Провадження № 22-ц/774/1346/14 Справа № 2/205/3483/13 Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник К.О. Доповідач - Тамакулова В.О.
Категорія 27
07 квітня 2014 року м. Дніпропетровськ
07 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді: Тамакулової В.О.
суддів: Болтунової Л.М., Макарова М.О.
при секретарі: Поляковій Н.О. ,
яка розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 01 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У серпні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обгрунтовував тим, що 28 липня 2008 року укладено договір № 866910/ФЛ за яким відповідач отримав кредит в сумі 160296,60 доларів США на строк до 12 липня 2028 року зі сплатою 14.49 % річних.
Зобов'язання стосовно своєчасного погашення боргу відповідач порушив, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 301616,56 дол.США (триста одна тисяча шістсот шістнадцять доларів США 56 центів), що у еквіваленті за курсом Національного Банку України станом на 10 червня 2013 року складає 2410821, 16 грн.- 158411,81 дол.США- заборгованість за сумою кредиту; 111135,23 дол.США заборгованість за відсотками; 16039,86 дол.США-пеня за несвоєчасне погашення заборгованості; 16029,66 дол.США -штрафи.
Відповідач позов не визнав, вказував, що вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 листопада 2011 року в укладанні завідомо незаконного договору визнані винними посадові особи банку, договір він підписав, однак гроші не отримував, просив в задоволенні вимог відмовити.
Рішенням районного суду позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість та судові витрати в розмірі 3441,00 грн.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та про цесуального права, просить скасувати рішення й постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 липня 2008 року сторони уклали кредитний договір № 866910/ФЛ за яким відповідач отримав кредит в сумі 160296,60 доларів США на строк до 12 липня 2028 року зі сплатою 14.49 % річних.
Зобов'язання стосовно своєчасного погашення боргу відповідач порушив , тому уторилась заборгованість в сумі 301616,56 дол.США (триста одна тисяча шістсот шістнадцять доларів США 56 центів), що у еквіваленті за курсом Національного Банку України станом на 10 червня 2013 року складає 2410821, 16 грн. , з яких: 158411,81 дол.США- заборгованість за сумою кредиту; 111135,23 дол.США -заборгованість за відсотками; 16039,86 дол.США- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості; 16029,66 дол.США - штрафи.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк (кре-дитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, що встановлені договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і спла-тити проценти.
За п. 3 ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні догово-рів, у визначенні їх умов, з урахуванням норм ЦК України, інших актів цивільного законо-давства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону відповідальності за його порушення ( ст.615 ЦК України)..
Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог.
Ч. 3 ст. 10 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести обставини своїх вимог або заперечень і надати докази згідно ст. ст. 57-60 ЦПК України.
Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок , з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою ( ч4 ст. 61 ЦПК України).
Суд обгрунтовано не прийняв до уваги заперечення відповідача з посиланням на вирок Кіровського районного суду Дніпропетровська від 24 листопада 2011 року яким визнані винними у скоєнні службових злочинів посадові осіби відділення № 12 філії Дніпропетровського РУ ВАТ «Надра» при оформленні кредиту 28 липня 2008 року.
Як зазначено в вироку, посадові особи філії банку уклали з відповідачем завідомо незаконний договір і видали йому кредит в сумі 160296,60 грн., що підтверджено особистими підписами відповідача кредитного договору та заяви про видачу готівки і її отримання (а.с. 3-8).
З позовом про визнання договору незаконним відповідач не звертався, особисті підписи на зазначених документах не спростував, взяті на себе кредитні зобов'язання він має виконувати відповідно до умов договору який є чинним. За встановлених судом обставин та наданих доказів апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При розгляді спору, суд І інстанції в повному обсязі з'ясував права та обов'язки сто рін, перевірив доводи, обставини справи, надав їм належну оцінку і постановив рішення, яке відповідає вимогам Закону.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 01 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий: