від 29.04.2013р., №18227 від 30.04.2013р. та № 18502 від 07.05.2013р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р. товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
Крім того, сторони п.п. 1.1., 2.8., 2.12. договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р., керуючись принципом свободи договору та ст. 694 Цивільного кодексу України, передбачили обов'язок покупця сплачувати постачальнику відсотки за користування товарним кредитом; як вбачається з актів надання послуг № 22429 від 03.06.2013р. на суму 3991,07грн., №25812 від 01.08.2013р. на суму 7432,10грн., № 27946 від 02.09.2013р. на суму 3267,73грн., № 32449 від 02.12.2013р. на суму 9592,36грн. (а.с. 26-29), підписаних та скріплених печатками обох сторін договору позивачем та відповідачем погоджено сплату останнім ТОВ "СПЕКТР-АГРО" відсотків за користування товарним кредитом на загальну суму 24283,26грн.; відповідач, в порушення договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р., свій обов'язок зі сплати відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 24283,26грн. виконав частково, сплативши 12.08.2013р. позивачеві 3991,07грн., які в порядку п. 2.7. договору зараховано в оплату відсотків за користування товарним кредитом, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем зі сплати відсотків за користування товарним кредитом на момент прийняття судового рішення склав 20292,19грн. (24283,26грн. - 3991,07грн.), що підтверджується довідкою ТОВ "Спектр-Агро" № 41 від 21.01.2014р., підписаною фінансовим директором та головним бухгалтером товариства, а також скріпленою печаткою позивача та довідкою ПАТ "Укрсоцбанк" № 06.301-186/961 від 29.01.2014р., наявною в матеріалах справи.
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем зі сплати відсотків за користування товарним кредитом на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 20292,19грн. відсотків за користування товарним кредитом є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р., позивачем за період з 02.11.2013р. по 24.12.2013р. нарахована пеня в сумі 6397,62грн., зокрема: 3697,57грн. за період з 02.11.2013р. по 02.12.2013р. на суму боргу 331323,52грн. та 2700,05грн. за період з 03.12.2013р. по 24.12.2013р. на суму боргу 340915,88грн.
Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сторони домовились, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом покупець сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення (п.п. 7.2.1 (А) договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р.).
Відповідно до п. 7.5. договору сторони домовились, що пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України не буде застосовуватись до договору.
Відповідно до п. 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013р. день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.
Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 02.11.2013р. по 24.12.2013р. загалом становить 6329,46грн., зокрема: 3658,17грн. за період з 02.11.2013р. по 02.12.2013р. на суму боргу 331323,52грн. та 2671,29грн. за період з 03.12.2013р. по 24.12.2013р. на суму боргу 340915,88грн. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога про стягнення 6397,62грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 6329,46грн. пені.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 13 632,69грн. штрафу у розмірі 28 % річних за період з 02.11.2013р. по 24.12.2013р. за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом, зокрема: 7879,15грн. за період з 02.11.2013р. по 02.12.2013р. на суму боргу 331323,52грн. та 5753,54грн. за період з 03.12.2013р. по 24.12.2013р. на суму боргу 340915,88грн.
Сторони домовились, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника штраф за неправомірне користування коштами в розмірі 28 % річних з простроченої суми (п.п. 7.2.1 (В) договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р.).
Зазначений в п.п. 7.2.1 (В) договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р. штраф у розмірі 28 процентів річних від суми простроченого платежу за своєю правовою природою є процентами річних від простроченої суми, передбаченими ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування 28 % річних, що вказані позивачем в поданих ним розрахунку 28 % річних (а.с. 10), арифметично вірний розмір 28 % річних, нарахованих за період з 02.11.2013р. по 24.12.2013р. загалом становить 13632,69грн., зокрема: 7879,15грн. за період з 02.11.2013р. по 02.12.2013р. на суму боргу 331323,52грн. та 5753,54грн. за період з 03.12.2013р. по 24.12.2013р. на суму боргу 340915,88грн. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога про стягнення 13632,69грн. 28 % річних підлягає задоволенню повністю.
Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 4.2 Договору поставки № Ж/106-КВ від 26.04.2013 р. (далі - Договір) покупець повинен перевірити якість та кількість товару, а також відсутність пошкоджень товару, а при їх виявленні протягом трьох робочих днів з моменту його отримання, повідомити про це постачальникам. Після прибуття представника постачальника, покупець зобов'язаний негайно скласти акт про недоліки товару, який є недійсним без підпису представника постачальника. Якщо постачальник протягом трьох робочих днів з дня отримання товару не надходить повідомлень про недоліки товару, товар вважається прийнятий покупцем, як такий, що відповідає вимогам.
Як видно із тексту апеляційної скарги, відповідач, який являється покупцем по договору, в триденний строк після прийняття товару не мав претензій до позивача (постачальника за договором), а отже, відповідно до умов договору, товар вважається таким, що відповідає вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 83 ГПК України Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штраф, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідач у апеляційній скарзі не довів наявність такого виняткового випадку. Безпідставним є посилання відповідача в апеляційній скарзі на надмірно великий розмір штрафних санкій.
Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення 320623,69грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 18014 від 29.04.2013р., № 18017 від 29.04.2013р., № 18024 від 29.04.2013р., № 18227 від 30.04.2013р. та № 18502 від 07.05.2013р. згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № Ж/106-КВ від 26.04.2013р. товар, 20292,19грн. відсотків за користування товарним кредитом, 6329,46грн. пені, 13632,69грн. 28 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Рішення господарського суду Київської області від 03.02.2014 року у справі № 911/33/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 911/33/14 повернути до господарського суду Київської області.
3. Копію постанови направити сторонам.
Головуючий суддя О.М. Баранець
Судді Н.Ф. Калатай
С.А. Пашкіна
Повний текст постанови складено 16.04.2014 року.