Постанова від 05.06.2009 по справі 53/69-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2009 р. Справа № 53/69-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Токар М.В., судді Івакіна В.О., Ільїн О.В.

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

позивача - Куценко О.В. (довіреність № 22 від 27.05.09 р.) після перерви Арікова Ю.А. (довіреність від 25.04.08 р.)

відповідача - Батютенко Ю.В. (довіреність від 18.12.06 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1046Х/1-8) на ухвалу господарського суду Харківської області від 26 березня 2009 р. по справі № 53/69-09

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Термоізоляція“, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк“, в особі Харківської філії товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк“, м. Харків

про визнання недійсним іпотечного договору, -

встановила:

Позивач, ВАТ “Термоізоляція“, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ “Український промисловий банк“ в особі Харківської філії ТОВ “Український промисловий банк“ про визнання недійсним іпотечного договору № 30/Кліп-06 від 04.09.2006 р., укладеного між ТОВ “Український промисловий банк” (іпотекодержатель) та ВАТ “Термоізоляція”.

Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ “Український промисловий банк” здійснювати дії, направлені на вчинення виконавчого напису нотаріуса з метою звернення стягнення на нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-18 площею 185,1 кв. м, 2-го поверху № 5-15 площею 181,0 кв. м, 3-го поверху № 8-19 площею 174,0 кв. м, приміщення № 1-13 мансарди площею 211,3 кв. м в літ. “А-3”, загальною площею 751,4 кв. м, розташовані за адресою м. Харків, вул. Університетська, буд. 13 за іпотечним договором № 30/Кліп-06, укладеним 04 вересня 2006 року між ТОВ “Український промисловий банк” та ВАТ “Термоізоляція”, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Д. В. Слоневською та зареєстрованим у реєстрі за № 1928; заборони ТОВ “Український промисловий банк” звертати стягнення на нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-18 площею 185,1 кв. м, 2-го поверху № 5-15 площею 181,0 кв. м, 3-го поверху № 8-19 площею 174,0 кв. м, приміщення № 1-13 мансарди площею 211,3 кв. м в літ. “А-3”, загальною площею 751,4 кв. м, розташовані за адресою м. Харків, вул. Університетська, буд. 13 у порядку позасудового врегулювання, шляхом:

- здійснення дій, направлених на державну реєстрацію права власності на своє ім'я;

- укладання угод, предметом яких є відчуження нежитлових приміщень на користь третіх осіб від свого імені та отримання документів, необхідних для укладання таких угод; та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” розпорядження нежитловими приміщеннями 1-го поверху № 4-18 площею 185,1 кв. м, 2-го поверху № 5-15 площею 181,0 кв. м, 3-го поверху № 8-19 площею 174,0 кв. м, приміщення № 1-13 мансарди площею 211,3 кв. м в літ. “А-3”, загальною площею 751,4 кв. м, розташовані за адресою м. Харків, вул. Університетська, буд. 13.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 березня 2009 р. по справі № 53/69-09 (суддя Прохоров С.А.) заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволена. До вирішення спору по суті вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме:

1. Заборонено ТОВ “Український промисловий банк” здійснювати дії, направлені на вчинення виконавчого напису нотаріуса з метою звернення стягнення на нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-18 площею 185,1 кв. м, 2-го поверху № 5-15 площею 181,0 кв. м, 3-го поверху № 8-19 площею 174,0 кв. м, приміщення № 1-13 мансарди площею 211,3 кв. м в літ. “А-3”, загальною площею 751,4 кв. м, розташовані за адресою м. Харків, вул. Університетська, буд. 13 за іпотечним договором № 30/ZКліп-06, укладеним 04 вересня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” та Відкритим акціонерним товариством “Термоізоляція”, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Д. В. Слоневською та зареєстрованим у реєстрі за № 1928;

2. Заборонено ТОВ “Український промисловий банк” звертати стягнення на нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-18 площею 185,1 кв. м, 2-го поверху № 5-15 площею 181,0 кв. м, 3-го поверху № 8-19 площею 174,0 кв. м, приміщення № 1-13 мансарди площею 211,3 кв. м в літ. “А-3”, загальною площею 751,4 кв. м, розташовані за адресою м. Харків, вул. Університетська, буд. 13 у порядку позасудового врегулювання, шляхом:

- здійснення дій, направлених на державну реєстрацію права власності на своє ім'я;

- укладання угод, предметом яких є відчуження нежитлових приміщень на користь третіх осіб від свого імені та отримання документів, необхідних для укладання таких угод;

3. Заборонено ТОВ “Український промисловий банк” розпорядження нежитловими приміщеннями 1-го поверху № 4-18 площею 185,1 кв. м, 2-го поверху № 5-15 площею 181,0 кв. м, 3-го поверху № 8-19 площею 174,0 кв. м, приміщення № 1-13 мансарди площею 211,3 кв. м в літ. “А-3”, загальною площею 751,4 кв. м, розташовані за адресою м. Харків, вул. Університетська, буд. 13.

Відповідач, ХФ ТОВ “Український промисловий банк“, з ухвалою місцевого господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 26.03.09 р. по справі № 53/69-09 винесена з порушенням норм процесуального права і тому підлягає скасуванню. Просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 26.03.09 р. по справі № 53/69-09 про забезпечення позову ВАТ “Термоізоляція“ до ТОВ “Український промисловий банк“ про визнання іпотечного договору недійсним.

Позивач, ВАТ “Термоізоляція“, у відзиві на апеляційну скаргу відповідача, зазначає, що з апеляційною скаргою не згоден у зв'язку з її безпідставністю. Крім того, в доповненні до відзиву позивач, вказує на те, що відсутність заходів забезпечення позову, вказаних в ухвалі господарського суду від 26.03.09 р. ускладнить, а в деяких випадках зробити неможливим виконання рішення суду. У разі прийняття рішення по справі на користь позивача, іпотечний договір № 30/Кліп-06 від 04.09.06 р. буде визнаний недійсним. Наслідком недійсності договору є двостороння реституція. Також, позивач зазначає, що інтереси та права ТОВ “Український промисловий банк” ухвалою не порушуються, оскільки іпотечне майно не знаходиться у володінні відповідача, не використовується відповідачем у господарській діяльності, доходи від його використання він не отримує. Просить апеляційну скаргу ТОВ “Український промисловий банк” залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 26.03.09 р. про забезпечення позову залишити без змін.

02.06.09 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 17 год. 10 хв. 04.06.09 р. для надання позивачем належно засвідченої копії іпотечного договору, оскільки екземпляр, який є в матеріалах справи не читається.

На виконання вимог суду позивач надав завірену копію іпотечного договору № 30/Кліп-06 від 04.09.06 р. з договорами №1,2,3 про внесення змін та доповнень.

Вказані документи долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 цього Кодексу позов забезпечується зокрема забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що є очевидна небезпека заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, захист цих прав позивача може стати неможливим без прийняття заходів забезпечення позову, та для відновлення прав позивача необхідні будуть значні зусилля та витрати.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з наступних підстав.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову відповідно до ст.66 ГПК України, суд має з урахуванням доказів, наведених позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом.

Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не відповідають зазначеним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи 4 вересня 2006 р. ВАТ “Термоізоляція“ (іпотекодавець) та ТОВ “Український промисловий банк” (іпотекодержатель ) уклали іпотечний договір № 30/ZКліп-06.

Відповідно до п. 1. 1 договору іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № 30/КЛ-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 31.08.06 р. (а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, комісії, строку кредитування, суми кредиту тощо) (надалі -Кредитний договір), укладений між іпотекодержателем і ТОВ “Компанія “Трансфер-фінанс“, за умовами якого останній зобов'язаний іпотекодержателю до 28.08.2009 р. включно в порядку, передбаченому кредитним договором повернути кредитні кошти у розмірі 6000000 грн. та щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 18,5% річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Предметом іпотеки є нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-18 площею 185,1 кв. м, 2-го поверху № 5-15 площею 181,0 кв. м, 3-го поверху № 8-19 площею 174,0 кв. м, приміщення № 1-13 мансарди площею 211,3 кв. м в літ. “А-3”, загальною площею 751,4 кв. м, розташовані за адресою м. Харків, вул. Університетська, буд. 13. (п. 1.2 іпотечного договору).

Відповідно до п. 6.2 договору № 30/ZКліп-06 від 4.09.2006 р. договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором.

Договір нотаріально посвідчений та нотаріусом накладена заборона відчуження, зазначених в договорі нежитлових приміщень, загальною площею 751,4 кв. м, що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Університетська, буд. 13.

Договір зареєстрований в реєстрі за № 1928.

В подальшому сторонами укладались договори за №№ 1, 2, 3 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору.

Тобто, іпотечний договір не самостійний договір, а є похідним від основного кредитного договору № 30/КЛ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії та забезпечує його виконання.

В позовній заяві про визнання недійсним іпотечного договору позивачем фактично оспорюється збільшення відповідачем в односторонньому порядку позичальнику ТОВ “Компанія “Трансфер-фінанс“ розміру комісії за управління кредитною лінією з 3% до 8% за кредитним договором № 30/КЛ-06 від 31.08.2006 р., при цьому позивач просить визнати недійсним інший договір, а саме договір іпотеки від 04.09.06 р. за № 30/ZКліп-06.

Нежитлові приміщення за іпотечним договором № 30/ZКліп-06 від 4.09.2006 р. відповідачу не передавались, а тому, договір іпотеки не передбачає двосторонньої реституції, як це зазначає позивач.

Позивачем ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надані докази, на підставі яких можна зробити висновок, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Тому, заява відкритого акціонерного товариства “Термоізоляція“ про забезпечення позову не підлягає задоволенню із вищевказаних підстав як необґрунтована.

В ухвалі суду першої інстанції про вжиття заходів до забезпечення позову відсутнє обґрунтування, яким чином невжиття застосованих судом заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду про визнання недійним іпотечного договору.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 26 березня 2009 р. по справі № 53/69-09 прийнята з порушенням норм процесуального права та при неповному з'ясовані обставини, що мають значення для справи, в зв'язку з чим, підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ХФ ТОВ “Український промисловий банк“ підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п.2 статті 103, п. 4 ч.1 ст. 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.03.09 р. по справі № 53/69-09 скасувати.

Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову залишити без задоволення.

Справу передати до господарського суду Харківської області для розгляду.

Головуючий суддя Токар М.В.

Судді Івакіна В.О.

Ільїн О.В.

Попередній документ
3823460
Наступний документ
3823462
Інформація про рішення:
№ рішення: 3823461
№ справи: 53/69-09
Дата рішення: 05.06.2009
Дата публікації: 15.06.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Харківський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Землекористування