09 квітня 2014 року Справа № 876/7788/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року у справі за позовом підприємця ОСОБА_2 до Управління Укртрансінспекції у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про застосування фінансових санкцій, -
13 березня 2013 року позивач - підприємець ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідача - Управління Укртрансінспекції у Волинській області, в якому просила визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову про застосування фінансових санкцій №028112 від 04 березня 2013 року.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Укртрансінспекції у Волинській області про застосування фінансових санкцій №028112 від 04 березня 2013 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що надані позивачем схеми маршрутів до договорів по перевезенню організованих груп дітей за маршрутами «Володимир-Волинський-Зимне-Устилуг», «Ковель-Славськ-Ковель», «Люблинець-Луцьк-Люблинець» не відповідають зазначеним у договорах маршрутам, що є порушенням вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту. Таким чином, до позивача правомірно застосовано фінансову санкцію відповідно до постанови №028112 від 04 березня 2013 року. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник апелянта - Бірук В.Я. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтовними, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач - ОСОБА_2 у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, надала суду схеми маршрутів, схеми графіку та руху перевезень та документи на підтвердження обґрунтованості своїх вимог, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.
Ліцензією НОМЕР_1, виданою 28 вересня 2010 року підтверджується право ОСОБА_2 на здійснення внутрішніх перевезень пасажирів автобусами та міжнародних перевезень пасажирів автобусами, строк дії ліцензії необмежений (а.с.9).
Судом першої інстанції встановлено, що 01 березня 2013 року інспекторами управління Укртрансінспекції у Волинській області за участю представника Волинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері проведено позапланову вибіркову перевірку дотримання перевізником ОСОБА_2 вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту в частині перевезення організованих груп дітей, транспортними засобами, що належать даному перевізнику.
Перевіркою встановлено відсутність журналів реєстрації вступних інструктажів; не організовано проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; відсутній договір обов'язкового страхування пасажирів; надані позивачем схеми маршрутів не відповідають вимогам ст.69 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.
За результатами перевірки складено Акт №014014 від 01 березня 2013 року (а.с.21).
На підставі вказаного акту начальником управління Укртрансінспекції у Волинській області винесено припис №035114 від 01 березня 2013 року про усунення виявлених порушень та постанову №028112 від 04 березня 2013 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 1700 грн. (а.с.6,7).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність проведеної відповідачем перевірки підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, будь-яких порушень у процедурі її проведення судом не встановлено, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання неправомірними дій посадових осіб Управління Укртрансінспекції у Волинській області. Разом з тим, наданими позивачем доказами спростовано встановлені в ході перевірки порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до позивача фінансових санкцій відповідно до постанови Управління Укртрансінспекції у Волинській області №028112 від 04 березня 2013 року, таким чином вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, позовні вимоги в цій частині є підставними.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.
Ч.1 ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до ст.39 вказаного Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Автомобільний перевізник, що здійснює нерегулярні пасажирські перевезення, повинен мати і пред'явити ліцензію, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України. Водій автобуса, який здійснює нерегулярні пасажирські перевезення, повинен мати і пред'явити посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійну картку, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з п.58, 61 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирський перевізник забезпечує в установленому законодавством порядку страхування пасажирів, а водій повинен мати копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка ОСОБА_2 вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту проводилася, в тому числі, в частині перевезення організованих груп дітей, транспортними засобами, що належать даному перевізнику.
Відповідно до ст.38 Закону України «Про автомобільний транспорт» до перевезення організованих груп дітей (далі - груп дітей) відноситься одночасне перевезення групи з десяти і більше дітей, для яких замовником послуги призначається керівник, відповідальний за супроводження їх під час поїздки, а на групу з 30 і більше дітей призначається також медичний працівник. Перевезення груп дітей можна здійснювати в режимах як регулярних, так і нерегулярних пасажирських перевезень. Регулярні та нерегулярні перевезення груп дітей здійснюють за умови узгодження маршруту та розкладу руху із замовником та відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України. Порядок організації перевезення груп дітей визначається Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та іншими нормативно-правовими актами.
П.69 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту передбачено, що замовник послуг повідомляє не пізніше ніж за сім робочих днів автомобільному перевізнику про здійснення перевезення організованих груп дітей. Автомобільний перевізник не пізніше ніж за три робочих дні до запланованого перевезення організованої групи дітей повідомляє територіальному підрозділу Державтоінспекції про дату здійснення кожного такого перевезення, подає йому на узгодження та замовнику послуг на затвердження схему маршруту та розклад руху автобусів. Схема маршруту та розклад руху оформляються у трьох примірниках. Один примірник схеми маршруту і розкладу руху видається водію, інші зберігаються у замовника послуг та перевізника.
Як вбачається з резолютивної частини постанови Управління Укртрансінспекції у Волинській області №028112 від 04 березня 2013 року, фінансові санкції, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовані до позивача за відсутність на момент перевірки договору обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті та невідповідність наданих перевізником схем маршрутів вимогам ст.69 Правил по договорах про надання туристично-екскурсійних послуг, а саме: за договором від 26 вересня 2012 року про надання послуг з перевезень пасажирів (дітей) по маршруту «Володимир-Волинський-Зимне-Устилуг»; договором від 30 травня 2012 року про надання послуг з перевезень організованої групи дітей по маршруту «Ковель-Славськ-Ковель»; договором від 12 жовтня 2012 року про надання послуг з перевезень організованої групи дітей по маршруту «Люблинець-Луцьк-Люблинець».
Разом з тим, судом першої інстанції на підставі пояснень позивача ОСОБА_2 встановлено, що договір обов'язкового страхування від нещасних випадків на транспорті укладався щорічно на кожний автомобіль, що здійснює перевезення. Крім того, схеми маршруту по кожному договору складені та затверджені органом ДАІ, проте не збережені позивачем, оскільки перевезення за зазначеними маршрутами були одноразовими. Водночас на звернення позивача Управління ДАІ надало копії схем маршрутів дитячих перевезень (а.с.44-49). Схеми маршрутів транспортної екскурсії за вищевказаними договорами були затверджені замовниками послуг та погоджені перевізником ОСОБА_2, а також органом Державтоінспекції.
Крім того, вказані показання позивача підтверджуються матеріалами справи, зокрема, і той факт, що позивач здійснювала обов'язкове страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті шляхом укладення річного договору страхування пасажиромісць в автомобілях (а.с.33).
Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність застосування до позивача фінансових санкцій відповідно до постанови Управління Укртрансінспекції у Волинській області №028112 від 04 березня 2013 року.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансінспекції у Волинській області про застосування фінансових санкцій №028112 від 04 березня 2013 року, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року у справі № 803/556/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.І. Мікула
Судді А.Р. Курилець
М.П. Кушнерик
Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2014 року.