26 листопада 2013 рокусправа № 804/1323/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-ЛТД" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-
У січні 2013 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000192206 від 28.12.2012 року прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 107 601,30 грн., в тому числі за основним платежем 107 600,3 грн. та за штрафними санкціями - 1 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 р. адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000192206 від 28.12.2012 року прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області державної податкової служби.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, в якій у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ЮС-ЛТД" зареєстроване як юридична особа 23.09.2004 виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.
12.12.2012 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Байкара» за травень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1840 від 12.12.2012 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192206 від 28.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 107 601,30 грн., в тому числі за основним платежем 107 600,3 грн. та за штрафними санкціями - 1 грн.
За висновками зазначеного акту перевірки податковим органом встановлені наступні порушення ТОВ "ЮС-ЛТД": п. 185.1 ст.185, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України за перевірений період, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 107600,3 грн.
Такі висновки податкового органу ґрунтуються на акті від 16.11.2011 року № 2132/23-110/37154069 «Про неможливість проведення зустрічної звірки даних ТОВ «Байкара» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ЮС-ЛТД» за період з 12-2010 року по 03, 04, 05,06-2011 року», складеного Кременчуцькою ОДПІ, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «Байкара» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з безпідставності висновків податкового органу про фіктивність угод між позивачем та його контрагентом, що вплинули на формування податкового кредиту.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Судом встановлено, що 01.03.2011 року між ТОВ "Байкара" (Постачальник) та ТОВ "ЮС-ЛТД" (Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 01/03Б, у відповідності з яким Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити продукцію, іменовану далі "Товар". Найменування Товару: бітум усіх марок. Кількість та найменування товару вказується у накладних, що попередньо узгоджується Сторонами. Ціна Товару вказується у накладних, попередньо узгоджується обома Сторонами.
На виконання умов вказаного договору ТОВ "Байкара" здійснено поставку позивачу товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами:
- податковими накладними: № 124 від 31.05.11 року на суму 168200 грн. ( в т.ч. ПДВ 28033,33 грн.), № 114 від 30.05.11 року на суму 155671,90грн. ( в т.ч. ПДВ 25945,32 грн.),№ 116 від 31.05.11 року на суму 57999,96грн. ( в т.ч. ПДВ 9666.66 грн.),№ 44 від 14.05.11 року на суму 175820,12грн. ( в т.ч. ПДВ 29303.35 грн.),№ 34 від 11.05.11 року на суму 87910,06 грн. ( в т.ч. ПДВ14651,68 грн.);
- видатковими накладними: № РН-0256 від 31.05.11 на суму 168200 грн. ( в т.ч. ПДВ 28033,33 грн.), № РН-000251 від 30.05.11 року на суму 155671,90 грн. ( в т.ч. ПДВ 25945,32 грн.), № РН-000253 від 31.05.11 року на суму 57999,96 грн. ( в т.ч. ПДВ 9666.66 грн.), № РН-000183 від 14.05.11 року на суму 175820,12 грн. ( в т.ч. ПДВ 29303.35 грн.), № РН-0161-1 від 06.05.11 року на суму 87910,06 грн. ( в т.ч. ПДВ 14651,68 грн.);
- товарно-транспортними накладними:№ б/н від 31.05.11 на суму 168200 грн. ( в т.ч. ПДВ 28033,33 грн.), № б/н від 30.05.11 року на суму 155671,90 грн. ( в т.ч. ПДВ 25945,32 грн.), № б/н від 31.05.11 року на суму 57999,96 грн. ( в т.ч. ПДВ 9666.66 грн.), № б/н від 14.05.11 року на суму 175820,12 грн. ( в т.ч. ПДВ 29303.35 грн.), № б/н від 06.05.11 року на суму 87910,06 грн. ( в т.ч. ПДВ 14651,68 грн.);
Відповідно до п. 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат.
Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За таких обставин, оскільки факт сплати позивачем на користь свого постачальника за наслідками правовідносин за якими товариством сформований податковий кредит підтверджується відповідними податковими, видатковими та товарно-транспортними накладними, тому висновок суду першої інстанції про правомірність включення сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні отриманої від ТОВ "Байкара" продукції до податкового кредиту є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги про правомірність висновків податкового органу щодо недійсності правочинів, між позивачем та ТОВ "Байкара" є безпідставними з огляду на те, що вони сформовані на припущеннях, оскільки висновки акту Кременчуцької ОДПІ «Про неможливість проведення зустрічної звірки даних ТОВ «Байкара» не ґрунтуються на дослідженні первинних документів.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка правовідносинам між позивачем та його контрагентами, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду в цій частині відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала виготовлена 03.03.2014 року
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим