09 квітня 2014 року Справа № 31501/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, діючої за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_4, на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської обл. від 26.12.2011р. в адміністративній справі за позовом представника ОСОБА_3, діючої за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_4, до Росільнянської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської обл., третя особа ОСОБА_1, про часткове визнання протиправним та скасування рішення про надання дозволу на складання технічної документації, зобов'язання надати земельну ділянку, та позовом ОСОБА_1 до Росільнянської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської обл. про визнання дій протиправними та зобов'язання передати у власність земельну ділянку, -
28.02.2011р. представник ОСОБА_3, діюча за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_4, звернулася до суду із адміністративним позовом, у якому, із врахуванням поданого під час розгляду справи доповнення до позовної заяви, просила зобов'язати відповідача Росільнянську сільську раду Богородчанського району Івано-Франківської обл. надати їй земельну ділянку, орієнтовною площею 04,80 га, яка розташована в с.Росільна Богородчанського району Івано-Франківської обл.; визнати незаконним та скасувати рішення Росільнянської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської обл. № 9-18/2008 від 16.12.2008р. про надання дозволу ОСОБА_1 на складення технічної документації щодо приватизації нею земельних ділянок у частині включення до приватизації земельної ділянки розміром 0,0627 га, що раніше перебувала в користуванні ОСОБА_6 та розташованої в АДРЕСА_1 (а.с.2-3, 116-119).
Також 14.04.2011р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, у якій просила визнати дії відповідача Росільнянської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської обл. незаконними; зобов'язати останню передати їй у власність земельну ділянку розміром 1,08 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.28 і на звороті).
Ухвалою суду від 20.04.2011р. об'єднано в одне провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Росільнянської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської обл. про визнання дій незаконними та зобов'язання передати у власність земельну ділянку із позовною заявою ОСОБА_4 до Росільнянської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської обл. про зобов'язання вчинити певні дії (а.с.43).
Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської обл. від 26.12.2011р. у задоволенні позову ОСОБА_4 до Росільнянської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської обл. про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання надати земельну ділянку відмовлено; позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано незаконною бездіяльність Росільнянської сільської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_7 про передачу їй у власність земельної ділянки у с.Росільна, зобов'язано сесію Росільнянської сільської ради розглянути заяву ОСОБА_1 про передачу їй у власність земельної ділянки в с.Росільна відповідно до вимог земельного законодавства (а.с.148-149).
Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила представник ОСОБА_3, діюча за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_4, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заявлений нею позов задоволити, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити (а.с.151-155).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що заявлений нею позов є обгрунтованим, оскільки відповідачем було відмовлено у розгляді її заяви про надання земельної ділянки та рекомендовано вирішити у судовому порядку питання про прийняття спадщини. Також після смерті її батька ОСОБА_6 вона на підставі заповіту фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, через що набула право на користування земельною ділянкою, на якій розташоване спадкове майно. Також рішення № 9-18/2008 від 16.12.2008р. про надання дозволу ОСОБА_1 на складення технічної документації щодо приватизації нею земельних ділянок не відповідає вимогам закону, оскільки спірна ділянка у користуванні ОСОБА_1 не перебувала.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, що 11.06.1988р. Росільнянською сільською радою посвідчено заповіт, відповідно до якого ОСОБА_6 заповів власний житловий будинок 1941 року забудови своїй дочці ОСОБА_4 Вказаний будинок знаходився на АДРЕСА_1, однак на даний час є розвалений.
Позивач ОСОБА_4, як спадкоємець за заповітом, не зверталася в нотаріальну контору для оформлення спадщини, а отже, на даний час вона спадщину не прийняла.
Вважаючи, що земельна ділянка, на якій був розташований будинок, який ніким не доглядався і з часом розвалився, ОСОБА_4 звернулася до Росільнянської сільської ради із заявою про виділення їй цієї ділянки для будівництва нового житлового будинку по існуючих старих межах.
Разом з тим, спірна земельна ділянка спадкодавцю ОСОБА_6 не належала на праві власності, тому фактично спадщина не відкрилася. Оскільки спадкового будинку на даний час вже не має, спірна земельна ділянка відноситься до земель запасу сільської ради, тому ОСОБА_4 не може претендувати на неї як спадкоємець.
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення Росільнянської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської обл. № 9-18/2008 від 16.12.2008р. про надання дозволу ОСОБА_1 на складення технічної документації щодо приватизації нею земельних ділянок у частині включення до приватизації земельної ділянки розміром 0,0627 га, не порушує прав та інтересів позивача ОСОБА_4, остання не вступила у володіння та користування спадщиною, також спірна ділянка не перебувала у власності померлого спадкодавця.
Стосовно вирішення позовних вимог ОСОБА_1 колегія суддів враховує, що відповідно до ст.116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до даних погосподарських книг Росільнянської сільської ради з 01.01.1999р. ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 1,08 га.
Наведене свідчить про те, що позивач ОСОБА_1, як фактичний землекористувач, вправі звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про отримання у власність чи користування земельної ділянки.
ОСОБА_1 таку заяву подала до сільської ради, яка своїм рішенням № 9-18/2008 від 16.12.2008р. надала їй дозвіл на складання технічної документації по земельно-кадастровій інвентаризації та виготовленню документів по встановленню меж, необхідних для уточнення площ з метою передачі безоплатно у власність земельних ділянок.
За цим рішенням ОСОБА_1 видані необхідні документи, через що сільська рада зобов'язана була розглянути її заяву про передачу у власність земельної ділянки, в тому числі й спірної частини. Оскільки сільська рада допустила бездіяльність, тому висновки суду першої інстанції про те, що вимога ОСОБА_1 є обґрунтованою і такою, що підлягає до часткового задоволення в частині розгляду її заяви відповідно до вимог земельного законодавства, є вірними та обґрунтованими.
Разом з тим, вимагати надання конкретної площі земельної ділянки позивач ОСОБА_1 не вправі, оскільки це є компетенцією сільської ради. У цій частині колегія суддів звертає увагу на те, що при розгляді наведеної категорії справ суд вправі зобов'язати відповідний орган розглянути питання щодо передачу земельної ділянки у власність, при цьому не може приймати рішення про надання в оренду (передачу у власність) земельної ділянки, що не належить до компетенції суду.
Такий спосіб захисту прав позивача відповідає вимогам процесуального закону та гарантує дотримання прав та інтересів позивача у розглядуваній ситуації.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність та необгрунтованість заявлених представником ОСОБА_3, діючої за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_4, позовних вимог, а також про часткову підставність та обґрунтованість позову ОСОБА_1, з вищевикладених мотивів.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, діючої за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_4, на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської обл. від 26.12.2011р. в адміністративній справі № 2а-1213/11/0901 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: М.В.Костів
Н.В.Савицька