08 квітня 2014 рокусправа № 335/11544/13-а(6а/335/84/2013)
(2а-2785/11)
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Манцові Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2013 року по справі № 335/11544/13-а (6а/335/84/2013) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про зобов'язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії «Дітям війни»,-
У березні 2011 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати дії УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя протиправними, зобов'язати відповідача провести перерахунок та сплатити недоплачену суму виплат дитині війни за строк з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по дату винесення рішення, зобов'язати відповідача призначити йому щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2011 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною відмову відповідача щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії, зобов'язано УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити нарахування і виплати підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 09.09.2010 року по 29.03.2011 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2012 року постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2011 року - залишена без змін.
04.11.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання. Свою заяву позивач мотивував тим, що виконавчий лист йому видано Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 17.10.2013 року з зазначенням крайнього строку на пред'явлення такого виконавчого листа до виконання 13.04.2013 року, тобто з строком який минув.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційної скаргою в якій просив скасувати ухвалу та задовольнити його заяву. Апелянт зазначив, що в справі є достатньо доказів, які свідчать, що пропущений ним строк на пред'явлення виконавчого листа пропущено не з його вини, строк пропущено у зв'язку з тривалим пересиланням справи з Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, та у зв'язку з довгим оформленням виконавчого листа, який видано представнику позивача лише 17.10.2013 року.
Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду від 15.11.2013 року в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача для отримання виконавчого листа звернувся до суду тільки 17.10.2013 року, однак не надав жодних доказів наявності поважних причин, які б перешкоджали отримати виконавчий лист раніше та пред'явити його до виконання у річний строк.
Матеріалами справи встановлено, що 29.03.2011 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя у порядку скороченого провадження винесено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду яка прийнята у порядку письмового провадження, тобто без виклику сторін по справі, постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2011 року залишена без змін.
Справа повернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя після апеляційного розгляду 14.08.2012 року.
09.10.2013 року ОСОБА_1 через представника звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу виконавчого листа. 17.10.2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя видано ОСОБА_1 виконавчий лист з зазначенням дати набрання рішення 13.04.2013 року та дати строку пред'явлення виконавчого листа до виконання до 13.04.2013 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Слід зазначити, що позовна заява ОСОБА_1 розглядалась судом в порядку скороченого провадження - без виклику сторін по справі у судове засідання, апеляційна скарга на постанову суду також розглядалась без виклику сторін у судове засідання, тобто позивач у даному випадку стягувач, не мав змоги відслідковувати рух справи у судах, не мав змоги дізнатись коли справа повернулась до суду першої інстанції після апеляційного розгляду.
Колегія суддів зазначає, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено строк протягом якого позивач повинен отримати виконавчий лист, право позивача на отримання виконавчого листа у будь-які строки є не оспорюваним.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність доказів того, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущено не з вини ОСОБА_1
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову ухвалу, якою заяву про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Керуючись п.6 ч. 1 ст. 199, ст. 202, ст. 206, ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2013 року по справі № 335/11544/13-а (6а/335/84/2013) (2а-2785/11) - скасувати. Прийняти нову ухвалу.
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання - задовольнити. Визнати причини пропуску строків пред'явлення виконавчого листа до виконання - поважними.
Поновити строк пред'явлення виконавчого листа, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 17.10.2013 року по справі № 2а-2785/11 до виконання.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук