04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"02" квітня 2014 р. Справа№ 911/3823/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Зубець Л.П.
Отрюха Б.В.
при секретарі:Ставицькій Т.Б.
за участю представників:
від прокуратури: Івашин О.Є., посвідчення № 009572 від 15.10.2012р.;
від позивача: Черпуха В.В., представник за довіреністю №4 від 08.01.2014р.;
від відповідача: не з'явився;
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія»
на рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2013р. (підписано - 26.12.2013р.)
у справі №911/3823/13 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом Прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Гостомельської селищної ради Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія»
про розірвання договору оренди та стягнення 30460,20грн.
У жовтні 2013 року Прокурор міста Ірпеня Київської області в інтересах держави, в особі Гостомельської селищної ради Київської області, звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія» про стягнення 30460,20грн. заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 01.07.2004р. між Гостомельською селищною радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ольвія».
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказував, що на виконання Рішення Гостомельської селищної ради № 567-30-ХХІV від 06.07.2004р. між Гостомельською селищною радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ольвія», 01.07.2004р. був підписаний договір оренди земельної ділянки, площею 3,0га, що знаходиться на території: Гостомель по вул. Польова для будівництва складських приміщень (землі промисловості) строком на 49 років.
Згодом, у зв'язку зі змінами нормативної грошової оцінки землі, у договір від 01.07.2004р. були внесені зміни і доповнення, відповідно з якими змінювалися ставки орендної плати за користування землею.
За доводами прокурора, відповідач, в порушення умов Договору від 01.07.2004р. (із внесеними змінами на підставі додаткових договорів 27.10.2005р., 23.03.2006р., 11.06.2009р., 28.01.2011р., 23.11.2011р., 10.132.2012р. та 01.03.2013р.), не сплачував орендної плати за користування землею та допустив заборгованість у розмірі 30460,20грн.
Вважаючи, що такі порушення орендарем своїх зобов'язань є істотними, прокурор просив суд достроково розірвати Договір оренди земельної ділянки від 01.07.2004р. та повернути земельну ділянку орендодавцеві.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №911/3823/13 та призначено її до розгляду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольвія» нормативно обґрунтованих пояснень щодо позовної заяви не надало, для участі у судових засіданнях першої інстанції свого представника не направило.
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.12.2013р. у справі №911/3823/13 (суддя - Карпечкін Т.П.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія» в доход місцевого бюджету селища Гостомель на користь Гостомельської селищної ради Київської області 30460,20грн. заборгованості з орендної плати. Розірвано Договір оренди земельної ділянки, укладений 01.07.2004 року між Гостомельською селищною радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ольвія», зареєстрований в Ірпінському міському відділі земельних ресурсів та внесений до Державного реєстру земель за записом № 90. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольвія» повернути Гостомельській селищній раді Київської області земельну ділянку загальною площею 3,0 га в смт. Гостомель, по вул. Польова до земель запасу селища Гостомель. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія» в доход Державного бюджету України 4014,50 грн. судового збору.
За оцінкою місцевого господарського суду, невиконання орендарем зобов'язань по сплаті орендної плати у розмірі 30460,20грн. за користування землею повністю підтверджується матеріалами справи і не спростовано орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Ольвія». Встановивши цю обставину, господарський суд дійшов висновку про порушення відповідачем істотних умов Договору оренди землі і на цій підставі достроково розірвав Договір оренди земельної ділянки від 01.07.2004р. та, як наслідок, повернув земельну ділянку орендодавцеві..
Не погоджуючись із мотивами та висновками місцевого господарського суду при прийнятті рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольвія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2013р. у справі № 911/3823/13 та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову прокурора.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вказував на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, залишення поза увагою суду обставин, які мали значення для правильного вирішення господарського спору, але не були враховані судом, неповноту дослідження доказів, що у сукупності призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Так, зокрема, скаржник вважав, що господарський суд, приймаючи рішення про розірвання Договору оренди землі, стороною якого є орган місцевого самоврядування , не врахував, що Гостомельською селищною радою Київської області рішення про розірвання Договору оренди на пленарному засіданні ради не приймалось, тоді як прокурор, звертаючись із позовом в інтересах згаданого органу самоврядування, не вправі самостійно приймати такого рішення, оскільки такі повноваження є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування .
Водночас, скаржник стверджував, що Договір оренди землі не містив усіх, істотних, умов для договорів даного виду, зокрема, у Договорі відсутні умови про передачу у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим, апелянт вважав, що Договір оренди землі є недійсним в силу закону, і ця обставина перешкоджає орендарю користуватися земельною ділянкою. Поряд з цим апелянт вказував, що заявлені на підставі недійного Договору вимоги про стягнення заборгованості з орендаря не підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014р. для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія» у справі №911/3823/13 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Ільєнок Т.В., Корсакової Г.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія» про поновлення строку на подання апеляційної скарги задоволено, Товариству з обмеженою відповідальністю «Ольвія» поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2013р. у справі №911/3823/13, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія» у справі №911/3823/13 прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 19.02.2014р.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. у зв'язку з перебуванням суддів Ільєнок Т.В. та Корсакової Г.В. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Отрюх Б.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія» у справі №911/3823/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Отрюх Б.В.
19.02.2014р. через загальний відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії листа ТОВ «Ольвія» до Гостомельської селищної ради та листа Гостомельської селищної ради (вих.№3847 від 11.12.2013р.), Постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013р. у справі №910/2124/13, Постанови Вищого господарського суду України від 10.12.2013р. у справі №910/2124/13.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.03.2014р. у зв'язку з неявкою прокурора.
11.03.2014р. через загальний відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін. В обґрунтування заперечень щодо апеляційної скарги, позивач зазначав, що відсутність в договорі оренди землі такої істотної умови договору, як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не є підставою для визнання такого договору недійсним. Крім того, в судовому порядку вказаний договір визнаний недійсним не був. Користування земельною ділянкою здійснювалось, що підтверджується хоч несвоєчасною, але оплатою орендних платежів та зверненнями відповідача до позивача із заявами про зменшення розміру орендної плати. Крім того, позивач не заперечує звернення з листом до нього відповідача про укладення мирової угоди, проте зазначає, що вказана мирова угода не задовольняла його інтереси та в той час справа щодо стягнення заборгованості по вказаному договору оренди вже знаходилась на розгляді у суді першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.04.2014р. у зв'язку з неявкою прокурора та представника відповідача.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. у зв'язку з перебуванням судді Мартюк А.І. на лікарняному, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Зубець Л.П., Отрюх Б.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014р. було прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія» у справі №911/3823/13 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Зубець Л.П., Отрюх Б.В.
У судове засідання 02.04.2014р. представник відповідача не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (вх.№10873/14 від 21.03.2014р.).
Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З огляду на викладене, виходячи зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та аналізу змісту позовних вимог по даній справі, Київський апеляційний господарський не бачить підстав для чергового відкладення розгляду справи, оскільки розгляд справи вже неодноразово відкладався, з урахуванням того, що розгляд апеляційної скарги обмежений процесуальними строками, зокрема ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, чергове безпідставне відкладення призводить лише до необґрунтованого затягування розгляду даної справи.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтями 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 02.04.2014р. за відсутності представників відповідача.
У судовому засіданні 02.04.2014р. прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник позивача у судовому засіданні 02.04.2014р. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення Гостомельської селищної ради №567-30-ХХІV від 06.07.2004р. між Гостомельською селищною радою Київської області (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ольвія» (далі - відповідач, орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки від 01.07.2004р. (далі - Договір), за умовами якого орендодавець- Гостомельська селищна рада, передала, a орендар- Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольвія», прийняло у строкове платне користування земельну ділянку, яка розташована в селищі Гостомель по вул.Польова, загальною площею 3,0га для будівництва складських приміщень на термін 49 років.
Договір оренди земельної ділянки зареєстрований в Ірпінському міському відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.07.2004р. за №90.
Відповідно до пункту 31 Договору відповідач (Орендар) взяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою в строки та в порядку, передбачені умовами Договору.
За умовами п. п. 9 - 11, 13 Договору оренди землі орендар зобов'язувався вносити орендну плату за землю у грошовій формі у розмірі 6 % від грошової оцінки земельної ділянки в рік. Орендна плата повинна вноситися на протязі 30 календарних днів по 7210,50 грн. в місяць, наступний за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації.
Згодом, між Гостомельською селищною радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ольвія» був укладений ряд Додаткових угод: від 27.10.2005р. (а.с. 22, т. 1), від 23.03.2006р. (а.с. 23, т. 1), від 11.06.2009р. (а.с. 24, т. 1), від 10.12.2012р. (а.с. 25, т. 1), від 28.01.2011р. (а.с. 26, т. 1), від 23.11.2011р. (а.с. 27, т. 1), від 10.12.2012р. (а.с. 28, т. 1), від 01.03.2013р. (а.с. 29, т. 1), яким змінювався розмір орендної плати за землю у зв'язку із зміною складових частин її визначення.
В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судовою колегією встановлено, що орендар отримав у володіння та користування земельну ділянку, передбачену Договором з моменту підписання договору, його реєстрації та фактичного передання землі, однак, зобов'язання щодо сплати орендної плати у встановлених Договором розмірі та строк виконував неналежно, а з травня 2013 року взагалі не виконувалися.
Заборгованість орендаря зі сплати орендної плати на суму 30460,20грн. документально підтверджена, зокрема: листом №689/9/10-31-15-03-143 від 07.11.2013р. Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та розрахунком ціни позову, доданим до позовної заяви.
Вимоги позивача про сплату заборгованості з орендної плати у повному обсязі, викладені у листах: вих.№2398 від 12.07.2011р.(а.с.40, т. 1), вих.№582 від 12.03.2012р. (а.с. 41, т. 1), вих.№1246 від 16.05.2012р. (а.с. 42, т. 1), вих.№1845 від 10.07.2012р. (а.с. 43, т. 1), вих.№2488 від 05.09.2012р. (а.с. 44, т. 1), залишені відповідачем без реагування.
Переглядаючи судове рішення у повному обсязі, судова колегія дійшла до висновку про обґрунтованість та доведеність обставин щодо невиконання орендарем зобов'язань по сплаті орендної плати за користування землею на суму 30460,20грн., а тому погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для примусового стягнення з орендаря вказаної заборгованості.
Судова колегія також вважає законним висновок місцевого господарського суду про те, що сплата орендної плати є одним з основних обов'язків орендаря, невиконання якого є істотним порушенням умов Договору оренди земельної ділянки і підставою для дострокового його розірвання.
Такий висновок суду першої інстанції заснований на частині 1 ст. ст.15 Закону України «Про оренду землі», за змістом якої однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є розмір та строк сплати орендної плати, та статей 1 та 13 цього закону, відповідно до яких основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є плата за користування землею.
Пунктом 38 Договору про оренду земельної ділянки від 01.07.2004р. визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
У апеляційній скарзі орендар заперечував право прокурора на позов про розірвання договору оренди землі, вважаючи, що до прийняття органом місцевого самоврядування рішення про розірвання договору оренди з орендарем прокурор таким правом не наділений.
Утім таке твердження апелянта, як помилкове, судом апеляційної інстанції відхиляється з таких мотивів.
Рішення до дострокове розірвання договору оренди землі є компетенцією суду, тоді як, орган місцевого самоврядування приймає рішення про припинення права користування землею у випадках та у порядку, передбаченим Законом України «Про оренду землі», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Земельним кодексом України.
Згідно ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Оскільки, орендар порушив умови Договору у частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, що знайшло своє документальне підтвердження, на підставі п. 38 Договору у поєднанні із ст. 651 ЦК України прокурор вправі був ставити питання про дострокове розірвання Договору із застосуванням правових наслідків, які випливали з припинення Договору оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що в разі припинення дії договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.
Оскільки, вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 01.07.2004р., колегія суддів вважає вірним висновок суду про задоволення вказаної вимоги.
Серед іншого, апелянт вказував на неврахування місцевим господарським судом тієї обставини, що Договір оренди землі, всупереч ст. 15 Закону України «Про оренду землі», не містив такої істотної умови договору, як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що відповідно до вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 Закону України «Про оренду землі», стверджував апелянт, було не тільки підставою для відмови в державній реєстрації такого договору, а й для визнання такого договору недійсним.
За твердженнями апелянта, невідповідність закону Договору оренди землі позбавляло можливості орендаря користуватись земельною ділянкою, переданою в оренду, а також спростовувало можливість стягувати плату, передбачену Договором, за об'єкт оренди.
З такими доводами апелянта не можна погодитись з огляду на наступне.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла на момент його правочину) істотними умовами договору оренди землі є:
об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
умови збереження стану об'єкта оренди;
умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;
визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.
Невід'ємною частиною договору оренди землі є:
план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;
кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;
акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
акт приймання-передачі об'єкта оренди;
проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
Проаналізувавши зміст Договору оренди землі від 01.07.2004р. на предмет наявності всіх істотних умов договору, колегія суддів приходить до висновку, що вказаний договір містив всі умови, визнані такими істотними для договорів цього виду при його укладенні, отже, твердження апелянта про недосягнення сторонами згоди щодо передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки підлягають відхиленню.
Відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія» на рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2013р. у справі №911/3823/13 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2013р. у справі №911/3823/13 - без змін.
2.Матеріали справи №911/3823/13 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Л.П. Зубець
Б.В. Отрюх