пр. № 6/759/293/14
ун. № 759/5646/14-ц
09 квітня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України,
03.04.2014 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло подання головного державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Ткачова К.В. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 в праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за виконавчим документом. В обґрунтування вимог подання посилається на те, що на примусовому виконанні ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві перебуває наказ господарського суду Київської обл. №911/2689/13 від 05.09.2013 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 17 741, 54 грн. Постановою державного виконавця від 28.10.2013 року відкрито виконавче провадження, накладено арешт на майно боржника та кошти, що містяться на його рахунках у банківських установах. За боржником не зареєстровано майна, кошти на рахунку відсутні, що ускладнює виконання рішення суду. Станом на 24.03.2014 року рішення за виконавчими документами боржником не виконані. Подання передано головуючому судді 08.04.2014 року.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився.
Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця (ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання на підставі наступного.
Встановлено, що 05.09.2013 року господарським судом Київської обл. по справі №911/2689/13 видано наказ про примусове виконання рішення суду про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 16 000, 00 грн. боргу, 21,04 грн. 3 % річних, а також 1 720, 50 грн. судового збору. Наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 01.09.2014 року (а. с. 20).
28.10.2013 року головним державним виконавцем органу ДВС Святошинського РУЮ Ткачовою К.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №40449668 про примусове виконання наказу №911/2689/13, виданий 05.09.2013 господарським судом Київської обл. про стягнення боргу у сумі 17 741, 54 грн. з ФОП ОСОБА_1 Боржника зобов'язано добровільно виконати рішення до 04.11.2013. (а. с. 19).
З матеріалів подання вбачається, що державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві вживалися наступні заходи по примусовому виконанню рішення суду: винесено постанову ВП №40449668 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ФОП ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення: 17 741, 54 грн. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу. Постановою про арешт коштів божника ВП №40449668 державним виконавцем накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках в: код банку: 320649, найменування фінансової установи: філія «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «Приватбанк» та належить боржнику ФОП ОСОБА_1 у межах суми: 17 741,54 грн. Державним виконавцем надсилались запити до ДПС України про джерело доходів боржника, про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями. Отримано відповідь з ПАТ КБ «Приватбанк» про накладення арешту на кошти в сумі 17 741,54 грн., повідомлено, що на рахунках кошти відсутні. Також отримано інформаційну довідку з Державного реєстру прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо даних боржника, його місце проживання, вид діяльності. На адресу боржника надсилалась вимога щодо виконання рішення суду.
Станом на 24.03.2014 року боржник рішення суду не виконав, в матеріалах виконавчого провадження відсутні документи (квитанції про переказ коштів на рахунок стягувачів, інше), які підтверджують сплату боргу боржником.
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця (ст. 377-1 ЦПК України).
Отже, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 377-1 ЦПК України. Враховуючи наведені норми, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується лише у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Факт невиконання судового рішення не є підставою для постановлення ухвали про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, для застосування вказаного заходу державному виконавцю необхідно довести наявність умислу боржника на ухилення від виконання судового рішення. Проте, в матеріалах подання відсутні докази отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та надання боржнику можливості добровільно виконати виконавчий документ, не зазначено доказів ухилення боржника від виконання зобов'язання, що є підставою для відмови в задоволенні подання.
Суд враховує, що в доданих до подання матеріалах відсутні докази отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження»). В доданих до подання матеріалах відсутні дані про те, що боржнику відомо про існування відповідного виконавчого провадження, що спростовує твердження про ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, оскільки не доводить наявності умислу боржника на вчинення відповідних дій.
До клопотання додано копію повідомлення про вручення поштового відправлення, проте, воно не є доказом отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №40449668, оскільки на повідомленні зазначено ВП №1274/27.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Керуючись ст. ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ