ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/1280/14 28.03.14
За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація";
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
про стягнення 23 518,96 грн.
О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Цимбаліст В.В., представник, довіреність № 155/1/11-01 від 08.02.2014 р.;
Від відповідача: ОСОБА_4, адвокат, договір № б/н від 04.03.2014 р.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 23 518,96 грн. заборгованості за договором оренди № 10/2192 від 16.05.2006 р., а також 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.01.2014 року порушено провадження у справі № 910/1280/14; розгляд справи призначено на 20.02.2014 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2014 року відкладено розгляд справи до 11.03.2014 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 року відкладено розгляд справи до 28.03.2014 року.
У судовому засіданні 28.03.2014 року представник від позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача 21.03.2014 року через відділ канцелярії господарського суду м. Києва надав клопотання щодо застосування строків позовної давності, у якому просить суд застосувати строки позовної давності до вимог позивача та відмовити у позові.
У судовому засіданні представник від відповідача клопотання про застосування строків позовної давності підтримав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) 16.05.2006 р. був укладений договір № 10/2192 оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Відповідно до п. 1.1 договору та акта приймання-передачі від 16.05.2006 р. орендодавець передав орендарю в оренду нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 літ. А.
Згідно з п. 2.1 договору від 16.05.2006 № 10/2192 об'єктом оренди є: нежиле приміщення загальною площею 179,20 кв.м, в т.ч. на 1 поверсі - 179,20 кв.м.
Пунктом п. 3.1 договору передбачено, що за користування об'єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату згідно з розрахунком (розрахунок орендної плати додається).
Відповідно до п.п. 3.6, 4.2 вказаного договору відповідач зобов'язаний сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності орендні платежі своєчасно (щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця).
Строк дії договору встановлено з 16.05.2006р. по 14.05.2007р. (п. 9.1. договору).
Спір у даній справі виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди, тому у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.06.2007 р. по 14.08.2007 р. в загальному розмірі 23 518, 96 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Представник відповідача 21.03.2014 року через відділ канцелярії господарського суду м. Києва надав клопотання про застосування строків позовної давності, у якому просить суд застосувати строки позовної давності до вимог позивача та відмовити у позові.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач зазначає про невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати орендної плати за період з 01.06.2007 року по 14.08.2007 року.
З урахуванням положень договору встановлюються наступні строки для здійснення платежів:
оплати орендної плати за червень 2007 року - не пізніше 10 червня 2007 року
(згідно п. 3.6. договору);
оплати орендної плати за липень 2007 року - не пізніше 10 липня 2007 року (згідно
п. 3.6. договору);
оплати орендної плати за період з 01 по 14 серпня 2007 року - 14 серпня 2007 року
(згідно п. 3.5. договору).
Таким чином, строк позовної давності починає відлік з 11 червня 2007 року - щодо орендної плати за червень 2007 року, з 11 липня 2007 року - щодо орендної плати за липень 2007 року та з 15 серпня 2007 року - щодо орендної плати за період з 01 по 14 серпня 2007 року.
Позовна заява була подана позивачем до Господарського суду м. Києва 30 січня 2014 року, що підтверджується відтиском штампу канцелярії даного суду.
Положення щодо позовної давності встановлені Цивільним кодексом України. За змістом частини другої статті 9 ЦК України та частини першої статті 223 Господарського кодексу України позовна давність може застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань (цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку), визначених статтею 175 ГК України (п. 1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 № 10).
Так, позовну давність законом визначено для позивача у справі як строк, у межах якого він може звернутися до суду.
Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України, а саме - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Цивільним законодавством передбачена загальна та спеціальна позовна давність. Так, законодавець визначає чіткий перелік випадків, до яких можуть бути застосовані спеціальні строки позовної давності. Стягнення заборгованості за договором оренди до таких випадків не віднесено.
Таким чином, відповідно до ст. 257 ЦК України до зобов'язань, що випливають з орендних відносин, застосовується загальна позовна давність строком у три роки.
Відповідно до п. 4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 № 10 у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, позивач вправі був звернутись до суду протягом 3 років, починаючи з 11 червня 2007 року - щодо орендної плати за червень 2007 року, з 11 липня 2007 року - щодо орендної плати за липень 2007 року та з 15 серпня 2007 року - щодо орендної плати за період з 01 по 14 серпня 2007 року.
Відповідно до ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Таким чином, строк позовної давності для позивача за зверненням до суду закінчився 11 червня 2010 року - щодо орендної плати за червень 2007 року, 12 липня (так як 11 липня припадає на вихідний день - неділю) 2010 року - щодо орендної плати за липень 2007 року та 16 серпня (так як 15 серпня припадає на вихідний день - неділю) 2010 року - щодо орендної плати за період з 01 по 14 серпня 2007 року.
Таким чином, позивач, звернувшись із позовною заявою 30.01.2014 р., пропустив трьохрічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О. В. Мандриченко
Дата складання рішення 07.04.2014 р.