27 березня 2014 рокусправа № 0870/12202/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.
представників позивача - Таджельянц М.М. та Маркової С.Ю. (довіреність від 26.03.2014)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КВК»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року у справі № 0870/12202/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВК» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень - рішень, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КВК» ( далі - Позивач), звернулося з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області ( далі - Відповідач), у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Відповідача № 00023522-11 від 18.10.2012, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 86041.50 грн..
На підтвердження заявлених вимог посилались на те, що висновки акту перевірки про нікчемність правочину, укладеного між Позивачем та ТОВ "Абсолют АМ", є безпідставними, оскільки реальність угоди підтверджується первинною та звітною документацією. Також, Позивач, посилаючись на п. 86.9 ст.86 Податкового кодексу України вважає, що Відповідач неправомірно нарахував податкове зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2011 року у сумі 18333,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Глорія-НЕТ", оскільки перевірку фактично проведено на підставі постанови слідчого про порушення кримінальної справи , а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. ( а.с.3-6)
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КВК» відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду обґрунтовано тим, що оскільки вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя (справа №0814/183/2012, 1/814/111/2012 від 13.03.2012), визначено фінансово-господарську діяльність ТОВ "Абсолют АМ" фіктивною, а Позивачем не надано інших бухгалтерських документів, що свідчили б про фактичне виконання послуг з прибирання нежитлових приміщень, а саме - не доведено, які саме приміщення прибирались, за якою адресою та які роботи фактично здійснювались, то і підстави для визнання правомірним віднесення сум до податкового кредиту по даних взаємовідносинах - відсутні. Крім того, з огляду на те, що інший контрагент Позивача - ТОВ «Глорія-НЕТ» зареєстроване в м. Рівне, на цьому підприємстві працює лише одна особа, а оригінали документів по взаємовідносинам Позивача із ТОВ "Глорія-НЕТ" були вилучені у Позивача в межах розслідування кримінальної справи №51/289-11за фактом фіктивного підприємництва даного контрагента, суд дійшов висновку, що документи щодо взаємовідносин Позивача із ТОВ "Глорія-НЕТ" не мають силу документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, оскільки роботи даним підприємством за зазначеними договорами не виконувалися. ( а.с.160-162).
Не погодившись з рішення суду першої інстанції, ТОВ «КВК» подало апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року та прийняти нове рішення про задоволення заявлених вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою, що у період, який перевірявся, підприємство мало законні фінансово-господарські відносини як з ТОВ "Глорія-НЕТ" так і з ТОВ "Абсолют АМ", зазначені контрагенти були зареєстровані платниками ПДВ, укладені договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків, вони не були визнані недійсними та не скасовувались, Позивачем умови договору виконані у повному обсязі, крім того, статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. ( а.с.169-171)
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представники Позивача вимоги апеляційної скарги підтримали та просили їх задовольнити із підстав, у ній зазначених.
Заслухавши представників Позивача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими фахівцями податкового органу у період з 18.09.2012 по 24.09.2012 , на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України , проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Абсолют АМ" та ТОВ "Глорія-НЕТ" за період з 01.01.2010 по 01.07.2012
За результатами перевірки складено акт від 01.10.2012 № 114/22-11/3183/033.
Відповідно до Акту перевірки встановлено порушення вимог п.1.3 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2 та п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями. п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 72499, 00 грн. ( а.с.9-30)
У зазначений період Позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Глорія-НЕТ" та з ТОВ "Абсолют АМ".
Висновки акту перевірки про допущенні порушення вимог податкового законодавства обґрунтовані нікчемністю укладених між ТОВ «КВК» та зазначеними контрагентами правочинів, а оформлені податкові накладні не засвідчують факт придбання платником податку робіт, послуг та не є підставою для включення до складу податкового кредиту. Такий висновок ґрунтується на обставинах, установлених вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя (справа №0814/183/2012, 1/814/111/2012 від 13.03.2012), відповідно до якого фінансово-господарську діяльність ТОВ "Абсолют АМ" визнано фіктивною та на відсутності доказів щодо реального виконання ТОВ "Глорія-НЕТ" умов договору. А тому документи щодо взаємовідносин Позивача із ТОВ "Абсолют АМ" та ТОВ "Глорія-НЕТ" не мають силу документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, оскільки роботи цими підприємствами за зазначеними договорами не виконувалися.
На підставі вказаного Акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 00023522-11 від 18.10.2012, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 86041.50 грн..
Скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і є предметом судового спору.
Відмовляючи ТОВ «КВК» у задоволені заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя (справа №0814/183/2012, 1/814/111/2012 від 13.03.2012), визначено фінансово-господарську діяльність ТОВ "Абсолют АМ" фіктивною, а Позивачем не надано інших бухгалтерських документів, що свідчили б про фактичне виконання послуг з прибирання нежитлових приміщень, а саме - не доведено, які саме приміщення прибирались, за якою адресою та які роботи фактично здійснювались, то і підстави для визнання правомірним віднесення сум до податкового кредиту по даних взаємовідносинах - відсутні. Щодо обґрунтованості підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ "Глорія-НЕТ", суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності доказів реального виконання ТОВ "Глорія-НЕТ" умов договору по наданню послуг з прибирання приміщення Позивача у березні 2011 . А тому документи щодо взаємовідносин Позивача із ТОВ "Абсолют АМ" та ТОВ "Глорія-НЕТ" не мають силу документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, оскільки сами по собі не підтверджують факт здійснення господарських операцій та не спростовують висновків Відповідача про відсутність факту реального надання послуг.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з частиною 2 статті 9 цього Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Фактичне виконання послуг зазначений документ може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.
Враховуючи те, що Позивачем ні до перевірки, ні у судовому засіданні не надано належних бухгалтерських документів, що свідчили б про фактичне виконання ТОВ "Абсолют АМ" послуг з прибирання нежитлових приміщеньПозивача, як-то: які саме приміщення прибирались, за якою адресою та які роботи фактично здійснювались, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Абсолют АМ" у розмірі 54166,66 грн.
Більш того, згідно зі змістом вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя (а.с.), яким встановлено факт створення фіктивного підприємства - ТОВ "Абсолют АМ", діючого з метою ухилення від сплати податків підприємствами-контрагентами. Отже, і фінансово-господарську діяльність даного підприємства була фіктивною.
З огляду на зазначене є помилковими доводи заявника апеляційної скарги відносно достатності для формування податкового кредиту виключно податкових накладних, які були виписані ТОВ "Абсолют АМ" та актів виконаних робіт, підписаних сторонами, оскільки операції з ТОВ "Абсолют АМ" не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, як прибирання конкретних нежитлових приміщень, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності.
Аналогічні обставини встановлені судом як щодо документального оформлення так і реального виконання ТОВ "Глорія-НЕТ" у березні 2011 року робіт по прибиранню належних Позивачу приміщень (ТОВ "Глорія-НЕТ" зареєстроване в м. Рівне,, на цьому підприємстві працює лише одна особа, господарська діяльність підприємством не ведеться).
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані до перевірки документи щодо взаємовідносин Позивача із ТОВ "Абсолют АМ" та ТОВ "Глорія-НЕТ" не мають силу документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, оскільки роботи цими підприємствами за зазначеними договорами не виконувалися.
Щодо посилання заявника апеляційної скарги на те, що перевірка з питань їх взаємовідносин із ТОВ "Глорія-НЕТ" була призначена на підставі постанови слідчого, тобто, відповідно до вимог пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, то вони визнаються безпідставними, оскільки, відповідно до наказу ДПІ від 12.09.2012 №931, перевірка була призначена на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Доказів наявності постанови слідчого щодо призначення такої перевірки до суду не надавалось.
У межах доводів апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198 , ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КВК» - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року у справі № 0870/12202/12 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.
Повний текст ухвали складено 28 березня 2014 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко