Справа №592/1943/14-ц
Провадження №2/592/886/14
09.04.2014 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в особі: судді Фоменко І.М., при секретарі Щербань Г.Г., представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, середнього заробітку при звільненні та моральної шкоди, -
Позивачка звернулась до суду з позовом, який підтримала в судовому засіданні і мотивує його тим, що з 02 вересня 2013р. по 12 лютого 2014р. вона працювала у відповідачки на посаді завідуючої аптеки. Її заробітна плата згідно трудового договору від 16.10.2012р. складала 1300 грн. на місяць. При звільненні відповідачка з нею не розрахувалась, тому вона просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 нараховану, але не виплачену заробітну плату за грудень 2013 року та січень-лютий 2014 року, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Представник відповідача, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки відповідно до відомостей про виплату грошей від 20.12.2013р. та 08.01.2014 p., ОСОБА_2 заробітну плату за грудень 2013 р. отримала у повному обсязі. За січень-лютий 2014 р. їй з урахуванням невикористаних днів відпустки при звільненні було нараховано до виплати 2394,44 грн. Проведеною інвентаризацією при звільненні ОСОБА_2 встановлено недостачу медикаментів на загальну суму 3644,67 грн., що підтверджується інвентаризаційним описом № 5 від 27.01.2014 р. У зв'язку з недостачею цінностей виявленою під час інвентаризації, 30.01.2014 р. було прийнято розпорядження про покриття шкоди завданою недостачею медикаментів шляхом відрахування із заробітної плати, в тому числі з позивачки у розмірі 1214,89 грн. Це розпорядження було доведено до відома ОСОБА_2, що підтверджується актом від 10.02.2014р., 18.02.2014 p., листом від 18.02.2014 p., який остання отримала 24.02.2014р., що підтверджується квитанцією № 4003501635344 та повідомлення про вручення відправлення № 4003501635344. У зв'язку з відмовою отримувати залишок заробітної плати за вирахуванням сум відповідно до розпорядження від 30.01.2014 p., ФОП ОСОБА_3 було здійснено поштовий переказ грошей в сумі 1179,55 грн. на ім'я ОСОБА_2. Таким чином затримка розрахунку при звільненні сталася з вини позивачки, яка всіляко ухилялася і відмовлялася отримувати належні їй до виплати суми при звільненні.Просить відмовити у задоволенні позовниї вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що з 02 вересня 2013р. по 12 лютого 2014р. ОСОБА_2. працювала у ФОП ОСОБА_3 на посаді завідуючої аптеки, її заробітна плата згідно трудового договору від 16.10.2012р. складала 1300 грн. на місяць.(а.с. 3-4, 41)
Проведеною інвентаризацією при звільненні ОСОБА_2 встановлено недостачу медикаментів на загальну суму 3644,67 грн., що підтверджується інвентаризаційним описом № 5 від 27.01.2014 р. (а.с. 24-40)
Згідно розпорядження ФОП ОСОБА_3 від 30.01.2014 року, у зв'язку з недостачею медикаментів в аптеці № 1 за адресою м. Суми вул. Паризької Комуни, 52 А, виявленою під час інвентаризації, 30.01.2014 р. було прийнято рішення про покриття шкоди завданою недостачею медикаментів шляхом відрахування із заробітної плати, в тому числі з ОСОБА_2 у розмірі 1214,89 грн. (а.с. 17)
Це розпорядження було доведено до відома ОСОБА_2, що підтверджується актом від 10.02.2014р., 18.02.2014 p., листом від 18.02.2014 p., який остання отримала 24.02.2014р., що підтверджується квитанцією № 4003501635344 та повідомлення про вручення відправлення № 4003501635344. (а.с. 18-23)
У зв'язку з відмовою отримувати залишок заробітної плати за вирахуванням сум відповідно до розпорядження від 30.01.2014 p.,ФОП ОСОБА_3 11.03.2014р. було здійснено поштовий переказ грошей в сумі 1179,55 грн. на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 23)
Згідно довідки про доходи, середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становить 61 грн. 18 коп.
Між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що регулюються КЗпП України.
Згідно ст.ст. 22, 94, 97 КЗпП України, ст.ст. 1, 21, 24 ЗУ «Про оплату праці», на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу покладений обов'язок виплачувати працівнику заробітну плату.
Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 була звільнена 12.02.2014р., а розрахунок з нею був здійснений 11.03.2014р., за таких обставин, середній заробіток за час затримки розрахунки при звільненні в розмірі 1040 грн. 06 коп. за період з 12.02.2014р. по 11.03.2014р., що складає 17 робочих днів при середньоденній заробітній платі 61,18 грн., підлягає стягненню з відповідачки на користь позивачки.
Відповідно до вимог ст. 10,11 ЦПК України, суд вирішує справи на засадах змагальності, не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах позовних вимог, на підставі поданих ними доказів.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається я на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за грудень 2013 року та січень-лютий 2014 року. не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.
Щодо відшкодування моральної шкоди, судом встановлено, що ОСОБА_2 заподіяна моральна шкода, при визначенні якої суд приймає матеріальний стан сторін по справі, душевні страждання позивачки, те що за захистом порушених прав вона була вимушена звернутись до суду, та з урахуванням розумності і справедливості, та вимог чинного законодавства, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки в розмірі 100 грн. моральної шкоди з ФОП ОСОБА_3.
У відповідності з ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 243,60 грн., оскільки позивачку було звільнено від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 56- 60, 81, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовільнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунки при звільненні в розмірі 1040 грн. 06 коп. та моральну шкоду в розмірі 100 грн., а всього 1140 грн. 06 коп., без урахування податків, зборів, обов»язкових платежів.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі за грудень 2013 року, січень-лютий 2014 року відмовити за необгрунтованістю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми.
Суддя І.М. Фоменко
Копія вірна: