Справа № 159/342/14-к
Провадження № 1-кп/159/23/14
м. Ковель 14 квітня 2014 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області кримінальне провадження (кримінальну справу), внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013020310000203 від 22 листопада 2013 року, про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз судимого 20.11.2012 року Ковельським міськрайонним судом за ч.1 ст. 316, ч.1 ст. 309, 70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, -
у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 309, ч.1 ст. 311 КК України, -
Згідно з обвинувальним актом, обвинувачений ОСОБА_5 , будучи судимим 20.11.2012 року Ковельським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 309 КК України з призначенням покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання був звільнений з випробувальним терміном 2 роки, на шлях виправлення не став і в період не знятої та не погашеної судимості скоїв новий злочин в сфері обігу наркотичних засобів та прекурсорів.
Так, діючи повторно, ОСОБА_5 в травні 2013 року на присадибній ділянці за місцем свого проживання у с. Заріччя Ковельського району Волинської області посадив рослини маку в невеликій кількості, які у другій декаді вересня 2013 року, після їх дозрівання, зрізав та висушив на горищі будинку, після чого головки рослин маку подрібнив через м'ясорубку і, усвідомлюючи, що отримана речовина являється наркотичним засобом, зберігав її без мети збуту, для власного вживання з метою наркотичного сп'яніння.
22 листопада 2013 року ОСОБА_5 , переслідуючи мету виготовити опій ацетильований, зберігаючи при собі поліетиленовий пакет, в якому знаходилися грубо подрібнені головки рослин маку, пакет "Калій перманганат" та три медичні шприци, рейсовим автобусом приїхав із с. Заріччя Ковельського району до м. Ковель, де, прийшовши на перон станції Ковель Львівської залізниці, був виявлений працівниками міліції Волинського ЛВ за паління у невстановленому місці і в подальшому, при написанні протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, у присутності понятих, у нього було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходились три медичні шприци, паперовий пакет "Калій перманганат" та наркотичним засобом - маковою соломою, масою в перерахунку на суху речовину 60,31 грам, яка, відповідно до висновку експерта № 835 від 26.11.2013 року, згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, із змінами та доповненнями, віднесена до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 повторно незаконно виготовив, зберігав та перевозив наркотичний засіб без мети збуту, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України.
Крім цього, приблизно 19 листопада 2013 року ОСОБА_5 , перебуваючи на привокзальній площі м. Ковель, придбав для власного вживання у невстановленої особи паперовий пакет "Калію перманганату", за який заплатив гроші в сумі 17 гривень.
22 листопада 2013 року, приїхавши із с. Заріччя Ковельського району до м. Ковель, ОСОБА_5 , перебуваючи на пероні станції Ковель був виявлений працівниками міліції Волинського ЛВ за паління у невстановленому місці і в подальшому, при написанні адміністративного протоколу, у присутності понятих, у нього було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, в якому знаходились макова солома, маса якої в перерахунку на суху речовину становить 60,31 грам, три медичні шприци та пакет "Калію перманганату", з кристалічною речовиною що, відповідно до того ж висновку експерта, є калієм перманганатом, масою 5,07 грам, який, згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, із змінами та доповненнями, віднесений до прекурсорів, стосовно яких встановлюються заходи контролю.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 незаконно придбав, зберігав та перевозив прекурсор, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 311 КК України.
В ході судового провадження між прокурором Волинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12013020310000203, та обвинуваченим ОСОБА_5 14 квітня 2014 року укладено угоду про визнання винуватості, за змістом якої ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 : за ч. 2 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців позбавлення волі; за ч. 1 ст. 311 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік; на підставі ст. 70 КК України, призначити покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, - у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд прийшов до висновку, що угода може бути затверджена з таких мотивів.
Відповідно до положень ч.ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що кримінальні правопорушення (злочини), у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , є злочинами середньої та невеликої тяжкості відповідно (ст. 12 КК України). Правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно.
Угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_5 про підозру.
Потерпілих у даному кримінальному провадженні немає.
Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкціям ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого сторонами покарання.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_5 , цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом встановлено, що зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, її умови не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства.
Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що не заперечував в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 . В суду відсутні обґрунтовані і достатні підстави вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , застосовані під час досудового слідства, були чинними до 16.02.2014 року. Прокурором в судовому засіданні не заявлялось про необхідність застосування будь-якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили.
Цивільного позову по справі не заявлено.
Процесуальні витрати по справі, пов'язані із залученням експертів на проведення фізико-хімічної експертизи в сумі 293,40 грн., у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави в повному обсязі.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374, 472-475 КПК України, суд, -
Затвердити Угоду про визнання винуватості від 14 квітня 2014 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013020310000203 від 22 листопада 2013 року, укладену між прокурором Волинської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України і призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 місяців,
за ч. 1 ст. 311 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 місяців.
На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання (невідбуте покарання становить 2 (два) роки обмеження волі, що, за правилами ст. 72 КК України, відповідає 1 (одному) року позбавлення волі (в співвідношенні: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі)) за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2012 року, і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 8 (вісім) місяців.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання у зв'язку з приведенням вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати по справі в сумі 293 (двісті дев'яносто три) гривні 40 копійок за проведення фізико-хімічної експертизи.
Речові докази:
- макову солому вагою 60,31 грам (окрім використаного в ході дослідження 0,6 грам);
- калій перманганату, вагою 5,07 грам (окрім використаного в ході дослідження вагою 0,5 грам);
- три ін'єкційні шприци,
що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Волинського ЛВ УМВС України на Львівській залізниці, - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення вироку.
Головуючий ОСОБА_1