Справа № 748/1015/14-п Головуючий у 1 інстанції Криворученко Д. П.
Провадження № 33/795/82/2014
Категорія - ч.2 ст. 130 КУпАП
15 квітня 2014 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області - суддя Антипець В.М.,
з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
Розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2014 року,
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1, громадянин України, працюючий єгерем ТОВ «SMP»Максим»,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП України з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу та стягненням на користь держави судового збору у розмірі 36 грн. 54 коп.
Як встановив суд, 09 лютого 2014 року о 08 годині 00 хвилин на 116 км + 9 м автодороги Київ-Вишгород-Десна-Чернігів, ОСОБА_1 повторно, після притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем марки «ВАЗ 212140-120-40» державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, і в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, в присутності двох свідків, відмовився від проходження медичного огляду в медичному закладі на стан сп'яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить замінити вид стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф, мотивуючи тим, що робота єгерем потребує керування транспортними засобами, а позбавлення права керування призведе до втрати роботи і засобів до існування. Він має позитивні характеристики і не знав, що відмова пройти медичне обстеження на стан сп'яніння, тягне за собою відповідальність як за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Під час апеляційного перегляду ОСОБА_1 просив пом'якшити вид стягнення.
Заслухавши особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2014 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП за те, що 8 січня 2014 року о 9 годині 20 хвилин був затриманий під час керування автомобілем марки «ВАЗ 212140-120-40» державний номерний знак НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння.
Через місяць після вчинення першого правопорушення, 9 лютого 2014 року ОСОБА_1 був зупинений працівниками ДАІ, які маючи підозри про перебування водія у стані сп'яніння, запропонували пройти медичне обстеження.
У протоколі про адміністративне правопорушення власноручно ОСОБА_1 записано, що увечері він вживав спиртні напої, а на ранок керував автомобілем, а тому згоден з підозрами працівників ДАІ та не бажає їхати на медичне обстеження ( а.с.2).
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння. Невиконання названого пункту Правил в даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, що він поспішав затримувати браконьєрів, а тому не погодився їхати на медичне обстеження, не заслуговують на довіру. Про такі причини, ні під час складення протоколу, ні під час судового засідання в районному суді, ОСОБА_1 не зазначав.
Санкція частини 2 ст. 130 КУпАП передбачає для водіїв лише два види стягнення: позбавлення права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Прохання ОСОБА_1 про заміну виду стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф задоволенню не підлягає, як таке, що прямо суперечить положенням ч. 2 ст. 130 КУпАП, викладеним в редакції Закону України від 19 листопада 2013 року №693-УІІ.
Отже, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і законних підстав для її зміни, не має.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 23, 33, 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 березня 2014 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Антипець