"15" квітня 2014 р. Справа153/24/14
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ДЗЕРИНА М.М.
за участю секретаря сз ГУЛКОВСЬКІЙ Т.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль
цивільну справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду із даним позовом. Зазначив, що 04 квітня 2008 року ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №001-09968-040408. Відповідно до п.1,2 вищевказаного договору позивач відкриває відповідачу картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні. Позивач надав відповідачеві кредит шляхом відновлювальної відкличної кредитної лінії, що передбачена п.1,3 кредитного договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкриває відповідачу кредитну лінію на загальну суму 30000 гривень та на день укладення кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 гривень. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не складається. Станом на 29 листопада 2013 року відповідач не виконує належним чином зобов»язання за кредитним договором, в результаті чого виникла заборгованість. ОСОБА_2 був повідомлений про виникнення заборгованості по оплаті передбачених договором платежів перед ТОВ «Комерційний банк Дельта». Таким чином, станом на 29 листопада 2013 року за відповідачем виникла заборгованість на загальну суму 4567 гривень 73 копійки. Тому позивач вимушений звернутись до суду.
Представник позивача ПАТ «Дельта Банк» в судове засідання не з»явився, надав письмову заяву в якій просить справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд винести рішення, яким задовольнити їх. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином - судовою повісткою з рекомендованим повідомлення. На адресу Ямпільського районного суду Вінницької області повернулись листи із рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в його відсутність до суду не надійшло, у зв'язку з чим у відповідності зі ст.224 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду про, що позивач не заперечує проти такого розгляду.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява є обгрунтованою та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає до задоволення. Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обгрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку обов'язки сторін. Всі ці складові можуть бути з'ясовані лише в діяльності, метою якої є, відповідно до ст. 10 ЦПК, всебічне і повне з'ясування обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин. Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст. 27,46 ЦПК Украни). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.27 ЦПК України), та і обов'язок із доказування обставини при невизнанні їх сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Проаналізувавши установлені по справі фактичні обставини, оцінивши надані в силу ст.60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до слідуючого висновку.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Із досліджених судом письмових доказів встановлено - 04 квітня 2008 року ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №001-09968-040408. Відповідно до п.1,2 вищевказаного договору позивач відкриває відповідачу картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні. Позивач надав відповідачеві кредит шляхом відновлювальної відкличної кредитної лінії, що передбачена п.1,3 кредитного договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкриває відповідачу кредитну лінію на загальну суму 30000 гривень та на день укладення кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 гривень. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не складається. Станом на 29 листопада 2013 року відповідач не виконує належним чином зобов»язання за кредитним договором, в результаті чого виникла заборгованість. ОСОБА_2 був повідомлений про виникнення заборгованості по оплаті передбачених договором платежів перед ТОВ «Комерційний банк Дельта». Таким чином, станом на 29 листопада 2013 року за відповідачем виникла заборгованість на загальну суму 4567 гривень 73 копійки.
Дослідивши усі докази, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими позивач зобов'язався надати та надав грошові кошти (кредит) відповідачу у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов'язався повернути кредит та проценти за користування кредитом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені Договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Оцінюючи усі докази, що є у справі, у їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між Пат «Дельта Банк» та ОСОБА_2 є зобов»язальними, і регулюються нормами ЦК України.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що передбачено ст. 610 ЦК України.
Відповідач ОСОБА_2 в порушення вимог кредитного договору та вказаних норм ЦК України, не виконав взятих на себе зобов'язань.
Права позивача порушені невиконанням зобовязання відповідачем, а тому підлягають судовому захисту.
Зазначені обставини переконують суд в наявності підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості з відповідача в повному обсязі.
Правомірними суд визнає і вимоги позивача про стягнення з відповідача сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.88 ч.1 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача, а тому суд має підстави для задоволення вимоги про стягнення судових витрат.
Документально підтверджено, що позивач сплатив 229 гривень 40 копійок судового збору.
Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 229 гривень 40 копійок судового збору.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані ст.ст. 526, 527, 530, 536, 554, 610, 611, 612, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України
Керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224-226, 228 ЦПК УКРАЇНИ і на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 536, 554, 610, 611, 612, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» (р/р №26251901970431, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість по кредитному договору на загальну суму 4567 ( чотири тисячі п»ятсот шістдесят сім) гривень 73 копійки.
Стягнути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» (р/р №26251901970431, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) витрати за сплату судового збору в розмірі 229 гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий М.М.Дзерин