Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" квітня 2014 р.Справа № 922/299/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.
розглянувши справу
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)
до Колективного підприємства "Олімпійський учбово - спортивний центр "Акварена" (м. Харків)
про стягнення 22 988, 47 грн. та за зустрічним позовом Колективного підприємства "Олімпійський учбово - спортивний центр "Акварена" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення грошових коштів
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом - Іванова П.О., довіреність № 47/10 від 30.12.2013 р.;
відповідача за первісним позовом - Голубкова В.Г., довіреність б/н від 16.01.2012 р.
03 лютого 2014 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Колективного підприємства "Олімпійський учбово - спортивний центр "Акварена" (м. Харків) 20012,15 грн. основного боргу, 1531,97 грн. пені, 120,17 грн. інфляційних витрат, 1321,28 грн. 3% річних та 1828 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 11/11-119ПР-01 від 17.12.2010 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати природного газу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 лютого 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03 березня 2014 року.
28 лютого 2014 року представник позивача надіслав телеграму, в якій просив суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 березня 2014 року було відкладено розгляд справи на 17 березня 2014 року.
17 березня 2014 року представник позивача за первісним позовом надав письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні 17 березня 2014 року було оголошено перерву до 31 березня 2014 року.
21 березня 2014 року від Колективного підприємства "Олімпійський учбово - спортивний центр "Акварена" надійшла зустрічна позовна заява, в якій він просив суд стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 42995,78 грн. боргу, 5040,63 грн. штрафу, а також інфляційні, 3% річних, та судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 березня 2014 року було прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 922/299/14 зустрічний позов Колективного підприємства "Олімпійський учбово - спортивний центр "Акварена" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення грошових коштів, та призначено до розгляду на 31 березня 2014 року.
31 березня 2014 року представник позивача за первісним позовом надав письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.
02 квітня 2014 року від позивача за первісним позовом надійшла телеграма, в якій він просить суд продовжити строк розгляду справи та відкласти розгляд справи у зв"язку з неможливістю явки представника у судове засідання.
02 квітня 2014 року представник відповідача за первісним позовом надав акт звірки, який долучений до матеріалів справи.
В судовому засіданні 31 березня 2014 року було оголошено перерву до 03 квітня 2014 року.
03 квітня 2014 року представник відповідача за первісним позовом звернувся до суду з заявою про продовження строку розгляду спору № 922/299/14 на 15 днів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 березня 2014 року було задоволено заяву сторін про продовження строку розгляду спору, продовжено строк розгляду спору за межі, передбачені ч. 1 ст. 69 ГПК України, на 15-ть календарних днів по 18 квітня 2014 р. та відкладено розгляд справи на 09 квітня2014 року.
07 квітня 2014 року представник відповідача за зустрічним позовом надав заперечення на зустрічний позов, в яких зазначив, що проведення однорідних зустрічних вимог є неможливим, оскільки, хоч мова йде про грошові вимоги, які виникли за договорами, проте за своєю правовою природою дані вимоги не є однорідними, оскільки відрізняються структурою ціни договору. Стосовно заявленого штрафу, відповідач зазначає, що п. 4.1 договору чітко визначено суми та строки попередньої оплати, проте відповідачем не доведено того, яка саме сума є попередньою оплатою в розумінні п. 4.1 договору, та відповідно з якої суми має бути нарахований штраф, як і не доведено, який обсяг недопоставленого у відповідний період газу є підставою для розрахунку саме зазначеної у зустрічному позові суми штрафу.
09 квітня 2014 року представник позивача за первісним позовом підтримував первісні позовні вимоги, проти зустрічних позовних вимог заперечував.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні проти первісного позову заперечував, зустрічні позовні вимоги підтримував у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
17 грудня 2010 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач за первісним позовом) та Колективним підприємством "Олімпійський учбово - спортивний центр "Акварена" (відповідач за первісним позовом) був укладений договір № 11/11-119 ПР-01, у відповідності до умов якого позивач за первісним позовом зобов"язується поставити відповідачу імпортований природний газ, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. Пунктом 4.1 договору передбачено, що остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 січня 2011 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ- до їх повного здійснення.
До договору № 11/11-119 ПР-01 від 17.12.2010 р. були укладені додаткові угоди (т. 1 арк. справи 20-24).
На виконання умов вказаного договору та додатків до нього позивачем за первісним позовом був поставлений протягом січня - серпня, жовтня 2011 р. природний газ на загальну суму 1121138,75 грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу від 31.01.2011 р., від 28.02.2011р., від 31.03.2011 р., від 30.04.2011 р., від 31.05.2011 р., від 30.06.2011 р., від 31.07.2011 р., від 31.08.2011 р., від 31.10.2011 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.
У вказаних актах зазначений договір №11/11-119ПР-01 від 17.12.2010 р., що свідчить про те, що поставки здійснювались саме на виконання цього договору.
Як було вище зазначено, між сторонами був узгоджений строк оплати - на підставі акту приймання - передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Проте відповідач за первісним позовом свої зобов"язання за договором № 11/11-119 ПР-01 від 17.12.2010 р. виконав неналежним чином та розрахувався за природний газ лише частково на суму 1101126,60 грн., що підтверджується витягами банку, доданими до матеріалів справи (т. 1 арк. справи 60-133).
Таким чином, заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за договором № 11/11-119 ПР-01 від 17.12.2010 р. складає 20012,15 грн., що і стало підставою останньому для звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідач за первісним позовом, в свою чергу, звернувся до позивача з зустрічною позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 42995,78 грн. боргу, 5040,63 грн. штрафу, а також інфляційні, 3% річних, та судові витрати.
Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір № 11/Б-58 Пр-01 від 30.08.2011 р., відповідно до умов якого відповідач за зустрічним позовом зобов"язується поставити позивачу імпортований природний газ, а позивач, в свою чергу, прийняти та оплатити в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. Пунктом 4.1 договору передбачено, що остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 06 серпня 2011 року і діє у частині поставки газу до 30 вересня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ- до їх повного здійснення.
На виконання умов вказаного договору відповідачем за зустрічним позовом був поставлений позивачу природний газ на суму 192192,07 грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу від 31.08.2011 р., від 30.09.2011 р., від 31.10.2011 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.
У вказаних актах зазначений договір №11/Б-58 ПР-01 від 30.08.2011 р., що свідчить про те, що поставки здійснювались саме на виконання цього договору.
Позивач за зустрічним позовом, в свою чергу, перерахував відповідачу грошові кошти за природний газ на загальну суму 255200 грн., що підтверджується витягами банку, доданими до матеріалів справи.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що на суму 63007,93 грн. відповідач природний газ не допоставив.
Таким чином заборгованість відповідача за зустрічним позовом складає 63007,93 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2011 р. за договором № 11/Б-58 ПР-01 від 30.08.2011 р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
Судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом звертався до позивача з листом № 05.12.2011 р. № 114, яким провів залік зустрічних однорідних вимог заборгованості за договорами № 11/11-119 ПР-01 від 17.12.2010 р. (кредиторська заборгованість станом на 01.11.2011 складає 20012,15 грн.) та № 11Б-58ПР-01 від 30.08.2011 р. (дебіторська заборгованість станом на 01.11.2011 р. - 63007,93 грн.).
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом надіслав на адресу відповідача лист № 499/05 від 15.12.2011 р., в якому зазначив, що не може задовольнити заяву та заперечує проти проведення заліку вимог.
Відповідач за зустрічним позовом надав заперечення на зустрічний позов, в яких зазначив, що проведення однорідних зустрічних вимог є неможливим, оскільки, хоч мова йде про грошові вимоги, які виникли за договорами, проте за своєю правовою природою дані вимоги не є однорідними, оскільки відрізняються структурою ціни договору.
Приписами ст. 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Частина 2 коментованої статті зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу щодо припинення зарахуванням господарських зобов'язань (ч. 3 ст. 203 ГКУ).
Подібної думки дотримується і Вищий господарський суд України, який зазначає, що "за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду" (постанова Вищого господарського суду України від 22.07.2004 р. N 15-03/186).
Крім того, згідно із ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Таким чином, зарахування здійснюється за наявності наступних умов:
1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;
2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду;
3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.
Отже, зарахування є одностороннім правочином, для укладання якого достатньо заяви однієї сторони.
Крім того, стосовно заперечення позивача за первісним позовом щодо неможливості провести залік, у зв"язку з тим, що дані вимоги не є однорідними, суд зазначає, що однорідними є вимоги, коли в обох зобов'язаннях речі одного роду, як правило, мова йде про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом заборгував відповідачеві 63007,93 грн. за договором №11/Б-58ПР-01 від 30.08.2011 р., а відповідач за первісним позовом, в свою чергу, має не погашену заборгованість перед позивачем 11/11-119 ПР-01 від 17.12.2010 р. у сумі 20012,15 грн. Дані факти підтверджуються актом звіряння розрахунків та не заперечуються сторонами.
Отже, відповідач за первісним позовом у своїй заяві здійснив залік однорідних вимог заборгованості за договорами № 11/11-119 ПР-01 від 17.12.2010 р. в сумі 20012,15 грн. та за № 11Б-58ПР-01 від 30.08.2011 р. в сумі 63007,93 грн.). Заперечення позивача за первісним позовом проти заліку є необґрунтованим, оскільки залік однорідних вимог здійснюється в односторонньому порядку при наявності однорідних вимог та у разі незгоди з ним, інша сторона може звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.
Таким чином зобов'язання обох сторін є грошовими, тобто однорідними. При цьому ані умовами договору, ані нормами чинного законодавства не встановлено заборони здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії вирішення спору.
Дослідивши зміст заяви відповідача про залік зустрічних однорідних вимог та доданих до неї документів, суд вважає, що залік зустрічних однорідних вимог відбувся, оскільки залік зустрічних однорідних вимог в розумінні ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України є способом припинення зобов'язання.
Суд дійшов висновку про те, що первісна позовна вимога про стягнення з відповідача 20012,15 грн. основного боргу, 1531,97 грн. пені, 120,17 грн. інфляційних витрат, 1321,28 грн. 3% річних задоволенню не підлягає, оскільки між сторонами відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог, на момент подання позову заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем відсутня.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
В розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, зустрічна позовна вимога про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 42995,78 грн. боргу підлягає задоволенню, як правомірна, обґрунтована та доведена позивачем за зустрічним позовом.
Стосовно зустрічної позовної вимоги про стягнення 5040,63 грн. штрафу, суд зазначає наступне.
Пунктом 7.2 договору № 11/5-58ПР-01 від 30.08.2011 р. передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов"язань щодо обсягів поставки газу за умови належного виконання покупцем п. 4.1 договору та відсутності заборгованості за цим договором, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 8% вартості газу, недопоставленого у відповідний період.
Проте суд зазначає, що позивач за зустрічним позовом несвоєчасно у відповідності до п.4.1 договору № 11/5-58ПР-01 від 30.08.2011 р. здійснював оплату послуг, що підтверджується наданими ним виписками по рахунках, копії яких залучені до матеріалів справи, а також не довів яка саме сума є попередньою оплатою в розумінні п. 4.1 вказаного договору, та відповідно з якої суми має бути нарахований штраф, як і не доведено ним, який обсяг недопоставленого у відповідний період газу, тому нарахування штрафу за п. 7.2 договору є безпідставним.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити позивачу за зустрічним позовом в задоволенні зустрічної позовної вимоги про стягнення 5040,63 грн. штрафу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача за зустрічним позовом.
На підставі ст.ст. 526, 598, 601, ст. 629 ЦК України, ч. 3 ст. 203 ГК України,
керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні первісного позову відмовити.
Зустрічний позов задовольнити частково.
Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, рахунок №26002007367001 в ФПАТКБ "Південкомбанк", м. Київ, МФО 320876, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Колективного підприємства "Олімпійський учбово - спортивний центр "Акварена" (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 43/47, код ЄДРПОУ 04541974) 42995,78 грн. боргу та 1635,28 грн. судового збору.
В стягненні 5040,63 грн. штрафу відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14.04.2014 р.
Суддя О.В. Смірнова