Справа №1кс-175/1047/14-к
провадження №1кс-175/35/14-к
Вирок
Іменем України
15 квітня 2014 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12013040440002415 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, одруженого, освіта середня, не працюючого, військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого по на АДРЕСА_1 , раніше судимий 30 листопада 2009 року Амур-Нижньодніпровським судом міста Дніпропетровська за ст. ст. 190 ч.1, 358 ч.3 КК України, кримінальна справа закрита на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 у невстановлений слідством час знаходячись на неогородженій території ділянки АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_5 , побачив розташований на вказаній ділянці чужий металевий контейнер, де у нього виник намір, направлений на викрадення цього контейнеру шляхом його демонтування з подальшим збутом.
Далі, реалізуючи умови свого злочинного наміру, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх таємний характер, 02 вересня 2013 року перебуваючи у невстановленому під час розслідування місці зателефонував по телефону, номер якого у ході розслідування не встановлено, який знайшов у одній з об'яв, розміщеній в газеті «Дніпровська неділя» невідомому йому чоловіку, особу якого у ході розслідування не встановлено, з яким домовився про збут йому зазначеного вище металевого контейнеру у якості металобрухту з його одночасним демонтажем та вивозом коштом останнього.
Після чого, 03 вересня 2013 року ОСОБА_4 , доводячи до кінця умови свого злочинного наміру, направленого на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи на території зазначеної вище ділянки разом з невідомими йому чоловіком на ім'я ОСОБА_6 та ще двома чоловіками, повідомивши останнім, що вказаний вище металевий контейнер належить йому на праві власності, ввівши тим самим останніх в оману щодо своїх дійсних намірів, збув шляхом продажу їм цей контейнер, за що отримав винагороду у розмірі 760 грн., після чого вказані невідомі йому особи демонтували зазначений контейнер та у вигляді металобрухту завантажили його на належний їм автомобіль «Газель» білого кольору, державний номер у ході розслідування не встановлено, після чого з місця скоєння злочину разом з ОСОБА_4 зникли.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 , який є власником вказаного вище металевого контейнеру, завдано шкоду у вигляді майнових збитків на суму 2043 грн. 00 коп.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, суду пояснив, що при викладених в обвинувальному акті обставинах він викрав майно потерпілого ОСОБА_5 . У скоєному щиросердно каявся та просив суд суворо не карати. Дослідження доказів на підтвердження обставин злочину вважав недоцільним.
Переконавшись у правильному розумінні ОСОБА_4 змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності його позиції, а також роз'яснивши передбачені частиною 3 статті 349 КПК процесуальні наслідки визнання таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого діяння і його умисні дії, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікує за ч.1 ст. 185 КК України.
При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини справи й особу ОСОБА_4 , - задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щиросердне каяття та повне визнання вини.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 суд не вбачає. Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65-67, 69-1 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_4 , суд погоджується з думкою представника державного обвинувачення про вид та міру покарання, та вважає за необхідне призначити покарання з випробуванням з застосуванням ст. 75 КК України, вважаючи, що дане покарання відповідатиме тяжкості вчиненого й буде достатнім для виправлення ОСОБА_4 .
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд вважає законним, обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню у повному обсязі відповідно до ст. 1166, 1167 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за умови, що на протязі 2 (двох) років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пунктів 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 29 серпня 2013 року Бабушкінським РВ у місті Дніпропетровську ГУДМС України у Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого по на АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Кимпень Вулканештського району Молдова, паспорт серії НОМЕР_3 виданий 15 жовтня 1999 року Дніпропетровським РВ УМВС України у Дніпропетровській області,зареєстрований по АДРЕСА_3 )у рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 2043 грн. 00 коп., та 1 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
На вирок сторонами може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1