09 квітня 2014 року Справа № 41381/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р. в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. до Надвірнянської міської ради Івано-Франківської обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Руднєватеплоенерго», про примусове стягнення податкового боргу,-
05.10.2012р. позивач Державна податкова інспекція /ДПІ/ в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила стягнути з відповідача Надвірнянської міської ради Івано-Франківської обл. податковий борг в розмірі 31299 грн. з усіх наявних розрахункових рахунків, відкритих у банківських установах, та за рахунок готівки, що належать відповідачу (а.с.3-4).
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.94-97).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила позивач ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл., яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.100-101).
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що податкова заборгованість Комунального підприємства /КП/ «Руднєватеплоенерго» станом на 03.10.2011р. становить 31299 грн. 90 коп., останнє створене Надвірнянською міською радою Івано-Франківської обл. та перебуває в її управлінні. Апелянтом вчинені всі необхідні дії, які передбачені ст.96 Податкового кодексу /ПК/ України, а саме проведено опис майна боржника КП «Руднєватеплоенерго», описане майно внесено в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, а також скеровані на адресу відповідача листи про погашення заборгованості вказаного підприємства, однак відповідей на такі не отримано.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як достовірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Надвірнянської міської ради Івано-Франківської обл. від 05.12.2002р. створено КП «Руднєватеплоенерго», державну реєстрацію якого проведено 09.12.2002р., взято на податковий облік платника податків 19.12.2002р.
За період червень-серпень 2011 року комунальним підприємством задекларовано до сплати суму податку на додану вартість /ПДВ/ в загальному розмірі 31299 грн. 90 коп., який ним не сплачено (а.с.11-16).
02.08.2011р. позивачем складено та направлено третій особі податкову вимогу № 56, якою повідомлено про наявність податкового боргу в розмірі 3399 грн. 90 коп. (а.с.84).
Факт наявності у КП «Руднєватеплоенерго» податкового боргу в розмірі 31299 грн. 90 коп. сторонами не заперечується.
04.08.2011р. позивачем винесено рішення про опис у податкову заставу майна, що перебуває у власності (господарському віданні, оперативному управлінні) третьої особи (а.с.84).
04.08.2011р. позивачем згідно акту № 3 здійснено опис майна третьої особи на суму 5003 грн. 33 коп., що внесено в Державний реєстр обтяжень рухомого майна (а.с.82-83).
15.09.2011р. позивачем відповідно до акту № 8 здійснено опис майна третьої особи на суму 14036 грн. 22 коп., що внесено в Державний реєстр обтяжень рухомого майна (а.с.85-86).
18.10.2011р. позивачем згідно акту № 10 здійснено опис майна третьої особи на суму 12211 грн. 25 коп., що внесено в Державний реєстр обтяжень рухомого майна (а.с.87-88).
Таким чином, позивачем здійснено опис в податкову заставу майна третьої особи на загальну суму 31250 грн. 80 коп.; продаж, внесеного в податкову заставу майна третьої особи, податковим органом не здійснювався.
Крім того, 19.08.2011р. позивач звернувся до Надвірнянської міської ради з листом № 146/9/24-034, в якому з посиланням на п.96.3 ст.96 ПК України просив посприяти в погашенні податкового боргу третьої особи (а.с.7). Також 21.09.2011р. позивач повторно скерував до відповідача лист № 4123/10/24-018-1, в якому повідомив, що у разі непогашення податкового боргу третьої особи, він у відповідності до п.96.3 ст.96 ПК України звернеться до суду в цілях стягнення податкового боргу за рахунок майна відповідача (а.с.8). Відповіді на вказані листи відповідач позивачу не направив.
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 96 ПК України встановлені особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.
Відповідно до п.96.1 ст.96 цього Кодексу у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради (пункт 96.1.1);
затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу (пункт 96.1.2);
ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (пункт 96.1.3);
прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків (96.1.4).
Згідно з п.96.3 вказаної статті ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.
У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Звідси, обов'язок органу державної податкової на звернення із поданням в порядку п.96.1 ст.96 ПК України до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади до сфери управління якого належить майно платника податків - комунального підприємства боржника виникає після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманої від такого продажу для покриття податкового боргу.
Оскільки позивачем не здійснювався у відповідності до ст.95 ПК України продаж майна третьої особи, що внесено в податкову заставу, тому позивач, як орган державної податкової служби, не здійснив за платника податків на користь держави всіх необхідних заходів щодо погашення податкового боргу, через що підстави для звернення до органу місцевого самоврядування з поданням у відповідності до вимог ст.96 ПК України у розглядуваному випадку не виникли.
Також направлені позивачем 19.08.2011р. та 21.09.2011р. листи не можуть вважатися поданнями в розумінні п.96.1 ст.96 ПК України, оскільки не містять в собі вимог про прийняття відповідачем (органом місцевого самоврядування) будь-якого з рішень, наведених у вичерпному переліку згідно п.п.96.1.1-96.1.4 ст.96 ПК України.
Вказані в листах формулювання про сприяння в погашенні податкового боргу третьої особи (лист № 146/9/24-034 від 19.08.2011р. - а.с.7) та повідомлення про декларування третьою особою податкових зобов'язань (лист № 4123/10/24-018-1 від 21.09.2011р. - а.с.8) за своїм змістом не відповідають вимогам ст.96 ПК України та не вказують на обов'язок відповідача прийняти будь-яке з рішень, передбачених п.96.1 ст.96 ПК України.
Звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу (органу місцевого самоврядування), в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, без дотримання порядку, встановленого ст.96 ПК України, є недопустимим.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що у позивача були відсутні підстави для звернення до Надвірнянської міської ради Івано-Франківської обл. із поданням в порядку п.96.1 ст.96 ПК України; саме подання не направлялося органу місцевого самоврядування, через що у позивача за таких обставин є відсутніми повноваження на звернення до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу КП «Руднєватеплоенерго» на кошти Надвірнянської міської ради Івано-Франківської обл.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Також при вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської обл. від 03.10.2013р. у справі № 5010/902/2012-Б-24/32 ліквідовано як юридичну особу банкрута КП «Руднєватеплоенерго»; вирішено вважати вимоги, які не задоволені за недостатністю майна, погашеними (а.с.113-114).
Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов безпідставним та необгрунтованим, а тому такий не підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р. в адміністративній справі № 2а-3183/11/0970 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: М.В.Костів
Н.В.Савицька