23.01.07р.
Справа № А27/362
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Суддя В.О.Татарчук
Секретар П.М.Сергієнко
Представники сторін:
від позивача -Олюха В.Г. дов. від 02.11.06 №14/20358
від відповідача -Бобченко А.С. дов. від 10.01.07 №116/10/08-10-034, Желізняк Л.В. дов. від 22.01.07 №898/10/08-10-034
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі ВАТ “Інгулецький ГЗК») звернулося з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі (далі СДПІ у м. Кривому Розі) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000102600/0 від 28.02.05, №0000282330/0 від 28.02.05 і №0000262330/0 від 28.02.05.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- є неправомірним висновок податкового органу про завищення підприємством валових витрат на 283833грн., оскільки витрати, понесені на утримання ДОТ “Альбатрос» є пов'язаними з господарською діяльністю товариства і застосування пп.5.4.9 п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» є необґрунтованим;
- позивачем не були допущені порушення пп.8.9.1 п.8.9 ст.8 вказаного Закону, так як об'єктами угод з громадянами були не земельні ділянки, а розташоване на них житло;
- в діяльності товариства відсутнє заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища, оскільки дослідження хвостосховища проводилось в період з лютого по липень 2003р. і такий об'єкт мав відповідні ознаки вже на початок звітного періоду.
Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:
- позивачем в порушення пп.5.4.9 п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено до складу валових витрат витрати на утримання дитячого оздоровчого табору “Альбатрос» в сумі 283831,85грн.;
- мало місце порушення пп.8.9.1 п.8.9 ст.8 вказаного Закону у вигляді завищення валових витрат на 410008,94грн. при придбанні будинків з метою розширення кар'єру;
- товариством в порушення п.4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 №303 занижений збір на 71884,96грн. за період з 01.01.04 по 11.01.04, оскільки висновок Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем щодо стану хвостосховища був отриманий товариством лише 12.01.04;
- податкові зобов'язання були сплачені позивачем повністю та своєчасно і позивачем пропущений річний строк на оскарження спірних рішень.
В судовому засіданні 23.01.07 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
встановив:
28.02.05 СДПІ у м. Кривому Розі були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000102600/0 з визначенням податкового зобов'язання ВАТ “Інгулецький ГЗК» з податку на прибуток в сумі 151097,97грн. з яких: 76264,78грн. -основний платіж і 74833,19грн. -штрафні санкції;
- №0000282330/0, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток 226646,96грн. в тому числі: 114397,18грн. -основний платіж і 112249,78грн. - штрафні санкції;
- №0000262330/0 з визначенням податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 100638,94грн. в тому числі: 71884,96грн. -основний платіж і 28753,98грн. -штраф.
Підставою для прийняття спірного рішення був акт №10/313-00190905 від 25.02.05 «Про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ “Інгулецький ГЗК» за період з 01.04.03 по 30.09.04».
Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення:
- пп.5.4.9 п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено до складу валових витрат витрати на утримання дитячого оздоровчого табору “Альбатрос» в сумі 283831,85грн.;
- пп.8.9.1 п.8.9 ст.8 вказаного Закону завищені валові витрати на 410008,94грн. при придбанні будинків з метою розширення кар'єру;
- п.4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 №303 занижений збір на 71884,96грн. за період з 01.01.04 по 11.01.04, оскільки висновок Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем був отриманий товариством лише 12.01.04.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.
Матеріали справи свідчать про відсутність в діяльності ВАТ “Інгулецький ГЗК» порушень пп.5.4.9 п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» при віднесенні до складу валових витрат витрат на утримання ДОТ “Альбатрос».
Пунктом 5.4 ст.5 вказаного Закону визначаються особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку.
Відповідно до пп.5.4.9 п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат відносяться витрати платника податку на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності таких об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі та утримувалися за рахунок такого платника податку на момент набрання чинності цим Законом (крім капітальних затрат, які підлягають амортизації):
· дитячих таборів відпочинку за умови, що вони не здаються в оренду, не використовуються для надання платних послуг або іншої комерційної діяльності.
Приймаючи податкове повідомлення-рішення №0000102600/0 від 28.02.05 відповідач керувався тим, що дитячий табір відпочинку використовувався позивачем для надання платних послуг з відпочинку і отже, відсутні підстави для віднесення відповідних сум на утримання такого об'єкту.
В той же час, податковою інспекцією не було враховано, що надання послуг з відпочинку є одним з видів господарської діяльності позивача.
Так, відповідно до пп.3.2.32 п.3.2 ст.3 Статуту ВАТ “Інгулецький ГЗК» предметом діяльності товариства є в тому числі і організація відпочинку, оздоровлення та спортивних заходів.
З метою отримання прибутку ВАТ “Інгулецький ГЗК» здійснювалась реалізація путівок до ДОТ “Альбатрос» як профспілковому комітету, так і стороннім особам за повною вартістю.
В підтвердження наведеного, позивачем надана копія договору №1695-64 від 11.05.04, укладеного між профспілковим комітетом ВАТ “Інгулецький ГЗК» (Покупець) та позивачем щодо купівлі-продажу оздоровчих путівок у ДОТ “Альбатрос» у кількості 1410шт. на загальну суму 1043400грн.
Факт реалізації товариством путівок ДОТ “Альбатрос» підтверджується і актом перевірки №10/313-00190905 від 25.02.05 (с.62).
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Враховуючи, що надання послуг з відпочинку є одним із видів господарської діяльності позивача є цілком правомірним віднесення до валових витрат витрат на утримання дитячого табору відпочинку.
Є неправомірним і висновок податкового органу про порушення товариством пп.8.9.1 п.8.9 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств».
Так, згідно з вказаною нормою платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті.
Таким чином, обов'язковою умовою для застосування вказаної норми є здійснення господарських операції з купівлі-продажу саме землі як окремого об'єкта власності.
В той же час, позивачем придбавалися у громадян житлові будинки, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів купівлі-продажу.
Викладені обставини дозволяють стверджувати про правомірність посилань позивача на абз.10 пп.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким, до валових доходів платника податку у разі продажу невиробничих фондів включаються доходи, отримані (нараховані) від продажу, а до валових витрат - сума витрат, пов'язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням.
Підлягає визнанню нечинним і податкове повідомлення-рішення №0000262330/0 від 28.02.05, яким визначено податкове зобов'язання позивача по збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 100638,94грн.
СДПІ у м. Кривому Розі зазначено, що товариством в порушення п.4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 №303 занижений збір на 71884,96грн. за період з 01.01.04 по 11.01.04, оскільки висновок Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем щодо стану хвостосховища був отриманий товариством лише 12.01.04.
Однак на думку суду в даному випадку не має значення дата фактичного отримання такого висновку позивачем.
Слід врахувати, що висновок Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем “Оцінка хвостосховища ІнГЗК як спеціального полігону для складування відходів гірничо-збагачувального переділу, який забезпечує захист навколишнього природного середовища» був затверджений 01.01.04. Таким чином, вже станом на вказану дату хвостосховище мало ознаки спеціально створеного місця складування (полігону), що забезпечує захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення.
Відповідно до п.7.2 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України 19.07.99 N162/379 базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу.
Згідно з п.9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.031999р., розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації.
Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року.
Враховуючи те, що податковий (звітний) період по збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу позивачем цілком правомірно з 01.01.04 застосовувався коефіцієнт 1 при здійсненні розрахунків такого збору.
Стосовно посилань податкової інспекції на те, що суми податкових зобов'язань за спірним рішеннями були сплачені позивачем в повному обсязі, а тому такі рішення є відкликаними суд зазначає наступне.
Фактична сплата суб'єктом підприємницької діяльності податкових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, відкликання таких рішень не свідчать про відсутність порушеного права позивача та неможливість для останнього звернутись до суду за захистом такого права.
З приводу дотримання позивачем строку на звернення до суду слід врахувати, що відповідно до ч.2 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
ВАТ “Інгулецький ГЗК» вказує на те, що причиною пропуску строку на звернення до суду були обставини, пов'язані із:
- зміною головного бухгалтера, який безпосередньо відповідав за проведення даної роботи;
- вирішенням органами податкової міліції питання про порушення кримінальної справи стосовно посадових осіб підприємства за результатами перевірки.
Враховуючи викладене, суд вважає причини пропуску позивачем строку для звернення до суду поважними і адміністративна справа підлягає розгляду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі №0000102600/0 від 28.02.05, №0000282330/0 від 28.02.05 і №0000262330/0 від 28.02.05.
Стягнути з державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»(м. Кривий Ріг, вул.Рудна, 47, код ЄДРПОУ 00190905) 10грн.20коп. витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.
Суддя В.О.Татарчук
Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України -29.01.2007р.