"16" січня 2014 р.справа № 2а-2562/09/1170
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року в адміністративній справі
за позовом прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області в інтересах держави
в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,-
До суду надійшов позов прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 56507,45 грн., з яких 3600,00 грн. податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, 52859,00 грн. - з податку на додану вартість та 48,45 грн. - з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0035151720/0 від 01.08.2008, прийнятим податковим органом за результатами позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1, останньому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1200,00 грн. основного платежу та 2400,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно з податковими повідомленнями-рішеннями № 0040791720/0 та № 0040781720/0 від 03.12.2008, прийнятими податковим органом за результатами планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.10.2005 по 30.09.2008, останньому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 35126,00 грн. основного платежу та 17733,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій і з доходів фізичних осіб в розмірі 48,45 грн. відповідно.
Всі перевірки були проведені в присутності уповноваженого представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, а податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем у встановленому порядку.
Податкове повідомлення-рішення № 0040791720/0 від 03.12.2008 було оскаржено відповідачем в судовому порядку.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.03.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013, в задоволені адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Податкові повідомлення-рішення № 0035151720/0 від 01.08.2008 та № 0040781720/0 від 03.12.2008 відповідачем до суду не оскаржувалися.
Відповідно до п.1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 даного Закону визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Зазначеним пунктом встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.
Згідно з підпунктами 5.2.3-5.2.5 вищевказаної статті Закону заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.
Судом першої інстанції вірно встановлено, матеріалами справи підтверджується, що податкове зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в загальній сумі 56507,45 грн. є узгодженим, а тому є податковим боргом в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який підлягає сплаті (стягненню).
Доводи представника відповідача на не повне з'ясування судами обставин в адміністративній справі №2а-7998/09/1170, які підлягають встановленню в межах розгляду даної адміністративної справи, не мають правового обґрунтування, адже частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
В свою чергу статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечено право особи на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду.
Процедура касаційного оскарження судових рішень визначена главою 2 КАС України.
Саме до повноважень суду касаційної інстанції відноситься зміна чи скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.
На момент розгляду даної адміністративної справи відповідачем не надано доказів скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0035151720/0 від 01.08.2008, № 0040791720/0 та № 0040781720/0 від 03.12.2008, а тому податковий борг, визначений даними рішеннями, підлягає стягненню.
Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року в адміністративній справі № 2а-2562/09/1170 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 17 січня 2014 року.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова