10 квітня 2014 рокусправа № 804/9537/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката ОСОБА_2
представника відповідача - Бахіра Ю.І. ( довіреність від 12.03.2014 )
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у справі № 804/9537/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконкому Вільногірської міської ради, про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У липні 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), у якому просила поновити пропущений строк звернення до суду; визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008462303 від 20.06.2013 р., яким їй було збільшено грошове зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 74738,01 грн., з яких за основним платежем - 59790,41 грн., за штрафними санкціями - 14974,60 грн.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що договір оренди, на підставі якого було нараховано їй грошове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, припинив свою дію 28.10.2010 р., оскільки, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.10.2010 р. № 2324, орендована Позивачем земельна ділянка перейшла у її власність. (а.с.2-3)
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Верхньодніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконкому Вільногірської міської ради, про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Постанова суду обґрунтована тим, що Позивачем державний акт на право власності на земельну ділянку було отримано лише 09.11.2012 р. і саме з цього часу виникло право власності на земельну ділянку, у зв'язку з чим плата за землю у вигляді орендної плати відповідно до законодавства повинна була вноситися ФОП ОСОБА_1 до 09.11.2012 р. ( а.с.56-57)
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що єдиною підставою для нарахування орендної плати за землю був договір оренди, в п.33 якого зазначалось, що дія договору припиняється у разі придбання орендарем земельної ділянки, що орендувалась, у власність. Таким чином, договір оренди земельної ділянки втратив чинність з моменту укладення договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, в якому визначено, що він вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення, а саме - 28.10.2010 р.(а.с.64-66, 70-71)
Відповідач - Верхньодніпровська ОДПІ, надала заперечення на апеляційну скаргу, просить врахувати, що відповідно до вимог земельного та податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 повинна сплачувати орендну плату за земельну ділянку по 08.11.2012 року, і лише з 09.11.2012 року ( з дати реєстрації права власності на неї) - земельний податок.
У судовому засіданні апеляційної інстанції Позивач - ОСОБА_1 та її представник вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити із підстав, у ній зазначених. Наполягали на тому, що з дня укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки (28.10.2010 року) та підписання акту прийому - передачі цієї ділянки, яким була здійснена передача зазначеної у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від продавця (Вільногірської міської ради) до покупця (ОСОБА_1) , Вільногірська міська рада перестала бути власником ділянки та договір оренди цієї ділянки перестав існувати, оскільки власником ділянки стала ОСОБА_1, яка і стала з цього часу сплачувати земельний податок за цю ділянку. Зазначене підтверджено і наданими до суду листами міського голови.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 27.01.1994 року виконавчим комітетом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області та перебуває на обліку у Верхньодніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області як платник єдиного податку. (а.с.5-6).
01.11.2004 р. між ФОП ОСОБА_1(орендар) та Вільногірською міською радою (орендодавець) укладено Договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання. Договір укладено на п'ятнадцять років. (а.с.7-9).
28.10.2010 р. між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та Територіальною громадою міста Вільногірська в особі Вільногірської міської ради (продавець) укладено договір купівлі-продажу орендованої земельної ділянки, згідно з яким продавець на підставі рішення Вільногірської міської ради від 21.10.2010 р. №1856-104/У "Про продаж Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої по АДРЕСА_1, шляхом викупу, для комерційного використання" зобов'язується передати за відповідну плату у приватну власність покупця земельну ділянку несільськогосподарського призначення, а покупець зобов'язується прийняти цю земельну ділянку і сплатити за неї ціну відповідно до умов, визначених у договорі. Договір зареєстровано в реєстрі №2324. В договорі зазначено, що він підлягає державній реєстрації. (а.с.11-12)
Відповідно до акту передачі земельної ділянки від 29.10.2010 р. була здійснена передача зазначеної у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від продавця до покупця шляхом викупу земельної ділянки вартістю 64662,00 грн. без урахування ПДВ. (а.с.53)
09.11 2012 року ФОП ОСОБА_1 було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку, отриману нею на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.10.2010 р. № 2324. (а.с.10)
30.05.2013 р. на підставі наказу від 29.05.2013 р. №521 уповноваженим працівником Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області згідно із п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо дотримання вимог податкового законодавства по сплаті плати за землю Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.11.2010 р. по 09.11.2012 р., за результатами якої складено Акт №456/170/НОМЕР_2 від 05.06.2013 р. (а.с.13-22)
Перевіркою встановлено, що в порушення п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України платником занижено орендну плату за землю державної та комунальної власності за період з 01.11.2010 р. по 09.11.2012 р. на загальну суму 59790,41 грн., в т. ч. за період з 01.11.2010 р. по 31.12.2010 р. на суму 4073,05 грн., за 2011 р. на суму 24438,45 грн., з 01.01.2012 р. по 09.11.2012 р. на суму 31278,91 грн. Також в порушення п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України платником завищено земельний податок у сумі 878,30 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Верхньодніпровською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000456170 від 20.06.2013 р., яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" у розмірі 74738,01 грн., з них: основний платіж - 59790,41 грн., штрафні (фінансові) санкції - 14947,60 грн. (а.с.23)
Скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і було предметом судового розгляду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що державний акт на право власності на земельну ділянку було отримано лише 09.11.2012 р. і саме з цього часу виникло право власності на земельну ділянку, у зв'язку з чим плата за землю у вигляді орендної плати відповідно до законодавства повинна була вноситися ФОП ОСОБА_1 до 09.11.2012 р.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку плата за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Пунктом "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з п. 288.1 - 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Як зазначалось вище, договір оренди на спірну земельну ділянку від 01.11.2004 р. укладено строком на п'ятнадцять років. Відповідно до умов договору, його дія припиняється, зокрема, придбанням земельної ділянки у власність ( п.33Договору)
Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, яка регулює строк сплати плати за землю, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Пунктом 3.2 Договору купівлі-продажу орендованої земельної ділянки від 28.10.2010 р. визначено, що право власності на земельну ділянку, що продається, виникає після одержання покупцем документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації (а.с.11)
У відповідності до статті 640 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що державна реєстрація прав на земельну ділянку є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на неї.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави вважати, що право власності, зокрема на земельну ділянку, придбану відповідно до договору купівлі-продажу, виникає саме з моменту державної реєстрації права власності на таку ділянку, що підтверджується відповідним державним актом.
Оскільки в договорі оренди встановлено, що він втрачає свою чинність саме з набуттям орендарем права власності на земельну ділянку, а у договорі купівлі-продажу земельної ділянки визначено, що право власності на земельну ділянку, що продається, виникає після одержання покупцем документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації (а не з моменту укладення відповідного договору купівлі-продажу) , а реєстрація права власності на земельну ділянку відбулася лише 09.11 2012 року, то і право власності Позивача на зазначену земельну ділянку виникає саме з цього часу.
Жодна із законодавчих норм не містить положень про те, що право власності на земельну ділянку набувається новим власником (а отже - припиняється у попереднього власника) саме з моменту укладення та нотаріально посвідчення договору купівлі-продажу та підписання акту прийому-передачі, а не з дня державної реєстрації такого права.
Посилання заявника апеляційної інстанції на те, що єдиною підставою для нарахування орендної плати за землю був договір оренди, в п.33 якого зазначалось, що дія договору припиняється у разі придбання орендарем земельної ділянки, що орендувалась, у власність, а тому договір оренди земельної ділянки втратив чинність з моменту укладення договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, в якому визначено, що він вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення, а саме - 28.10.2010 р., визнаються колегією суддів помилковими та такими, що спростовуються вищенаведеними правовими нормами та наявними у справі доказами.
Сплата Позивачем земельного податку за період з дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки до дня державної реєстрації права власності на цю ділянку фактично є надміру сплаченим земельним податком, і його повернення вирішується у передбаченому законом порядку.
В той же час зазначене не звільняє особу від сплати орендної плати за земельну ділянку, оскільки до державної реєстрації права власності на земельну ділянку та не розірвання договору її оренда у передбаченому законом порядку, особа вважається орендарем земельної ділянки, а не її власником
За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у справі № 804/9537/13-а - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у строки та у порядку, визначеному статтею 212 КАС України.
Повний текст ухвали складено 11 квітня 2014 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко