09 квітня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Мазур Л.М., Маляренка А.В.,Нагорняка В.А.,Юровської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка 4», ОСОБА_10, треті особи: Шевченківська районна у м. Києві рада, Київська міська рада, Головне управління земельних ресурсів Київської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та приведення ділянки у попередній стан, за касаційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, подану через представника ОСОБА_11 та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на рішення апеляційного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року,
У травні 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_10, в якому просила прийняти рішення про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки на якій збудовано двоповерхову прибудову та басейн на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1.
У червні 2010 року позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 уточнили вимоги та просили зобов'язати ОСОБА_10 звільнити зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинного будівництва та приведення ділянки у попередній стан.
У грудні 2010 року позивачі збільшили позовні вимоги та просили зобов'язати ОСОБА_10 та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «І. Франка, 4» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинного будівництва та приведення ділянки у попередній стан.
У жовтні 2012 року позивачі позовні вимоги уточнити та остаточно просили зобов'язати ОСОБА_10 та ОСББ «І. Франка, 4» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка є прибудинковою територією будинку, що знаходиться за вказаною адресою, шляхом знесення самочинного будівництва (прибудова до будинку та басейн) та привести земельну ділянку у попередній стан; зобов'язати ОСОБА_10 та ОСББ «І. Франка, 4» надати позивачам вільний доступ до земельної ділянки, розташованої за вказаною адресою.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2013 року позов задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_10 та ОСББ «І. Франка, 4» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка є прибудинковою територією будинку, шляхом знесення самочинного будівництва (прибудова до будинку та басейн) та привести ділянку у попередній стан; зобов'язано ОСОБА_10 та ОСББ «І. Фрака, 4» надати ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 вільний доступ до земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка є прибудинковою територією.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційних скаргах ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, подану через представника ОСОБА_11, та Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, просять рішення апеляційного суду скасувати, залишити в силі рішення місцевого суду, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі протягом 2007-2009 років неодноразово зверталися до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Управління державного архітектурно-будівельного контролю, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві щодо самовільного будівництва ОСОБА_10 та ОСББ «І. Франка, 4», двоповерхової споруди (бойлерної), будівництва басейну без дозволу усіх співвласників та порушення їх прав як співвласників, без погодження проекту забудови та отримання відповідних дозвільних документів на виконання будівельних робіт.
Як вбачається з листа Міністерства внутрішніх справ від 12 жовтня 2010 року № 18933/MR, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві за результатами проведеної попередньої перевірки з'ясовано, що на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 здійснюються незаконні будівельні роботи, які проводить ОСОБА_10 та його дружина ОСОБА_12 (а.с. 94, т. 2).
Згідно інформації, доведеної у листах від 02 серпня 2010 року та від 12 листопада 2010 року, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві перевіркою з виїздом на місце встановлено, що ОСББ «Івана Франка 4» виконано будівельні роботи з будівництва прибудови до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 без дозволу Інспекції на їх виконання та затвердженої у встановленому порядку проектної документації та розпочато роботи з влаштування басейну на прибудинковій території будинку, що є грубим порушенням ст.ст. 28, 29 Закону України «Про планування та забудову територій» (а.с. 105, т. 1, а.с. 96, т. 2).
Відповідно до припису Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 05 жовтня 2009 року № 826/10 Голові ОСББ «Івана Франка, 4» була дана на виконання вимога про усунення порушень земельного законодавства в місячний термін оформити право користування землею (а.с. 70, т.1).
З листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 29 листопада 2012 року за № 7/26-66/2911/10 вбачається, що Інспекцією, починаючи з жовтня 2009 року неодноразовими перевірками встановлено самовільне виконання будівельних робіт на прибудинковій території та влаштування басейну ОСББ «Івана Франка, 4» (а.с. 137 т. 2).
Дані обставини також підтверджуються актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16 жовтня 2012 року, 31 серпня 2012 року, приписом усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 31 серпня 2012 року, складеного Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (а.с. 150-153, т.2).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що проведені ОСОБА_10 та ОСББ «Івана Франка, 4» будівельні роботи по будівництву прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 та влаштування басейну здійснені за відсутності дозволу на виконання таких робіт, розробленого та погодженого в установленому порядку проектної документації та при відсутності права на володіння чи користування земельною ділянкою, на якій велися будівельні роботи. Отже, вказані будівельні роботи, здійснені за зазначених умов, є самочинним будівництвом.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані, або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого протоколу, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває право власності на нього.
Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідачів по будівництву та влаштуванню басейну на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1, порушують права позивачів на користування цією прибудинковою територією.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції послався на Постанову Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 року у справі № К/800/18572/13, якою визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві під час проведення 27 серпня 2012 року перевірки житлового будинку по АДРЕСА_1, визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 31 серпня 2012 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
З матеріалів справи видно, що суд першої інстанції не досліджував докази стосовно прийняття Вищим адміністративним судом України постанови 20 червня 2013 року, оскільки рішення місцевого суду у цій справі було ухвалено раніше в березні 2013 року, а суд апеляційної інстанції, у порушення вимог процесуального закону, поклав в основу судового рішення вказану постанову без обгрунтування прийняття нового доказу, поданого відповідачем під час звернення з апеляційною скаргою.
Крім цього, суд апеляційної інстанції послався на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року та дійшов висновку, що ОСББ «Івана Франка, 4» має право на проведення будівельних робіт на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1.
Проте, такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими.
З постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2012 року видно, що за результатами розгляду адміністративного позову ухвалено рішення яким, зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві прийняти відповідне рішення щодо реєстрації або обгрунтованої відмови в реєстрації декларації про початок будівельних робіт ОСББ «Івана Франка, 4» від 09 вересня 2011 року № КВ 09311039361.
Відповідно до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року видно, що за результатами розгляду адміністративного позову ОСББ «Івана Франка, 4» визнано протиправною та скасовано відмову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 10 червня 2011 року № КВ 09311004355; зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві прийняти відповідне рішення щодо реєстрації або обгрунтованої відмови в реєстрації декларації про початок будівельних робіт ОСББ «Івана Франка, 4».
Таким чином формально пославшись на вищевказані судові рішення, суд апеляційної інстанції не встановив виконання зазначеного судового рішення Інспекцією, не встановив чи зареєстрована вказана декларація, або прийнята відмова у реєстрації такої декларації про початок будівельних робіт, що дає право ОСББ «Івана Франка, 4» на початок будівельних робіт.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 Земельного кодексу України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинку, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються співвласниками.
Таким чином суд першої інстанції виходив із того, що будівництво на прибудинковій території будинку порушують права позивачів на користування цією територією.
Разом із тим, ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не визначився із характером спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином визначальним у цій справі є встановлення порушення прав позивачів, та відповідно правильне застосування норм матеріального права, які захищають права власника з огляду на ст. 391 ЦК України.
Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України
Касаційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, подану через представника ОСОБА_11 та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві частково.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий судовий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає
Головуючий М.А. Макарчук
Судді:Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
В.А. Нагорняк
Г.В. Юровська